УКР РУС  


 Главная > Публикации > Мониторинг СМИ  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 80 посетителей

Теги
Ющенко іконопис УГКЦ церковна журналістика Археологія та реставрація Церква і влада Предстоятелі Помісних Церков діаспора 1020-річчя Хрещення Русі монастирі та храми України педагогіка Священний Синод УПЦ постать у Церкві шляхи єднання Голодомор комуністи та Церква Президент Віктор Ющенко церква і суспільство Доброчинність Києво-Печерська Лавра українська християнська культура Церква і політика Церква і медицина забобони Митрополит Володимир (Сабодан) молодь краєзнавство Католицька Церква Вселенський Патріархат розкол в Україні церква та політика автокефалія Приїзд Патріарха Кирила в Україну УПЦ КП конфлікти Мазепа секти вибори Патріарх Алексій II милосердя






Рейтинг@Mail.ru






«Хрещатик» (Київ): Київські церкви зробили фуете на картинах Анни Криволап у галереї “Триптих”



«Хрещатик» (Київ), Анна Богданова, 04.09.2007

Те, з чого Анна Криволап починала, від київських пейзажів було надто далеким. Зрештою, як і від традиційного живопису - перші професійні кроки художниці пов'язані із сферою боді-арту. Кілька років потому тіло як матеріал замінило полотно, і, мабуть, саме цикли чотирьох-п'ятирічної давнини - "Нова чуттєвість" та "Кольорове фуете" - на сьогодні залишаються своєрідною візитівкою Анни Криволап. Це, звичайно, не класичні абстракції, проте й не портрети у академічному сенсі. Сутність того, чим займалася художниця, саме у перетині двох стихій - власної енергетики кольору і магнетичної сили звичайних нахилів, обертів, рухів руки.

Пейзаж - жанр статичний за своєю природою, манері Анни Криволап начебто категорично протипоказаний. Втім, це лише на перший погляд: будинки, вулиці, бані церков в неї рухаються так само, як і персонажі портретів. Жодної містики - будівля оживає лише завдяки кольору. А щоб завдання ускладнити, в "герої" картин обирає самі лише краєвиди добре знаного усім туристичного Києва. Маршрут "Київських пейзажів" Анни Криволап - це півгодинна прогулянка від Софійського майдану через Узвіз і Контрактову площу до Іллінської церкви, а потім вдовж набережної до новозбудованого храму Різдва Богородиці (до слова, написаного так, ніби стояв тут, мов впаяний, цілу вічність).

Не про те йдеться, ніби авторка пейзажів викривляє традиційну київську гамму. Все, що має бути зеленим, в неї зелене, синім - синє, золотим - жовтогаряче, майже червоне. Софія - союз білого з блакиттю на рожево-червоному тлі. Іллінська церква із синім до болю в очах Дніпром - живописна підказка всім, хто забув, на якому саме місці хрестився київський люд. Андріївська церква - біле з насичено зеленим, підсиленим якимись неймовірними рожевими мазками. Є ще одна Андріївська церква - похмуро-блакитний силует, який зливається з похмуро-блакитним простором навколо, щоб лише маківка відокремлювалася тонким яскраво виблискуючим світлом.

Саме світло у новій серії головне. Воно оживляє кольори так само, як і звичні київські краєвиди. Попри радикальну зміну сюжету, напруга, якою жили роботи Анни Криволап, нікуди не поділася. Від ліній, що окреслювали силуети танцюристів, вона лише передалася світлу - саме тут, у спробах відтворити складний ритм відблисків і тіней, слід, мабуть, шукати нову візитівку художниці. Якщо, звісно, через півроку Анна Криволап не здивує своїх прихильників новим несподіваним фуете.

   











ВНИМАНИЕ! Публикации раздела "Мониторинг СМИ" не обязательно совпадают с точкой зрения редакции сайта "Православие в Украине", а являются отражением общественных событий и мнений с целью улучшения взаимопонимания и связей между Церковью и обществом. Статьи публикуются в редакции первоисточника.