УКР РУС  


 Главная > Публикации > Красота Православия  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 189 посетителей

Теги
Голодомор Ющенко Церква і політика 1020-річчя Хрещення Русі Священний Синод УПЦ секти Мазепа шляхи єднання іконопис Приїзд Патріарха Кирила в Україну забобони українська християнська культура церква і суспільство Патріарх Алексій II Президент Віктор Ющенко діаспора постать у Церкві Католицька Церква комуністи та Церква Києво-Печерська Лавра милосердя молодь церква та політика Вселенський Патріархат УПЦ КП УГКЦ автокефалія Предстоятелі Помісних Церков конфлікти вибори краєзнавство розкол в Україні Митрополит Володимир (Сабодан) педагогіка церковна журналістика Доброчинність Церква і медицина Церква і влада Археологія та реставрація монастирі та храми України






Рейтинг@Mail.ru






КУЛЬТУРНА РЕТРОСПЕКТИВА: «Православна ікона Росії, України, Білорусі» — унікальна спадщина слов’ян

  29 июля 2008



Провідні музейні заклади - Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Державна Третьяковська галерея, Національний художній музей Республіки Білорусь впродовж 2008 року реалізують великий проект до 1020-річчя Хрещення Русі - міжнародну виставку «Православна ікона Росії, України, Білорусі», мета якої - представити широкій громадськості найкращі зразки іконопису своїх країн. Ікона, іконописна традиція - це цілий світ, який об'єднує православні народи, розкриває їхні душі і серця. Розвиваючись в різних історичних умовах, російська, українська і білоруська іконописні традиції набули своїх неповторних рис і стали видатним явищем у культурі кожної країни.

Виставка відбувається в три етапи: з 29 травня по 13 липня вона з успіхом проходила у Державній Третьяковській галереї (Москва). З 28 липня по 14 вересня її можна оглянути у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику, а з 29 вересня по 9 листопада - у Національному художньому музеї Республіки Білорусь (Мінськ).

Символічним є те, що українську частину експозиції презентують пам'ятки, які зберігаються на святій лаврській землі, де створював свої шедеври легендарний митець Київської Русі преподобний Аліпій, з місця, де почалася історія вітчизняного живопису. Організатори намагалися відобразити етапи еволюції місцевого іконопису. Самобутнім є образ «Зішестя в пекло» XVI ст. Слід відзначити прекрасні ікони «Спас на престолі», «Успіння Богородиці Києво-Печерське» та ін. періоду розквіту українського бароко - XVII-XVIII ст. Заповідник представив ікони з різних регіонів України - Волині, Галичини, Київщини, твори майстрів лаврської іконописної школи.

Найдавнішими з презентованих є ті святі образи, що зберігаються в фондах Державної Третьяковської галереї. Представлено зразки іконопису різних художніх центрів: Ярославля, Суздаля, Великого Новгорода, Пскова, Москви XIV-XVI ст. Мешканці Києва і гості столиці України мають чудову нагоду побачити ікону із зображенням високого багатоярусного іконостасу XIX ст., шанованими у всіх трьох народів іконами Богородиці і святителя Миколая XV-XVI ст., образами з деісусного чину іконостасів.

Білоруська частина експозиції демонструє різноманітність стилів і напрямків - від пам'яток, які зберігають візантійські традиції, до творів епохи бароко і класицизму XVI-XIX ст. Походять вони, переважно, з Брестської, Могильовської, Гомельської та інших областей. Ікони демонструють вагомий внесок білоруського мистецтва в світову художню скарбницю.

На церемонії офіційного відкриття виставки «Православна ікона Росії, України, Білорусі» були присутні предстоятелі Церков, високоповажні офіційні особи, представники дипломатичного корпусу, діячі культури, вчені.

Експозиція відкрита для відвідувачів з 28 липня по 14 вересня за адресою: Київ, вулиця Івана Мазепи, 21, Музей українського народного декоративного мистецтва, 1-й поверх.

Проведення заходу в Україні і видання каталогу українською мовою стало можливим завдяки організаційній та фінансовій підтримці таких установ як Корпорація «Індустріальний Союз Донбасу», Музей національного культурного надбання «ПлаТар», Благодійний Фонд «ПлаТар. Пам'яті Сергія Платонова», Фонд «Арт Інвест».