УКР РУС  


 Главная > Публикации > Мониторинг СМИ  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 133 посетителей

Теги
УПЦ КП забобони автокефалія педагогіка Києво-Печерська Лавра церква та політика краєзнавство 1020-річчя Хрещення Русі комуністи та Церква діаспора Доброчинність Священний Синод УПЦ УГКЦ Приїзд Патріарха Кирила в Україну вибори Президент Віктор Ющенко Церква і медицина Мазепа Археологія та реставрація Католицька Церква Патріарх Алексій II Ющенко постать у Церкві церква і суспільство церковна журналістика конфлікти Митрополит Володимир (Сабодан) монастирі та храми України шляхи єднання молодь Церква і влада українська християнська культура милосердя Вселенський Патріархат Голодомор Церква і політика секти розкол в Україні Предстоятелі Помісних Церков іконопис






Рейтинг@Mail.ru






«Галичина» (Івано-Франківськ): Церква — купіль спасіння



«Галичина» (Івано-Франківськ), Михайло Мельник, 17 травня 2008

Довгі роки важкої недуги - це час великих мук і терпінь. І якщо не існує ліку і немає нікого, хто промовив би добре слово, поспівчував, підтримав, розрадив, то ці муки стають ще важчими і просто нестерпними.
Де немає надії - там безвихідь, там немає життя, а просто очікування смерті.
Чи не це переживав євангельський розслаблений протягом 38 років важкої недуги? Так легко і просто промовляємо число 38, а за ним тисячі й тисячі голодних, холодних і спекотних днів і ночей. Щоби зрозуміти іншу людину, необхідно в тій чи іншій ситуації поставити чи уявити себе на її місці. У випадку розслабленого це неможливо зробити. Поправді, нам страшно, і ми не хочемо уявити себе на його місці, хоч і ніхто з нас від такого стану не застрахований. Та хтось таки приніс цього розслабленого до Силоамської купелі. А для чого, якщо полишив його самого? Можливо, в нього не було нікого з рідних? А може, з відчаю, розпачу і зневіри рідні просто залишили, щоб не мучитися з ним. Серед людей він зостався самотнім. Та попри крайнє критичне становище розслаблений все-таки не здавався, боровся і з усіх сил старався першим увійти в купіль, коли Господній ангел заколочував воду, даючи їй Божу цілющу силу. А що творилося в його душі, коли це не вдавалося? На що надіявся? Хто міг допомогти йому, коли поряд не було ні рідних, ні друзів, ні приятелів чи просто добрих людей?
Останнє слово, крайня межа, безвихідне становище - часто стають вирішальними. Напевно, у дуже важких і, за нашими людськими мірками й оцінками, дійсно у безвихідних ситуаціях необхідна ця критична межа, остання крапка і хвилина, щоби звершилося незбагненне - те, що називаємо дивом. Очевидно, для євангельського розслабленого були необхідні ці 38 років як час очищення і шлях до дива. І коли минув цей час і шлях був пройдений, - диво звершилося. Це сталося швидко, легко і просто. До розслабленого підійшов дивний Незнайомець і після ствердної відповіді хворого на Його запитання, чи бажає він одужати, лише промовив: «Устань, візьми ложе своє і ходи!». Той встав і пішов. Невдовзі вони зустрілися в храмі. Цілитель, назвавши причину хвороби, застеріг його: «Оце ти видужав, тож не гріши більше, аби щось гірше тобі не сталось».
Сьогодні ми всі розслаблені різними численними гріхами. І якщо важкими хворобами не прикуті до ліжка, то це тільки знак і вияв довготерпіння до нас, за що треба безконечно дякувати Йому, молитися, просити прощення за гріхи, каятися і старатись жити згідно з Господніми заповідями. Силоамська купіль була єдина в Єрусалимі. і Церква Христова єдина в цілому світі. В купіль час від часу сходив посланий Богом ангел, а в Церкві постійно перебуває Сам Господь. Маючи всю владу над світом, без обмежень і в будь-який час, дає всім охочим Свою цілющу силу для душі й тіла через святі Тайни і наші молитви не лише для короткотривалого земного життя, а що найважливіше - дарує щасливу вічність.
   











ВНИМАНИЕ! Публикации раздела "Мониторинг СМИ" не обязательно совпадают с точкой зрения редакции сайта "Православие в Украине", а являются отражением общественных событий и мнений с целью улучшения взаимопонимания и связей между Церковью и обществом. Статьи публикуются в редакции первоисточника.