УКР РУС  


 Главная > Публикации > Мониторинг СМИ  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 229 посетителей

Теги
молодь Вселенський Патріархат комуністи та Церква діаспора УГКЦ церква та політика Доброчинність шляхи єднання монастирі та храми України УПЦ КП забобони Археологія та реставрація секти конфлікти Мазепа Католицька Церква церква і суспільство Патріарх Алексій II церковна журналістика Церква і політика Приїзд Патріарха Кирила в Україну педагогіка краєзнавство Києво-Печерська Лавра Церква і влада постать у Церкві 1020-річчя Хрещення Русі Предстоятелі Помісних Церков іконопис Священний Синод УПЦ Голодомор автокефалія милосердя Церква і медицина вибори українська християнська культура розкол в Україні Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) Президент Віктор Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






«Хрещатик» (Київ): Маленька Швейцарія на берегах Росі



«Хрещатик» (Київ), Марія Бєляєва, 12/12/2007

Давнє містечко Богуслав засноване як фортеця в добу Київської Русі. Зелені береги Росі і живописні гранітні скелі приваблювали увагу багатьох талановитих письменників, серед яких Тарас Шевченко, Марко Вовчок, Іван Нечуй-Левицький, Шолом-Алейхем. Сучасники ж, окрім цікавого огляду пам'яток міста, можуть насолодитися відпочинком на березі річки Рось.

Містечко Богуслав розташувалося за 125 кілометрів від Києва. Біля нього густий ліс змінюється крутими схилами пагорбів, а внизу - долини, серед яких змією в'ється річка Рось. На її берегах зростала легендарна Маруся Богуславка, прогулювалися українські класики Тарас Шевченко та Іван Нечуй-Левицький.

Колиска історичної слави


Містечко веде свій початок ще від княжих часів, адже це Ярослав Мудрий 1032 року, укріплюючи кордони Київської держави, заснував місто й нарік його Богуславом. А в літописі 1195 року він, ще тоді Богуславль, згадується нарівні з Каневом і Корсунем як один із найсильніших південних форпостів Київської Русі. Саме там, у власній резиденції, Богдан Хмельницький написав три універсали. Ця земля народила чимало героїв-визволителів. Самійло Самусь (нині на території Богуславського краєзнавчого музею стоїть пам'ятний знак борцеві за возз'єднання Правобережної та Лівобережної України) був полковником, наказним гетьманом, керівником визвольного руху на Правобережній Україні. Усім знайоме ім'я ще одного вихідця Богуславщини Максима Залізняка - уславленого запорожця, одного з керівників Коліївщини. Богуславщина здавна була центром народних промислів - тут жили й працювали талановиті гончарі, ткалі, вишивальниці, ложкарі, килимарі. Недарма ж саме до Богуслава люд прямував на ярмарки. Та й козацькі чайки виготовляли в цьому краї, багатому на ліси. Красномовно про це свідчить назва села неподалік Богуслава - Чайки. До слова, історія каже, що більшість богуславських міщан у часи Хмельниччини покозачилися. А 1620 року місто дістало Магдебурзьке право та герб.

 

Місцина творчого натхнення


Богуслав дав світові багатьох талановитих людей, а тих, хто бодай раз побував там, надихав і зцілював. У місті народився художник Іван Сошенко - друг Великого Кобзаря. Та і сам Шевченко не раз бував у цьому краї, потрапивши вперше на ярмарок восьмирічним хлопчиком. Іван Левицький (у майбутньому - класик української літератури Іван Нечуй-Левицький) навчався у Богуславському духовному училищі, а згодом викладав у ньому словесність. Відгомін краси й величі цього краю знаходимо у його літературному доробку. До слова, Богуслав пишається гуманітарним коледжом імені Нечуя-Левицького, де вже 40 років навчаються студенти за сімома спеціальностями.

 

На Богуславщині прожила майже вісім років і літераторка Марко Вовчок. Письменниця спілкувалася з місцевими мешканцями, записувала легенди, прислів'я, пісні, обряди. Пізніше за богуславськими мотивами Марко Вовчок написала оповідання "Хитрий Хаїмка". Нині в Богуславі відкрито єдиний в Україні музей Марка Вовчка.
У Богуславі зростав академік і генеральний конструктор авіаційних двигунів Архип Люлька. Художник, пізніше керівник Лаврської іконописної майстерні Алімпій Галик теж черпав талант і життєдайну силу в повноводній Росі. Богуслав зіграв вирішальну роль у житті письменника Шолом-Алейхема. Саме тут молодий викладач Шолом знайшов своє кохання. "Не знаю, чи зробив Богуслав з мене письменника, але те, що в Богуславі я вперше відчув, як за спиною в мене прорізуються крила і вперто розривають мій піджак,- це очевидно",- зізнавався у листах Шолом-Алейхем.

Пізнавальна екскурсія містом


На особливу увагу заслуговує Богуславський краєзнавчий музей. Створений в кінці 1980-х років, він зберігає експонати всіх епох, починаючи з палеоліту. Зайшовши, відвідувачі потрапляють у печеру кам'яного віку. Там є бивні мамонта, знайдені на території району, муляж голови мамонта й багато інших речей цієї доби. У музеї зібрано унікальні речі - застібки скіфського одягу, різні речі вжитку давніх слов'ян і навіть гребінь Ундини. З печери піднімаємося у зруб Богуславського замку, що його заснував Ярослав Мудрий. Зал XVI - XVII століть заповнений козацькими реліквіями. А переходячи до залу XVIII століття, потрапляєш у селянську хату з піччю, коловоротом, пряслом та немовлям у колисці. Багато цікавого і в залі радянської доби, зокрема - статуя Сталіна на повний зріст та листування Юрія Гагаріна з піонерами Синицької школи.
Із музейної напівтемряви прямуємо до однієї зі святинь, що їх чимало на Богуславщині,- Свято-Миколаївської церкви в уже згадуваному селі Чайках. Цей храм ще зовсім новий, побудований на місці старої козацької церкви, що згоріла 15 років тому. Але має він якусь особливу благодать - сюди їдуть вінчатися не лише місцеві молодята, а й з Богуслава. В самому місті збереглося три дерев'яні церкви початку XIX сторіччя, зокрема Троїцька церква у стилі пізнього класицизму.
Навпроти Будинку культури розташувався парк, який місцеві мешканці називають островом. Він нагадує Карпати: на берегах мілководної Росі в землю вросли кам'яні глиби. Влітку багато жінок приходять до водограю спеціально за оздоровчим водним масажем. Чудова панорама міста відкривається з гори Мар'їний стрімчак. На її схилах городяни влітку навіть влаштовують весілля. Одне з улюблених місць відвідувачів - гай поблизу Свято-Миколаївського чоловічого монастиря, на схилах якого б'ють цілющі джерела.

 

"Жива у думах і піснях народна героїня Маруся Богуславка" - написано на пам'ятнику легендарній мешканці міста. За переказами, дочка священика Маруся потрапила в полон і була продана турецькому паші. Він настільки закохався у Богуславку, що довірив їй ключі від темниці з 700 козаками, яких Маруся випустила на волю.

Найдавніша будівля міста - так звана "Кам'яниця", збудована в 1726 році. Цікава історія цього будинку: в дореволюційні часи тут була релігійна єврейська школа хедер, після революції - клуб для глухонімих, під час війни - гестапо, а в радянські часи - музей комсомольської слави. Наразі в "Кам'яниці" облаштовують Музей народних промислів із зразками декоративно-прикладного мистецтва краю.

Майбутнє зеленого туризму


Ті, хто приїжджають на цю землю, називають Богуславщину "маленькою Швейцарією" за її первозданну красу. Для гостей на берегах Росі побудовано кілька баз відпочинку. Коштує будиночок приблизно 60 - 80 гривень з людини на добу, можна пожити і в наметовому містечку. Дістатися до міста з Києва найзручніше автобусом. Прогулявшись Богуславом, тут рукою подати до Корсуня і Канева. Міський голова Богуслава Ігор Никоненко розповів "Хрещатику", що у місті з унікальною історичною спадщиною досі слабо розвинута інфраструктура. "Створення туристичного бізнесу на базі природної та культурної спадщини - це той напрямок, над яким ми працюємо,- зазначив Іван Никоненко. - Вже почали будувати готелі, приділяємо увагу і зеленому туризму".

   











ВНИМАНИЕ! Публикации раздела "Мониторинг СМИ" не обязательно совпадают с точкой зрения редакции сайта "Православие в Украине", а являются отражением общественных событий и мнений с целью улучшения взаимопонимания и связей между Церковью и обществом. Статьи публикуются в редакции первоисточника.