УКР РУС  


 Главная > Публикации > Мониторинг СМИ  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 238 посетителей

Теги
вибори іконопис Патріарх Алексій II 1020-річчя Хрещення Русі діаспора церква і суспільство забобони краєзнавство автокефалія монастирі та храми України конфлікти шляхи єднання Церква і політика Католицька Церква секти розкол в Україні Президент Віктор Ющенко милосердя УГКЦ Приїзд Патріарха Кирила в Україну Мазепа Предстоятелі Помісних Церков Вселенський Патріархат церква та політика молодь Церква і влада Києво-Печерська Лавра Доброчинність Священний Синод УПЦ Археологія та реставрація Голодомор УПЦ КП українська християнська культура церковна журналістика постать у Церкві Митрополит Володимир (Сабодан) Ющенко Церква і медицина комуністи та Церква педагогіка






Рейтинг@Mail.ru






«Волинь» (Луцьк): Боже знамення у Великий Піст



«Волинь» (Луцьк), Ірина  Романюк, 02.04.09

 

У селі Губин Локачинського району оновилось три образи, яким вже близько ста років. (на фото)

У суботу ще вранці селом поширилась новина, що в місцевому Різдво-Богородичному храмі оновилось дві старі ікони. Це нерукотворне диво першим помітив настоятель

-Вранці я зайшов у церкву, щоб взяти все необхідне для причастя (мав посповідати вдома людей), - розповідає священик Володимир Шевчук (на фото). - Коли зайшов у храм - помітив незвичайне сяйво, яке йшло від ікони Почаївської Божої Матері, яка знаходилась на стіні ліворуч від вівтаря. Спочатку навіть очам своїм не повірив, але золотавий відблиск вражав. Покликав старосту і вже разом ми споглядали диво. Цей образ принесла у храм більше чотирьох років тому жителька Губина Софія Вознюк. Тоді ж жінка принесла й ікону Миколая Чудотворця, яка в такому ж окладі, як й ікона Божої Матері. Цей образ теж почав оновлюватися.

Як пізніше розповідав односельчанам церковний староста Віктор Олейник, спочатку зверху на потьмянілому від часу білому окладі з'явилося три світлих цятки. Пізніше вони з'єдналися між собою лінією, яка поступово товщала. Виразнішим стало й саме зображення святого. Проте повністю оклад так і не оновився. Коли про побачене священик сказав Софії Вознюк, то у жінки на очах виступили сльози.

- Цим іконам, за моїми підрахунками, приблизно 85 років, - розповіла Софія Олександрівна. - Їх із Почаївської Лаври приніс мій дід Федір Харитонович Новосад. Наша родина була набожною, тож у хаті стояло багато образів. Пригадую, що коли була маленькою (нині жінці 60 років - авт.), то ці Почаївські ікони у нашій світлиці розташовувались у кутках.

По-різному складалась подальша доля як родини Новосадів, так і образів. Коли сім'ю переселили з хутора в село, то, доки зводили нове житло, ікони разом з господарями були у сараї. Пізніше, у часи атеїзму, їх загорнули у білу полотнину і винесли на горище. А звідти ікони дістала жінка, з якою жив, на жаль, нині вже покійний брат Софії Олександрівни. Вона й підладнала оклади, навколо образів зробила нові віночки зі штучних квітів.

- Чотири з половиною роки тому брат трагічно загинув, - повідала про важкі сторінки свого життя Софія Вознюк. - Батьківська хата залишилась пусткою. Порадившись із старшими людьми, вирішила віддати ікони у місцевий храм.

Жінка часто ходить у церкву, бо ще мама їй наказувала ніколи не забувати про Бога. Коли була останнього разу, то звернула увагу на свої ікони і вирішила напередодні Світлого Хрестового Воскресіння замінити у них віночки.

У ту ж суботу, коли в церкві споглядали нерукотворне диво, ввечері до Софії Вознюк зателефонувала її донька Інна, яка також живе із сім'єю в Губині, і попросила матір терміново прийти до неї. Але жінка відмовилась, бо ще не відійшла від перенесеного грипу, а наступного ранку донька принесла їй свою майже столітню ікону, яка також оновилась. Нині оклад на ній засяяв, ніби позолочений, і образ Спасителя, який було ледве видно, став чітким. Софія Вознюк принесла в церкву і цю ікону. А в неділю ввечері отець Володимир та благочинний Локачинської округи УПЦ отець Анатолій Собуцький відслужили молебень Ісусу Христу та Божій Матері. На службу зібрались не лише губинці, а й жителі навколишніх сіл, щоб на власні очі побачити Боже знамення.

Найчастіше знамення трапляються у дні постів, особливо Великого, у свята і в дні вшанування конкретної ікони. Ці явища спостерігаються в храмах, монастирях та в будинках благочестивих мирян. Для того, щоб зрозуміти духовне значення цих Божих знаків, вважають православні священики, кожному із нас потрібно переосмислити своє життя і глибоко покаятись.

 

   











ВНИМАНИЕ! Публикации раздела "Мониторинг СМИ" не обязательно совпадают с точкой зрения редакции сайта "Православие в Украине", а являются отражением общественных событий и мнений с целью улучшения взаимопонимания и связей между Церковью и обществом. Статьи публикуются в редакции первоисточника.