УКР РУС  


 Главная > Публикации > Мониторинг СМИ  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 130 посетителей

Теги
Церква і влада автокефалія краєзнавство комуністи та Церква Доброчинність розкол в Україні 1020-річчя Хрещення Русі іконопис шляхи єднання Митрополит Володимир (Сабодан) забобони молодь церква та політика Католицька Церква діаспора Археологія та реставрація конфлікти монастирі та храми України церква і суспільство УГКЦ Вселенський Патріархат Священний Синод УПЦ Ющенко УПЦ КП церковна журналістика Патріарх Алексій II Президент Віктор Ющенко Голодомор українська християнська культура Церква і медицина секти милосердя педагогіка вибори Церква і політика Мазепа Приїзд Патріарха Кирила в Україну Києво-Печерська Лавра Предстоятелі Помісних Церков постать у Церкві






Рейтинг@Mail.ru






РІСУ: “У православному кіно людина в кадрі славить Бога...”



РІСУ, 18.10.2007

З 10-14 жовтня в Києві проходив V Міжнародний Фестиваль православного кіно. Попри кризу українського кінематографу, звичайним кінофестивалем пересічного українця здивувати важко. Слово «православний» у назві привернуло увагу багатьох. Протягом його тривання фестиваль відвідало чимало українців, серед яких переважна більшість - молодь. Детальніше про фестиваль читайте у репортажі Тетяни ШПАЙХЕР.

Чи можуть бути фільми православними? Які є критерії православності чи не православності фільму? Чи є в Україні православне кіно? Чи воно цікаве? Фестиваль викликав багато запитань. Відповіді були не менш інтригуючими.

Спочатку про подію...

Урочисте відкриття фестивалю відбулося в українському домі. Приковані до сцени погляди людей, що стояли при вході до переповненого кінозалу часто порушували мігруючі тележурналісти. На свято прибуло чимало іменитих гостей, серед яких і російський режисер Микита Міхалков. Вікриваючи фестиваль, його президент Андрій Деркач подякував за присутність і підтримку Главі Української Православної Церкви Митрополиту Володимиру (Сабодану) та духовенству цієї Церкви.

Відразу після вітальних промов було оголошено переможців кінематографного конкурсу. Однією із цьогорічних особливостей є рекордний в історії цього фестивалю призовий фонд, що склав цього року 25 тисяч доларів. Гран-прі фестивалю і головну грошову нагороду 5 тисяч доларів журі так і не присудило жодному з фільмів. Було, однак визначено переможців у п'ятнадцяти номінаціях. Перші премії отримали фільм «Подорож до раю» (режисер Янус Ламбру, Греція), телепередача «Дитячий будинок» (ТБ «Глас», Україна). Серед інших відзначених: «Ноїв ковчег» (Режисер Ігор Каледін, Росія), «Повернення» (Ніна Маркевич, Латвія), «Гучна справа» (режисер Микита Воронов, Росія) та ін.

Загалом фестивальному конкурсі взяло участь близько 150 робіт. Серед учасників крім українців були представники Росії, Білорусі, Латвії, Греції, Сирії, Литви та Австралії. Кінопоказ розпочато новим фільмом Микити Михалкова «12». Протягом трьох днів презентували 40 кращих робіт. Важливою частиною проекту були майстер класи з режисури, музики та відео монтажу, на яких серед іншого проводилася також і оцінка фільмів.

... а далі про контекст

Вже сама назва фестивалю примушує замислитись. Православний кінематограф - це фільми про Православ'я чи ті, що створенні православними режисерами і несуть православні цінності. Оскільки ці два моменти взаємопов'язані, то однозначної відповіді дати не можна. З одного боку Православ'я має з усіма християнами, спільні цінності, отже недоцільно фільми, що такі цінності пропагують, називати лише православними. Проте, подібні фестивалі є дуже позитивними в тому плані, що слугують своєрідним форумом для православних кіномитців, дають змогу обговорити найболючіші проблеми та скоординувати дії. З іншого боку, кінематограф є одним з найдієвіших засобів комунікації, а тому - добрим способом сучасної проповіді. Якісний фільм про Православ'я буде для Церкви хорошою рекламою і може привернути увагу навіть скептиків.

В контексті характеристики православного кінематографу зауважу, що одним із недоліків фестивалю був брак художніх фільмів. Більшість режисерів представляли документальний кінематограф. Це можна пояснити двома причинами: по-перше, їх простіше зробити, по-друге в них легше показати історію Церкви, її здобутки, пояснити символи. Однак перевагою художніх фільмів є їхня велика популярність, що стає визначальним у досягненні мети.

Оскільки галузь соціальної комунікації у всіх українських конфесіях розвинута недостатньо, то якісні фестивалі православної кіно- та відеопродукції здатні суттєво покращити ситуацію. Саме тим, що це перші кроки у цьому напрямку, можна пояснити загалом не надто високу якість представлених фільмів. Іншою причиною є поважна криза українського кінематографу і православні фільми тут не виняток. Проте, як зауважують бувальці фестивалю, з року в рік він стає щораз кращим.

Проведення заходів такого плану безперечно має позитивний характер. Фестиваль став черговим форумом для клиру та мирян УПЦ. Чи не найбільшими позитивами є те, що він зібрав багато молоді і черговий раз привернув увагу до українського кінематографу.

Олександр Акулов генеральний директор фестивалю, зауважив, що сьогодні не вистачає художніх фільмів. За його словами, завданням цьогорічного фестивалю як і усіх попередніх років є зібрати краще православне кіно та кращих режисерів.

«Ми хочемо зрозуміти що в нас є сьогодні, а що буде наступного року. Нашим бажанням є зробити все для того, щоб кіно було корисне та цікаве для телеглядача. На фестивалі представлено продукцію 15 країн, навіть Австралії. Теми фільмів є дуже різні: храми закордоном, церковні заходи, життя православних людей та їхні долі. Є також телепередачі, для яких призначено 5 із 15 номінацій. Ми починали із дуже маленького фестивалю, а тепер самі бачити повні зали людей. Наш фестиваль виїжджає також поза межі Києва в інші міста та країни. Фестивальні фільми демонструються на різних каналах і можна також придбати відеопродукцію. Оскільки головне завдання фестивалю ми хочемо кращі фільми показати якомога ширшій авдиторії», - так у бліц-інтерв'ю Олександр Акулов охарактеризував завдання цьогорічного фестивалю.

На запитання, чого бракує українському православному кінематографу, він відповів: «Я можу чітко сказати, що гроші не є першочерговими. Православні люди на перше місце ставлять Божу допомогу, а потім Бог дасть гроші, якщо в них нормальні думки і вони хочуть робити щось для Бога. Коли ж спочатку думають про гроші, а потім як вийде, то ніколи нічого не виходить. Треба поставити собі мету: я роблю це для Бога, для того щоб люди повірили, слід молитися і працювати, а тоді будуть і гроші і партнери».

Щодо напрямку, в якому варто розвивати православний кінематограф, Олександр Акулов стверджує, що сьогодні не вистачає художніх фільмів: «Ми хочемо розвивати православний художній кінематограф. Нехай це будуть навіть серіали, але вони повинні мати глибший смисл, не закликати до насильства, зла та війни. Вони мають об'єднувати всіх людей, незалежно від їхнього соціального статусу. Треба багато знімати про звичайних людей: слюсаря, токаря, водія. Я це говорю абсолютно серйозно. В цих людей зараз дуже складне життя».

Своїми враження поділилися також інші учасники фестивалю та його відвідувачі:

Владика УПЦ Августин:
- Цей фестиваль особливий тим, що уже набрав розвитку і популярності, що є такі відкриття і нові можливості співпраці Церкви і кіномитців. Важливо також, що в середині самої Церкви є люди здатні творити цікаві речі. Я думаю Це можливість не тільки відкрити нову сторінку в історії Церкви, а відновити порушені зв'язки між суспільством, інтелігенцією і Церквою, але вже нового етапу. Спіраль яка має вищий і ширший рівні. Головне, що є ресурси, можливості і перспективи.

Архимандрит Филип:
- Я переконаний, що історичне майбутнє саме за такими формами проповіді через телебачення шляхом показу людських переживань і роздумів. Тому ця форма розкриття євангельських істин, в якій реалізують свої творчі задуми учасники фестивалю є сьогодні актуальною і прийнятною для людей. Кіно є одним із найсильніших методів інформаційного впливу.

Ніколас Шерман, режисер (Австралія):
- Я вперше на цьому фестивалі. Ми з дружиною в Австралії його дуже чекали. Радію, що він був започаткований. Ми привезли із собою фільм "Собор 2006", який нагороджено тут на фестивалі. Дуже шкода, що його не показали.

С. Софія (Іщенко), президент православного фестивалю «Зустріч» (Росія):
- Оскільки, це православний фестиваль, то я очікую побачити тут фільми, що стосуються проблем православної людини, моральної тематики. Якщо ж говорити про жанри, то подивившись програму, я зрозуміла, що всі фільми тут представлені є документальними. Можливо варто було назвати цей фестиваль «Фестиваль документальних православних фільмів».

В'ячеслав, студент:
- Мені було цікаво якою є ідея фестивалю і що характеризує православне кіно. Як я побачив на цьому фестивалі православне кіно - це документальне кіно. Фільми переважно про церкви, святі місця та ін.

Олена, студентка:
- Я вперше на такому фестивалі. Хоча він уже проводиться протягом чотирьох років, я ніколи раніше про нього не чула. Мене вразила кількість православних фільмів.

   











ВНИМАНИЕ! Публикации раздела "Мониторинг СМИ" не обязательно совпадают с точкой зрения редакции сайта "Православие в Украине", а являются отражением общественных событий и мнений с целью улучшения взаимопонимания и связей между Церковью и обществом. Статьи публикуются в редакции первоисточника.