УКР РУС  


 Главная > Публикации > Мониторинг СМИ  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 65 посетителей

Теги
1020-річчя Хрещення Русі Предстоятелі Помісних Церков Мазепа церква та політика Доброчинність Церква і політика молодь розкол в Україні забобони іконопис Церква і медицина постать у Церкві монастирі та храми України комуністи та Церква Вселенський Патріархат автокефалія педагогіка церква і суспільство милосердя діаспора конфлікти шляхи єднання Археологія та реставрація Священний Синод УПЦ Католицька Церква УПЦ КП Приїзд Патріарха Кирила в Україну Голодомор Митрополит Володимир (Сабодан) УГКЦ краєзнавство Ющенко Києво-Печерська Лавра Президент Віктор Ющенко Патріарх Алексій II церковна журналістика Церква і влада українська християнська культура вибори секти






Рейтинг@Mail.ru






«Закарпаття OnLine»: Міф про розвій русинства на Словаччині розвіюють самі "русини"



«Закарпаття OnLine», Олександр Гаврош, Ужгород, 06 лютого 2009

 

Останнім часом доморощені політрусини годують закарпатців байками про могутній розвиток русинської ідеї у світі. Як приклад часто наводять Словаччину, де, мовляв, тутешні рус-наки переживають справжню «оброду». (По-нашому, відродження). На жаль, словацька «оброда» радше нагадує українське прислів'я «Не знаючи броду, не лізь у воду».

Про це свідчить монографія активістки русинського руху Словаччини Анни Плішкової, видана у 2007 році в Методично-педагогічному центрі в Пряшеві. Ясна річ, словацькою мовою.

Так-от, авторка дослідження «Русинська мова на Словаччині» пише про сумні перспективи не тільки «русинської» мови на Словаччині, але й подальше існування такої етнічної групи взагалі. І наводить красномовні факти. У сфері офіційного спілкування «русинська» мова практично не вживається. У багатьох «русинських» селах досі не встановлено навіть двомовної таблиці з назвою населеного пункту. І це за 15 років «оброди»!

Критично виглядає ситуація з кількома часописами, котрі видаються як «русинські». «Народні новинки» - головний із них свідомих «русинів», який на початку «оброди» виходив як тижневик, через кілька років став двотижневиком і врешті-решт перетворився на місячник. Ще один місячник «ІнфоРусин» до 40 % своїх статей друкує словацькою мовою.

Є і два церковні часописи - «Благовісник» та «Артос». Але в першому, нарікає Анна Плішкова, поруч зі словацькою використовується ненормативна подоба «русинської» мови, до того ж як азбукою, так латинкою, а в другому надається перевага латинському шрифту. (Хоча кодифікований варіант «русинської» мови створений саме кирилицею).

Якщо на Словацькому телебаченні в 2003 році виходила 30-хвилинна «русинська» програма раз у місяць, в 2005-му - раз на два місяці, то в 2006 - вже раз на квартал. Причому її авторам, як зазначає Анна Плішкова, бракує знання нормативної «русинської» мови. Не вистачає вміння мови і в «русинській» програмі Словацького радіо. (Складається враження, що літературний варіант цієї мови вживають тільки працівники кафедри Пряшівського університету).

Не використовується «русинська» мова і в церкві. На Пряшівському теологічному факультеті її не вивчають навіть ті священики, які планують працювати в «русинських» селах. Греко-католицька церква вже перевела богослужіння на словацьку мову. Там навіть перейшли на юліанський (католицький) календар. Православна церква якщо й молиться по-церковно-слов'янськи, та спілкується з вірниками теж словацькою.

Ще гірше зі шкільництвом. Якщо у 2003 році близько півтисячі учнів у цілій Словаччині вивчали «русинську» мову факультативно, то в 2006-му таких залишилося лише 198! Двісті учнів - на 5-мільйонну державу! І то - як необов'язковий предмет!

Таким чином, підсумовує Анна Плішкова, важко назвати сферу, в якій би «русинська» мова зазнала «оброди». Неухильна словакіза-ція наростає і перспективи словацьких «русинів» дуже сумні.

 

   











ВНИМАНИЕ! Публикации раздела "Мониторинг СМИ" не обязательно совпадают с точкой зрения редакции сайта "Православие в Украине", а являются отражением общественных событий и мнений с целью улучшения взаимопонимания и связей между Церковью и обществом. Статьи публикуются в редакции первоисточника.