УКР РУС  


 Главная > Публикации > Мониторинг СМИ  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 123 посетителей

Теги
шляхи єднання педагогіка Президент Віктор Ющенко УГКЦ 1020-річчя Хрещення Русі Католицька Церква Церква і влада постать у Церкві Священний Синод УПЦ Предстоятелі Помісних Церков церква та політика забобони діаспора монастирі та храми України Церква і політика краєзнавство молодь церква і суспільство секти Доброчинність Митрополит Володимир (Сабодан) Києво-Печерська Лавра іконопис Голодомор Вселенський Патріархат конфлікти Ющенко автокефалія українська християнська культура вибори комуністи та Церква милосердя Археологія та реставрація Мазепа розкол в Україні Церква і медицина УПЦ КП Патріарх Алексій II церковна журналістика Приїзд Патріарха Кирила в Україну






Рейтинг@Mail.ru






«Відлуння віків» (Україна): Глухівська Троя ще не дочекалася свого Шлімана



«Відлуння віків» (Україна), Іван Дивний, 10/5/2007

Інтерв'ю з Юрієм КОВАЛЕНКОМ, завідуючим науково-дослідним відділом Державного історико-культурного заповідника у м. Глухові (Сумська область). - 19 вересня 2007 року. - м. Новгород-Сіверський Чернігівської області. - Подвір'я Спасо-Преображенського монастирського комплексу.

      - Юрію Олександровичу, хоча місто Глухів тричі згадується у давньоруських літописах, досі традиційно вважають, що мурованих споруд княжої доби тут не було. Ви з цією думкою погоджуєтеся?

     - Не погоджуюся. Вже зараз ми маємо у Глухові досить представницьку колекцію давньоруської плінфи 12-го - 13-го століть. І йдеться не про поодинокі знахідки, а про кілька очевидних скупчень цієї плінфи. Можливо, ми трошки забігаємо наперед, але цілком вірогідно, що в тих місцях зберігаються залишки якихось давньоруських мурованих будівель. Не виключено, що навіть і храмів.

     На останнє припущення наштовхує ще одна цікава знахідка. Нещодавно в Глухові вдалося знайти два невеличкі фрагменти полив'яної плитки з підлоги, аналогічні тим, які досліджував Михайло Каргер у Софії Київській та тим, які нині експонуються між залишками давньоруського монастирського храму у Новгороді-Сіверському. Слід підкреслити, що глухівська плитка територіально «прив'язана» до вищезгаданих скупчень плінфи. Отже, не виключено, що йдеться про частини однієї якоїсь споруди.

     - А, скажімо, залишки фресок не траплялися?

     - Такого нікому ще не траплялося. Можливо, за браком досліджень, оскільки серйозні масштабні розкопки у Глухові ніколи не проводилися. Досі все обмежувалося окремими археологічними розвідками та наглядом за земляними роботами. Якщо ж візьмемося до справи серйозно, то й знахідки можуть бути серйознішими.

     - А вже є якісь конкретні плани пошуку?

     - Плани є. Та, на жаль, досі планування археологічних розкопок доводиться підводити під певну кон'юнктуру. Тож вчергове покладаємо надію на відзначення наступного року 300-ліття Глухова, як гетьманської столиці. Можливо, з виділеної на цей ювілей суми вдасться хоч трошки коштів взяти на розкопки.

     - Тобто, Ви сподіваєтеся, що на відміну від останніх міських ювілеїв у Переяславі-Хмельницькому та Чернігові, саме глухівській археології пощастить найбільше?

     - Ми вже зараз закладаємо у кошторис витрати на археологічні розкопки. Крім вже згаданих давньоруських мурованих споруд, збираємося дослідити принаймні три потенційно цікавих об'єкти епохи Гетьманщини. Вони надзвичайно перспективні з огляду на свою непересічну історію, але не менш важливий і суто практичний бік питання. Адже ці об'єкти козацької доби досі знаходяться у далеко не найпроблемніших для археологів місцях. Тобто, є реальна можливість їх не просто розкопати, а й музеєфікувати!

     - Очевидно, Ви маєте на увазі рештки будинків двох Малоросійських колегій?

     - І їх також. Однак найперше слід згадати об'єкт, безпосередньо причетний до ювілейної дати - перенесення до Глухова гетьманської столиці 1708-го року. Йдеться про гетьманську резиденцію Івана Скоропадського, яка розташовувалася у самому центрі міста.

     - І, очевидно, резиденцію Данила Апостола також?

     - Так, це один і той самий двір. Нині тут розбитий сквер, де можна відносно безболісно проводити археологічні роботи, а після їх завершення поєднати зелені насадження з музеєфікованими рештками гетьманських споруд. Таким чином центр міста збагатиться новим культурно-громадським комплексом.

     - А Малоросійські колегії ж як?

      - Місце, де стояв будинок другої Малоросійської колегії, нині під забудовою. Однак вільною лишається територія, де спочатку розміщувалася перша Малоросійська колегія, а пізніше - гетьманський палац-резиденція Кирила Розумовського.

     - І там забудови немає?

     - Поки немає. Зараз там звичайні городи. Але цю ділянку саме збираються передавати під будівництво, тож питання її дослідження є просто нагальним. Цієї нагоди в жодному разі не можна пропустити!

   











ВНИМАНИЕ! Публикации раздела "Мониторинг СМИ" не обязательно совпадают с точкой зрения редакции сайта "Православие в Украине", а являются отражением общественных событий и мнений с целью улучшения взаимопонимания и связей между Церковью и обществом. Статьи публикуются в редакции первоисточника.