УКР РУС  


 Главная > Публикации > Красота Православия  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 88 посетителей

Теги
педагогіка забобони Католицька Церква УГКЦ УПЦ КП Археологія та реставрація постать у Церкві краєзнавство українська християнська культура Києво-Печерська Лавра розкол в Україні Вселенський Патріархат Ющенко Предстоятелі Помісних Церков церковна журналістика шляхи єднання милосердя Церква і медицина секти молодь Патріарх Алексій II Церква і влада Доброчинність Митрополит Володимир (Сабодан) автокефалія 1020-річчя Хрещення Русі Мазепа іконопис комуністи та Церква Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква та політика церква і суспільство Священний Синод УПЦ конфлікти Президент Віктор Ющенко Голодомор Церква і політика вибори монастирі та храми України діаспора






Рейтинг@Mail.ru






Найгарніша церква Кіровограда

Наталія Сотнікова

Фото Аркадій Заднєпряний

Спасо-Преображенський собор - не лише архітектурна пам'ятка. Будівля перенесла на собі численні розрухи, проте зараз нагадує спокійне місце, де можна отримати справжню насолоду, оскільки сама атмосфера спонукає до молитви...

На подвір'ї храму зустрічає невеличкий садок з пухнастими ялинками та чарівними квітами. Постає невеличка дзвіниця у класичному стилі. А поряд - церква...

Історія створення храму досить насичена. У газеті «Голос Юга» за 1913 рік знаходимо відомості про 150-річну історію цього храму. Першими засновниками церкви, розташованої на місці сучасного храму, були старообрядці-розкольники. Нарис «Исторический очерк города Єлисаветграда» повідомляє: «Раскольники, заселявшие вблизи крепости Св.Елисаветы большие и богатые селения, как-то: Злынку, Клинцы, Калиновку и прочие, имели главное пребывание в форштадте крепости по ту сторону реки Ингула, где находились их богатые церкви с драгоценной утварью, рукописными богослужебными книгами, истреблённые впоследствии сильными пожарами. Раскольники в нашем крае составляли  из себя первое купеческое сословие и считались купцами крепости Св. Елисаветы. В ведении коменданта крепости Св. Елисаветы находились следующие раскольничьи способы: Злынка, Каменовка, Клинцы, Красный Яр, Знаменка, Николаевка, Покровское, Золотаревка. О первоначальнем пожелании раскольников селиться в пределах крепости Св. Елисаветы видно из рапорта начальству коменданта крепости Алексея Ивановича Глебова от 12 июня 1755 года...»

Таким чином стає зрозуміло, звідки в нашому краї з'явилися  уперше старообрядці. Селитися їм тут дозволило керівництво фортеці. Вже через 100 років, а саме у 1850-1860-х рр. основна маса старообрядців перейшла в православ'я. Парафіяни, прийнявши православну віру, почали передавати до нових храмів свої цінності -  утвар, ікони. Газета «Голос Юга» від 1913 року пише: «На місці, де тепер розташовано Преображенську церкву, було побудовано невеличку дерев'яну церкву, парафіянами якої спочатку були старообрядці, які потім перейшли в православ'я».

1798 року дерев'яна церква згоріла. Причина пожежі невідома. 1799-го на її місці за проектом і планом Кіндрата Парфенова було збудовано кам'яну п'ятиглаву двоповерхову церкву. На жаль, вона була спроектована неофіційно, без документації, через неточне урахування  технічних умов. Як і передбачалося, згодом церква розвалилася. Але пізніше, 1813 року, була здійснена ще одна спроба її перебудувати і освятити. Вона стала одноповерховою, трьохглавою.

До храму приїжджало багато знатних осіб, серед яких - російський імператор з родиною, який приїхав на повторне освячення 100-літнього храму. Цю подію (100-літття) описала газета «Голос  Юга»: «В церкви имеется множество икон старых мастеров. Некоторым из них насчитывается более полутораста лет. Торжественные богослужения по поводу столетия начались, съехались множество священников, ожидается прибытие архиерея...».   

2013 року Спасо-Преображенський храм святкуватиме 200-ліття свого заснування.

1965 року, в радянський період, в приміщенні Спасо-Преображенської церкви було відкрито картинну галерею. Це допомогло зберегти ії від знищення і уникнути долі Успенського собору та багатьох інших міських храмів.

З проголошенням незалежності України цей чудовий храм було повернуто віруючим і відтоді богослужіння в ньому не припиняються.