УКР РУС  


 Головна > Публікації > Краса Православ’я  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 104 відвідувачів

Теги
УГКЦ розкол в Україні українська християнська культура секти милосердя церква і суспільство Церква і політика Доброчинність церква та політика педагогіка автокефалія Вселенський Патріархат шляхи єднання Митрополит Володимир (Сабодан) Католицька Церква Археологія та реставрація монастирі та храми України Голодомор Мазепа церковна журналістика іконопис Києво-Печерська Лавра Патріарх Алексій II постать у Церкві Ющенко 1020-річчя Хрещення Русі краєзнавство Приїзд Патріарха Кирила в Україну забобони Президент Віктор Ющенко комуністи та Церква Церква і влада Предстоятелі Помісних Церков конфлікти УПЦ КП Священний Синод УПЦ діаспора молодь вибори Церква і медицина






Рейтинг@Mail.ru






Літопис у камені. Найдавніший храм Київської Русі

  26 June 2007


Вікторія Сидорова

Спасо-Преображенський собор у Чернігові - найвідоміший храм Чернігово-Сіверської землі, ровесник Софії Київської. Українці, які полюбляють пиво «Чернігівське», могли бачити його зображення на етикетках пляшок. За іронією долі, собор став символом відомого пивного бренду.

Спасо-Преображенський собор знаходиться в самому центрі стародавнього княжого граду - Дитинцю, упродовж 800 років він був кафедральним храмом єпархії.

Перший камінь у фундамент пам'ятки заклав князь Чернігівський і Тмутараканський Михайло Володимирович, якого називали Хоробрим. Приблизно 1031 року він починає будівництво величезного за розміром і небаченого за внутрішнім оздобленням собору на честь Преображення Господнього. Однак князю не судилося побачити його велич, він помер у 1036 році і був похований в цьому храмі, стіни якого були зведені всього на 4 метри. Хто і як добудовував собор, залишається загадкою для істориків.

Спасо-Преображенський собор мав п'ять глав, увінчаних шлемовидними куполами. Ззовні цей зведений з плінфи (давньоруської цегли) храм не був оштукатурений. Головною прикрасою фасадів стала майстерно виконана кладка, в якій чергувалися червона плінфа, рожевий цементуючий розчин і сірий необроблений камінь. Інтер'єр храму було оздоблено надзвичайно багато. Стіни прикрашав фресковий розпис, підлогу викладено різьбленими плитами і різнокольоровою фрескою. Ця розкіш загинула у полум'ї пожеж, пограбувань і воєн.

1239 року храм спалили монголо-татари. Наступного разу він серйозно постраждав у 1611 - під час захоплення міста поляками. Його відреставрували лише за 64 роки, але пожежа 1750 року знову знищила всі дерев'яні конструкції та сильно пошкодила навіть цегляні стіни. Потріскалися мармурові колони.

Наступний ремонт тривав до 1754 року, але споруда вимагала серйозної реконструкції, тому в 1792-1798 роках собор було перебудовано. На місці хрестильні збудувано башту, симетричну північній, увінчану високими шпилями, змінено форму куполу, добудовано цегляні прибудови. Так собор набув свого сучасного вигляду. Тоді ж ніжинські майстри Волощенко і Білопольський виготовили нинішній іконостас, а в 1820 році інтер'єр було прикрашено новим розписом.

Спасо-Преображенський собор завжди був центром громадсько-політичного життя регіону. У князівські часи в ньому укладалися міждержавні угоди. 28 січня 1654 року на Соборній площі чернігівці присягали на вірність російському царю. У 1814 році у храмі встановили знамена чернігівських полків, що брали участь у війні з Наполеоном. Крім того, храм служив почесною усипальницею роду Святославовичів, а в 1150 році сюди перенесли мощі вбитого у Києві князя-інока Ігоря, канонізованого згодом. Наступного року тут поховали князя Володимира Давидовича, а в 1159 - поруч з труною Святого Ігоря поклали митрополита Київського Костянтина, також причисленого до лику святих. Відомо, що до 1572 року в соборі зберігалися мощі вбитого в Орді чернігівського князя Михаїла, які потім забрали до Москви. А в 1896 році сюди перенесли мощі Святителя Феодосія Углицького.

На сьогодні Спасо-Преображенський собор є діючим храмом Української Православної Церкви, він входить до складу Національного історико-архітектурного заповідника «Чернігів Стародавній».

Автор: Виктория Сидорова