УКР РУС  


 Главная > Публикации > Мониторинг СМИ  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 300 посетителей

Теги
краєзнавство Вселенський Патріархат українська християнська культура милосердя Церква і політика Церква і влада шляхи єднання Доброчинність церковна журналістика Церква і медицина іконопис автокефалія УПЦ КП конфлікти секти молодь Митрополит Володимир (Сабодан) Католицька Церква УГКЦ вибори Ющенко Мазепа Києво-Печерська Лавра розкол в Україні церква і суспільство Патріарх Алексій II педагогіка 1020-річчя Хрещення Русі діаспора Голодомор Предстоятелі Помісних Церков монастирі та храми України забобони Президент Віктор Ющенко Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква та політика комуністи та Церква постать у Церкві Священний Синод УПЦ Археологія та реставрація






Рейтинг@Mail.ru






«День» (Украина): Нові змісти й вічні таємниці водохресної води



«День» (Украина), Людмила Мазуренко, 22 січня 2008

За прадавнім повір'ям, на Богоявлення, або свято Водохреща, вода у водоймищах по всій Землі набуває чудотворної сили, а той, хто зануриться в ополонку з головою, зцілиться від будь-якої хвороби. У давнину в цю пору поновлювалися призупинені Різдвом і Новим роком вечорниці, молодь знову затівала ігри - забавлянки, дівчата заводили пісень, вишивали сорочки та чекали на сватів.

Поблизу Києва, у селищі Пирогів, на площі понад 100 гектарів у мальовничому Музеї народної архітектури та побуту НАН України, серед сторічних дубів та гіллястих красунь-сосен, у церкві Святого архістратига Михаїла зібралось багато народу, аби вшанувати велике свято православних християн. Читання святкової літургії розпочалося о 10-й годині. Люди, вбрані у святковий одяг, та працівники музею у народних костюмах пліч- о-пліч благоговійно слухали уривки зі Святого писання та осіняли себе хресним знаменням. Обрядові букети, прикрашені барвінком та червоною калиною, довершували атмосферу терпким ароматом. «Зазвичай після святкового богослужіння у церкві хресний хід направляється до ополонки, де здійснюється освячення води, однак відсутність морозу цього року позбавила нас можливості виконати церемонію за всіма правилами, - розповіла «Дню» старший науковий співробітник музею Ніна Зозуля. - За умов морозної погоди, коли температура становить хоча б мінус 15, ми робимо ополонку у формі хреста та поливаємо його буряковим квасом, аби надати відповідного кольору. Там і відбувається освячення води. Пам'ятаю, у минулі роки, коли Хрещення відзначалось біля водоймища, знаходились охочі прямо там зануритись у воду, і жодного разу не чула, щоби хтось захворів абощо, навпаки: люди розповідають, що зникли якісь проблеми, чи то фізичні, чи то духовні. Однак за будь-яких погодних умов ми дотримуємося обов'язкових атрибутів свята: пострілу з рушниці, що за давнім народним звичаєм називається «проганяти Коляду».

До речі, в давнину о цій порі у язичників завершувалися торжества на честь бога «колядки», і пострілом люди проганяли зиму та звали весну. А хлопці у момент освячення води випускали голубів-вертунів як символ Святого Духа, що зійшов на Ісуса під час хрещення у річці Йордан.

...Задзвонили у дзвони, сповіщаючи про Велике освячення води, і отець Андрій обійшов навколо церкви, щедро кроплячи людей: «Будьте здорові, із Хрещенням Господнім, благословення та всілякого вам добра», - побажав священик.

- Хрещення - це свято очищення, свято Богоявлення, коли Господь явив себе світові у всій повноті своєї божественною любові, - нагадав духовний отець...

Цікаво, що після Водохреща набирає чинності звичай, відомий у народі як «м'ясниці»: найвеселіший час у році, коли можна влаштовувати гучні гуляння. Також цієї пори церква дозволяє щодня вживати м'ясні страви. Навіть у середу та п'ятницю, які протягом усього року за церковними канонами вважаються пісними днями. Закінчуються м'ясниці неділею пущення, за два тижні до початку Великого посту.

   











ВНИМАНИЕ! Публикации раздела "Мониторинг СМИ" не обязательно совпадают с точкой зрения редакции сайта "Православие в Украине", а являются отражением общественных событий и мнений с целью улучшения взаимопонимания и связей между Церковью и обществом. Статьи публикуются в редакции первоисточника.