УКР РУС  


 Головна > Публікації > Краса Православ’я  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 87 відвідувачів

Теги
вибори конфлікти шляхи єднання 1020-річчя Хрещення Русі Католицька Церква діаспора Вселенський Патріархат Мазепа церква і суспільство українська християнська культура постать у Церкві забобони Митрополит Володимир (Сабодан) іконопис Церква і політика Голодомор Церква і медицина автокефалія комуністи та Церква УПЦ КП Ющенко УГКЦ Патріарх Алексій II Церква і влада милосердя Доброчинність Приїзд Патріарха Кирила в Україну Президент Віктор Ющенко монастирі та храми України молодь церква та політика церковна журналістика розкол в Україні секти Києво-Печерська Лавра краєзнавство Археологія та реставрація Священний Синод УПЦ педагогіка Предстоятелі Помісних Церков






Рейтинг@Mail.ru






СВЯТА: Собор св. Архистратига Михаїла і прочих безтілесних сил

  20 листопада 2007


Наталія Сиротинська

Празник св. Архангела Михаїла був установлений у IV ст., в цей день 21 листопада (8 за старим стилем 1) також відзначається собор усіх безтілесних сил на чолі із св. архангелом Михаїлом, що підтримується і земним собором людей, які прославяють небесні сили.

Днесь человіци купно веселятся, съ невещественными лики ваше торжество свħтло навершающе: яко божественноє и благонарочитоє, архангели господни
(1 степенний антифон)

Вселенськість і значимість події підкреслюється монументальним зачином празничного богослужіння, що розгортає безмежний простір Господньої слави, в якому володарюють ангельські чини:

Бесплотнїи ангели, божію престолу предстояще: и всякими світлостьми облистаєми, світолитїи вħчними сїяюще, и свħти бывающе вторїи, Христу молитеся, даровати душамъ нашимъ миръ и велїю милостъ.
(стихира на Господи воззвах, мала вечірня)

Сюжетне розгортання текстів щедро прикрашене яскравими образами блискучого сяйва горнього світу, могутності Вишнього престолу в оточенні ангелів на чолі з архистратигом Михаїлом:

Начальниче Міхаиле Архистратиже: Престолу предстояще владичню съ прочїими бесплотными: архангели, ангели, началы, и престолы: господствїи и серафіми шестокрылатими: и многоочитыми херувіми божественными, премудростіи сосуды: силы и властми божественнћишими.

Яскравий за образністю зачин, із переліченим вишнім сонмом єрархії ангелів формує істинну картину позачасового універсуму, вічність, у якій з Божого задуму виплітається мереживо подій задля спасіння людини. Так, поетичними засобами втілено основну суть середньовічного мистецтва - спрямування від цілісного макрокосму події до одиничного.

Поруч із прославою архистратига Михаїла вирізняються ангели, свідки Божої слави, посередники поміж двома світами - безсмертнїи ангели, живот воистинну безсмертный. Відчуття ангельської присутності допомагає усвідомити глибини сущого і приналежності іншому світу, його закоріненості у Господі.

На думку Олів'є Клемана, професора Свято-Сергієвського богословського інституту в Парижі, ангели - це особисті екзистенції і одночасно прозорі ступені космічного існування, універсуми музики і хвали, оточуючі Господа, як і сама Тройця, що приходить для сотворення у ньому обителі [2]. Тож відображення троїчної тайни пронизує майже кожен празничний піснеспів, виблискуючи барвистими епітетами: тресолнечная славы, трисолнечнаго божества, тресвятую пħснь, тресолнечыя луча, хвалу твою тресвятую.

У текстах вечірніх піснеспівів, зустрічаємо лише символічне зображення Тройці, передане, власне, у використанні «потроєного іменника» чи переспівом трисвятого гимну, що знаходиться у старозавітньому свідченні пророка Ісаї:

Трисолнечнаго божества предстателъ пресвħтлый, Міхаиле, являяся архистратиже: съ вышними силами зовеши радуйся:
святъ єси отче, святъ єси събезначалне слово,: святъ єси и душе святый: єдина слава, царство єдино, и естество: єдино божество и сила.
(Стих на Господи воззвах)

Невещественнаго престола окрестъ стояще, умная существа, божественныи безплотнїи: тресвятую пħснь первоначалнейшому богу, пламенными устнами поете: святый Боже, отче безначальный. Святый крħпкїй, сыне собезначальный. Святый безсмертный, єдиносущный душе, иже съ отцемъ и сыномъ сопрославляємъ.
(литійні стихири)

На відміну від вечірніх, піснеспіви утрені виразно прославляють Святу Тройцю. Ймовірно, в такий спосіб відобразилася пов'язаність вечірні із Старим Завітом, в якому тільки передбачається майбутня слава, а утреня є символом Нового Завіту, в якому сповняється божа обітниця - на землю приходить месія, а згодом і Святий Дух, що творить повноту Святої Тройці [3].

Ликъ ангельскїй архистратига имħя, божестеннаго Міхаила: с нимъ святħй тройци приношаетъ пħнїє. От несущих бо содħтель всяческимъ, воинства огнезрачных чиновъ, словом привед.
(сідальна 1 стихологію)

Невещественнаго огня творящей пламень, на высотħ непрестанно служащих, и ангелы духи являющей, тройци покланяємся: и славословимъ въ вся вħк.
(8 пісня, 1 канон)

Небесне воїнство як і Христос та його Преславна Мати вважаються першими заступниками людини, у текстах звучить прохання захисту від диявольської спокуси, гріхів:

Небесныхъ воинств архистратизи, молим вас присно недостойнїи: яко да вашими молитвами, покрыете насъ кровомъ крылу, невещественныя вашея слави съхраняюще нас молящихся прилежно, и вопїющих: от бħдъ избавħnе насъ, яко чиноначальници вышнимъ силамъ
(тропар празника)

Словосполучення покрыете насъ кровомъ крылу є виразним прикладом використання старозавітніх парафраз псалмів:

І ховаються людські сини в тіні Твоїх крил... (Пс. 36:10)
Бо до Тебе вдається душа моя, І в тіні Твоїх крил я сховаюсь, (Пс. 57:2)
Оселюся навіки в наметі Твоїм, в укритті Твоїх крил заховаюся (Пс. 61: 5)
Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! (Пс. 91:4)

Основна постать празника собору безтілесних сил - архангел Михаїл - один із вищих ангельських чинів, що несуть особливу місію в утвердженні Царства Божого на землі.

И выдħнїє твоє огненно, и доброта чудесна, Михаиле первый ангеле: невещественнымъ бо естествомъ преходиши конца,
исполняя повеленїя въсħхъ Творца: силенъ въ крħпости своєй познаваємъ: и источникъ исцħленїй, церковъ свою содħловая: званїємъ твоимъ святымъ почитаєму
(стих на Господи воззвах)

Ім'я Михаїл з гебрайської перекладається Хто, як Бог і в Святому Письмі іменується князем, вождем воїнства Господня та зображається як головний борець проти диявола і всякого беззаконня серед людей. Звідси його церковне іменування архистратиг, тобто старший воїн, вождь, якому служить пламенъ огненный. З цим образом пов'язані старозавітні читання на вечірні книг Ісуса Навина (Іс. Нав. 6:13-15), Судді (Суд. 6:21), Ісаї (Ісаї 4), де зазначені з'явлення Архистатига-воїна у вирішальні моменти перед взяттям Єрихона, побиття Гедеоном мідіян та перемога диявола. Останнє видіння Ісаї перегукується із Откровенням св. Івана Богослова, що вповні завершується перемогою світлих сил (Об'явл.12: 7-9).

Поруч із архангелом Михаїлом вшановується пам'ять архангела Гавриїла, іменованого другим після архистратига як служителъ божественнаго свħтозаренїя онаго, самовидецъ же и тайникъ. Образ Гавриїла постає у стихирах як символ провісника і служителя Божественної всемогутності (Дан. 8, 16; Лк. 1, 26):

Оумъ предвħчный, свħтъ составивый вторый: Гаврїила тебе, причастїями божественными, просвħщающаго всю вселенную: и юже отъ вħка открывающаго нам, божественную и великую воистинну тайну.

Окремі тексти подають сукупний образ архангелів, виділяючи їх особливе значення у промислі Божому:

Ангелов первħйший и от тройци свħтъ вторый явился єси нам Міхаиле началниче:
иже вħрно хвалящим тя зарею божественныя благодати
Гаврїилъ вħрно исполнил єст всю землю:
божіє проповħдавъ въ плоти пришествїє.
Супругъ приснопħваємый, и свħтозарная двоице невещественная, свħты божїя:
вħрно совершающихъ вашу память покажħте.
(3 пісня 2 канону)

Поява архангелів на землі завжди пов'язувалася із значимими подіями, що вказує на безпосередню їх участь у спасінні людства. Тож півчі тексти відзначають найвагоміші моменти Святого Письма, де вказані такі чудесні зустрічі:

Яко страннолюбивый древле, Авраамъ боговидецъ и Лотъ славный, учредиша ангелов:
и обретоша общенїє съ ангелы, зовуще: святъ, святъ, святъ,єси боже отецъ нашихъ.
(7 пісня 2 канону) [4]

Маною доблественному и Товїи премудрому явышася ангели: воздающе о страданїихъ, их же подяша въ житїи по достоянїю: и окрестъ отроковъ, ангелъ угаси пламень иногда, в пещи огненнħй сущих.
(7 пісня, 2 канон) [5]

Непокаряющуся древлє божіимъ неизреченнымъ чудесемъ, Валааму Волхву: на распутїи ангелъ ослу явлься, страшно обличив и словесным животноє показа, естества премħнывъ познанїє.
(5 пісня 2 канону) [6]

Князь нħкогда безплотныхъ силъ: явися принося о чадħ благовħщенїя, Захарїи святителю Гаврїилъ великїй: и божественный воистинну архангелъ.
(4 пісня 1 канону) [7]

Радуйся Богородице Дħво, съ Гаврїиломъ согласно ти вопħємъ: ты бо радост первую свыше прїємши, радости всħхъ нас исполни (богородична) [8]
Я ту бывшу Петру, и в темници закоренну, ангелъ явися божій: от рукъ Іродовых, и от узъ и смерти избавляя. Тħмъ же прїйдħте вси, яко душ хранителей божественныхъ, премудрыя архангелы да почтемъ.
(5 пісня 2 канону) [9]

Зауважимо, що монументальна картина Господньої слави в оточенні всіх небесних сил, зображена на початку празничного богослужіння у стихирах вечірні поступово міняється, «опускаючись» до земного виміру. Цьому сприяють часті апелювання до старозавітніх подій, що впритул пов'язані з історичністю, а отже і часовим виміром. Так у гимнографічних текстах твориться згаданий вище ефект зворотньої перспективи, що подає вічні істини як основу і орієнтир всіх подій, пов'язаних із спасінням людства та його поверненням до предвічного єднання з горнім світом. Для цього окремі празничні піснеспіви підкреслюють важливість возз'єднання церкви на землі для спільної прослави Господа:

Да возвеселимся съ ангели, днесь чловеци, духовнъ радующеся:
Гаврїилъ бо паки, нинħ благовħствуєтъ церквей соєдиненїє:
и низложенїє всякоя сопротивныя єреси.
Во прїшествїи памяти архистратигов.
(2 канон)

Мелодичні особливості підкреслююють загальну драматургію, наприклад, стихири на Господи воззвах великої вечірні празника використовують різні мелодичні зразки для виконання стихир пам'яті архангелів Михаїла та Гавриїла. Для першого використовується подобен Яко добля во мученицех (4 глас), тоді як наступні виконуються на зразок подобного 4 гласу Далъ єси знаменїє.

В українських ірмологіонах знаходиться стихира празника Св. Архангела Михаїла Ідеже осіняет благодать твоя [10], яка належить до циклу хвалітніх стихир.

Порівнявши мелодичну форму стихири і текстову структуру спостерігаємо співпадіння музичних та словесних речень. Мелодична форма твориться завдяки повторності каденційних зворотів, які у більшості випадків виділяються у піснеспіві завдяки ладовій мутації. Мелодична орнаментика, часто присутня у піснеспіві, використовується із певною логікою: розспівуються менш значимі слова чи останні склади у словах, що дозволяє виразно зрозуміти зміст. Саме орнаментика є особливо важливою рисою ірмолойного репертуару, нею наповнені вибрані співи українських ірмологіонів, що підкреслює не лише виразність і красу національного літургійного співу, але і збереження найдавніших традицій виконання сакральних текстів, пов'язану із практикою грецького калофонного співу.

РІСУ 


1 Восьмий день місяця вказує на майбутній Собор всіх Сил Небесних у день Страшного Суду, який Святі Отці назавають „днем восьмим", бо після віку цього, впорядкованого седмицями, наступить „день восьмий" і тоді „прийде Син Человħчеський в Славі Своїй і всі святі Ангели з Ним" (Мф. 25, 31); А. Шмеман. Введение в литургическое богословие. Москва 1996. с. 247.
2 О. Клеман. Истоки. Париж 1994, с. 249.
3 Юдейська і християнська традиції здавна вважали небесний світ властивим місцем богослуження, а небесне воїнство - властивими служителями. Прослава ж Бога людьми на землі можлива лише як відображення участи в небесному богослуженні анелів (див.: Петер Планк. Трисвяте: прослава Бога ангелами і яблуко розбрату серед людей // Калофонія. Науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії, 3. Львів 2006, c. 16.
4 І він (Авраам) ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього (Буття 18:2); І прибули обидва Анголи до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській (Буття 19:1).
5 Навуходоносор заговорив та й сказав: Благословенний був Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Не∂о, що послав Ангола свого, і врятував своїх рабів6 які надіялися на Нього (Дан.3:28)
6 І побачила ослиця Господнього Ангола і притиснулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу (Числа 22:25)
7 А Ангол до нього промовив:«Не бійся Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета порожить Тобі, ти ж даси йому ймення Іван» (Луки1:13)
8 А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гаври∂л у галілійське місто, що йому ім'я Назарет, до діви (Луки1:26).
9І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: «Мерщій вставай!». І ланцюги йому з рук поспадали (Дії святих апостолів 12:7).
10 Зразок взято з Ірмологіону 1674 р., що зберігається у Львівському історичному музеї під шифром Рук. 103, переписаний Павлом Смеречанським у м. Любачеві біля Перемишля.