УКР РУС  


 Главная > Публикации > Мониторинг СМИ  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 67 посетителей

Теги
церква та політика УПЦ КП вибори іконопис Предстоятелі Помісних Церков милосердя Митрополит Володимир (Сабодан) Києво-Печерська Лавра молодь шляхи єднання Церква і медицина Археологія та реставрація Патріарх Алексій II Священний Синод УПЦ церковна журналістика краєзнавство Приїзд Патріарха Кирила в Україну забобони Мазепа секти церква і суспільство УГКЦ українська християнська культура Католицька Церква Церква і політика монастирі та храми України розкол в Україні 1020-річчя Хрещення Русі Президент Віктор Ющенко комуністи та Церква постать у Церкві діаспора Вселенський Патріархат педагогіка Церква і влада Доброчинність конфлікти автокефалія Ющенко Голодомор






Рейтинг@Mail.ru






«Галичина» (Івано-Франківськ): Робити добро добре



«Галичина» (Івано-Франківськ), Роман Івасів, 16 лютого 2008

Нещодавно в Івано-Франківську відбулася міжнародна конференція «Покликання служити хворому», в якій взяв участь відомий монах камілліанин, богослов, медичний капелан, професор Папського міжнародного богословського інституту у сфері охорони здоров'я о. д-р. Арнольдо Панграцці. Він з радістю погодився розповісти газеті «Галичина» про своє життя та напрями праці відомого монашого ордену, до якого належить.
Штрихи біографії отця Арнольдо
Отець Арнольдо народився на півночі Італії в провінції Тренто. Походить з багатодітної сім'ї звичайного селянина-фермера (cемеро дітей). Ще в дитинстві запізнався з монашим орденом св. Камілло, монахи якого приїжджали з Верони до його Доломіте, відомого альпійськими краєвидами, де його матір продавала молоко монахам камілліанам. Під їх впливом, на запрошення монахів, закінчив світську школу, яку вели брати камілліани, а пізніше і їх новіціят. Він не думав, що стане священиком, - власне, йому заімпонувала не тільки можливість здобуття освіти, але й те, що монахи віддавали належне його уподобанням у футболі. Десь під час новіціяту, коли новиків посилали до хворих у лікарні, він відчув своє покликання саме в служінні таким людям. Далі - семінарія в Бостоні (Америка).
По її закінченні його як молодого священика направляють на працю в онкологічну лікарню міста Мілуокі біля Чикаго. Це був доволі солідний досвід пастирського служіння, який в основному і сформував його як медичного капелана. Тепер отець Арнольдо - доктор богослов'я, супервізор, автор 14 книг, які перекладено практично на всі європейські мови.
Камілліани: з минулого - в майбутнє
В цьому сенсі цікавий етично-релігійний контекст ордену. Заснував орден святий Камілл де Лелліс у 1584 році. Його назва - «Орден регулярних клириків - служителів хворих». Тобто до трьох традиційних обітниць монаха - послуху, досмертної чистоти та добровільного убозтва, камілліанин дає ще й четверту - обітницю служіння хворим людям. Прославились вони ще в середньовіччі тим, що не відмовлялись ходити за людьми, які мали смертельно небезпечні хвороби під час епідемій. Варто зазначити, що протягом своєї довгої історії камілліани надавали допомогу як хворим, так і пораненим на полях битв, а 200 монахів цього ордену загинули від заразних хвороб та куль, виконуючи свою місію.
На сьогодні в ордені - близько 1200 священиків-монахів та близько 160 братів-монахів, які перебувають у 38 країнах світу на всіх континентах. Орденові належить більше 150 монастирів. Існують також п'ять згромаджень монахинь камілліанок, які пов'язані з орденом. У Римі орден заснував Міжнародний інститут пастирського богослов'я та охорони здоров'я. Аналогічний університет, що його ведуть камілліяни, є в Бразилії. При ордені існує Камілліанська служба соціальної допомоги. Камілліани працюють у державних та приватних лікарнях, а також хоспісах та притулках, як-от для неповносправних чи узалежнених, які належать орденові: в Італії мають близько 20, у світі - близько 60 закладів такого типу. В останні 20 років основна діяльність цього ордену зосереджена головним чином над формацією медичного капеланства.
Отець Арнольдо про конкордат
Ми поцікавилися в отця про співпрацю Церкви і держави в Італії та про її позитивні аспекти. «В Італії між Церквою і державою підписано документи порозуміння (так звані конкордати), але вони потверджені на локальному рівні. Тобто у 19 провінціях (рівень області в Україні) італії підписано документи між єпископами-ординаріями та державною владою провінції. На цій основі визнаються релігійні права кожної особистості. В практичному аспекті, згідно з тими підтвердженими угодами, в Італії погоджено, що на 300 пацієнтів припадає один медичний капелан, а може бути й більше. В минулому в праці медичного капелана наголос робився на сакраментальній функції священика - уділення Святих Тайн. Сьогодні, особливо останні 20 років, у цих конкордатах передбачена функція капелана як своєрідного медіатора - посередника між хворими та медперсоналом, між хворими і парафіями, між медиками і священиками. Для цього капелан має володіти своєрідним інструментарієм - клінічним богослов'ям, тобто передбачено фахові студії, які тривають два роки. Хоч коли поглянути глибше, праця медичного капелана залежить від трьох складових: духовної формації, особистої мотивації та креативності, тобто творчого чинника. Звичайно, завжди багато залежить від розвитку особистого покликання - харизми священика, особливо коли вона підкріплена досвідом отця та схоластичним досвідом Церкви. Правда, ніхто нікого насильно не зобов'язує до виконання обов'язків медичного капелана. Що стосується формації, то для медичних капеланів та сестер-монахинь з усіх без винятку орденів і згромаджень щорічно організовують у Римі відповідні семінари, де вони не тільки здобувають нові знання, але й дістають можливість поділитися між собою своїми напрацюваннями. Тобто фактично це є доволі серйозний рівень їхнього підвищення кваліфікації».
Медичний капелан в Італії
Капелан приходить до праці в лікарні на рівні з усіма медичними працівниками та медперсоналом щодня. Реєструється. Хоч він і бере участь у роботі консиліумів лікарів, але першу свою увагу медичний капелан звертає на хворих, другу - на родичів, а третю - на медперсонал. Тобто духовно-психологічні потреби хворих займають головне місце в його праці. Від держави він отримує певну визначену зарплату. Між іншим, такий статус медичного капелана існує практично в усіх європейських країнах. А ми, як відомо, йдемо в європейську співдружність...
Щодо напрямів праці камілліанів в Україні, то отець Арнольдо Панграцці наголосив: «Ми допомагатимемо тим добрим ініціативам, які вже почали свою діяльність, тобто душпастирським комісіям у Церкві та іншим таким ініціативам (до речі, в лікарнях Івано-Франківська працює 19 капеланів - 17 греко-католицьких і два - православні, а роботу медичних капеланів координує ось уже сьомий рік отець Василь Рак). Ми намагаємось підтримати бажання людей у цій сфері, насамперед медиків, та віруючих, щоб вони могли разом свідчити Євангеліє. У практичному сенсі йдеться про те, щоб в Україні зробити школу групи лідерів, які мали б нагоду пройти відповідний вишкіл».
   











ВНИМАНИЕ! Публикации раздела "Мониторинг СМИ" не обязательно совпадают с точкой зрения редакции сайта "Православие в Украине", а являются отражением общественных событий и мнений с целью улучшения взаимопонимания и связей между Церковью и обществом. Статьи публикуются в редакции первоисточника.