УКР РУС  


 Головна > Публікації > Краса Православ’я  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 97 відвідувачів

Теги
церковна журналістика Президент Віктор Ющенко Вселенський Патріархат краєзнавство 1020-річчя Хрещення Русі діаспора Митрополит Володимир (Сабодан) забобони церква та політика Голодомор педагогіка вибори Патріарх Алексій II іконопис Церква і медицина секти УГКЦ Церква і влада постать у Церкві Предстоятелі Помісних Церков Приїзд Патріарха Кирила в Україну Католицька Церква милосердя церква і суспільство УПЦ КП розкол в Україні молодь автокефалія Археологія та реставрація Києво-Печерська Лавра Доброчинність конфлікти монастирі та храми України українська християнська культура Церква і політика комуністи та Церква шляхи єднання Ющенко Мазепа Священний Синод УПЦ






Рейтинг@Mail.ru






Печерні храми Чернігова

  30 July 2007


Володимир Руденок

На основі стародавніх монастирських підземель сформувався неповторний печерний комплекс

Під час подорожі у минуле стародавнього Чернігівського Іллінського монастиря загляньмо у таємничі Антонієві печери, бо саме з них почалася історія цієї славетної пам'ятки духовної культури нашого народу, бо саме вони вже не одне століття приваблюють до Чернігова численних паломників та туристів, не залишають байдужими дослідників.

Сама назва - «Антонієві печери» з'явилась відносно недавно - десь на рубежі XVIII - XIX століть, коли на основі стародавніх і невеличких за розмірами монастирських підземель сформувався неповторний печерний комплекс. У Антонієвих печерах вражає все - і непошкоджена первозданність давньоруських підземель, і велична самобутність створених за часів Гетьманщини барокових підземних храмів з унікальними акустичними властивостями, і особлива духовна энергетика, яка благотворно впливає на людський організм.

Підземні споруди вражають своєю архітектурою, але не тільки нею...

Вхід до сучасного комплексу Антонієвих печер розташований з лівого (північного) боку від Іллінської церкви і являє собою прямокутну цегляну прибудову. Проте зовнішній вигляд цієї споруди не тотожний з внутрішнім. Інтер'єр перших від входу келій, з яких складається церква Антонія Печерського - це архітектурна композиція з трьох послідовно розташованих з заходу на схід споруд лаконічної, але витонченої архітектури. Бабинець та неф храму знаходяться на поверхні, але вкопаний у товщу гори алтар надає йому повне право вважатися печерним. Розміри церкви, якщо виходити зі звичайних (наземних) категорій, невеликі - усього 11,7 х 4 метри, але для печерного храму цього достатньо.

Наступна підземна святиня присвячена Феодосію Тотемському. Це унікальна печерна споруда. За своїми розмірами та архітектурою вона не має рівних не лише в Україні, але й далеко за її межами. Фактично це трикамерний бароковий храм, опущений під землю. Розміри церкви святого Феодосія вражають, її загальна довжина перевищує 16 метрів, а висота бабинця складає 8 метрів 40 сантиметрів, що майже дорівнює висоті триповерхового будинку! Інтер'єр храму прикрашають півциркульні ніші у людський зріст та багатопрофільний карниз, на який спирається напівсферичний купол. Витончені пілястри з капітелями підкреслюють висоту споруди. Неф завершується хрестовим склепінням, відокремленим від стін витонченим багатопрофільним карнизом.

Головна прикраса нефу - стіна, яка відокремлює його від алтаря і фактично замінює іконостас. Вона оздоблена стрункими півколонами та архівольтом, що надає їй схожість з головним фасадом Троїцького собору. Найнижча частина храму - алтар, але дуже просторий, який  не поступається бабинцю та нефу за своєю архітектурою. Церква Феодосія Тотемського була розрахована на святкові богослужіння. Тому за її склепінням влаштували хори, де, до речі, доводилося свого часу співати і відомому українському поету Павлу Тичині. Слід зазначити, що акустичні властивості цієї підземної церкви і сьогодні вражають співаків-професіоналів.

Печерні келії - мовчазні свідки історії

З північного боку від храму Феодосія Тотемського на рівні його карнизу розташована невеличка цегляна капличка, у якій знаходиться гробниця з кістками ченців, загиблих, за легендою, від рук монголо-татарських завойовників. З каплиці, рухаючись довгою та вузькою галереєю, відвідувачі печер обов'язково потраплять до церкви Миколи Святоші.

Це скромний за своєю архітектурою храм печерного комплексу, але він неодмінно приваблює до себе численних відвідувачів, які багато чули про його дивовижні властивості. Поруч з Миколаївською церквою знаходиться невеличке приміщення з встановленим у ньому дерев'яним хрестом. За переказами, саме тут мешкав святий Антоній Печерський до свого повернення у Київ.

І ось, нарешті, головна пам'ятка Антонієвих печер - давньоруська кістниця -  поховальне підземелля, яких нема в жодній печері України. Хоча ченців XVII століття ховали у іншому місті - на печерному кладовищі Нижнього ярусу. Тривалий час потрапити до нього могли тільки дослідники.