УКР РУС  


 Главная > Публикации > Мониторинг СМИ  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 97 посетителей

Теги
Вселенський Патріархат шляхи єднання Археологія та реставрація Церква і медицина 1020-річчя Хрещення Русі Предстоятелі Помісних Церков діаспора забобони Голодомор монастирі та храми України УПЦ КП Доброчинність церква та політика іконопис Католицька Церква секти конфлікти українська християнська культура педагогіка Мазепа Приїзд Патріарха Кирила в Україну Патріарх Алексій II Священний Синод УПЦ Митрополит Володимир (Сабодан) Президент Віктор Ющенко милосердя Києво-Печерська Лавра церковна журналістика церква і суспільство Ющенко Церква і влада вибори розкол в Україні постать у Церкві краєзнавство автокефалія УГКЦ Церква і політика молодь комуністи та Церква






Рейтинг@Mail.ru






«Україна молода»: Великодні дарунки



«Україна молода», Ярослава Музиченко, 04.04.2007

Те, що справжні писанки - це розмальовані спеціальним писачком курячі яєчка, сьогодні, мабуть, знають усі. Хоча ще років 10 тому люди переживали шок, коли бачили обрядодійство зі свічкою і воском. Їх тривалий час привчали, що писанки - це дерев'яні заготовки, помальовані великими олійними квітами чи оздоблені випаленими смужками й крапочками. Останнім часом набір можливостей прикрашення еліпсоподібних писанкових форм надзвичайно розширився. Яйцеподібні предмети оздоблюють бісером і барвистими нитками, а на білосніжних яєчних шкаралупах витравлюють кислотою візерунки мережива. Роблять дряпанки: по крашанці видряпують голкою візерунок, ніби гравюру.

      Утім найзахопливішим великоднім мистецтвом залишаються звичайні писанки, якими були вони ще з давніх давен. Потріскує вогник свічки, розігрітий віск у писачку пахне медом, а біле яєчко з нанесеними візерунками стає жовтим, потім червоним, брунатним, чорним... Потім над свічкою знімаємо шар воску - і маємо багатоколірну веселу писанку. Бджолиний віск зберіг для нас усі барви, які ввібрала шкаралупка за час нашого писанкування.

      Подаровані писанки тримають в оселі на почесному місці до наступного Великодня, а то й протягом багатьох років. Якщо писанка ненароком поб'ється, її слід закопати в землю, бажано на ниві.

      За традицією, писанки пишуть дівчата і жінки. Починають писанкарювати на свято Стрітення (15 лютого), завершують до свята Трійці. На Великдень писанками вітають один одного родичі й друзі.

      Необхідні матеріали: яйця курячі білі, писачок, бджолиний віск, свічка, барвники, зразки орнаментів, олівець, оцет, ганчірки (велику - розкладати писанки для сушіння і малу - обтирати віск).

      Яйця. Слід вибрати для писання писанок білі яйця, що мають тверду, ніде не тріснуту, шорстку шкаралупу. Бо до гладенької погано беруться фарби. Яєчка миють у мильній воді.

      Барвники. В давнину барвники добували з природи. Готували навари: золотавий - з цибулиння, жовтий - з кори дикої яблуні, з гречаної соломи, коричневий - з кори вільхи. Зелений - iз полину, з полови конопляного сім'я. Нині фарбують аніліновими барвниками (для вовняних чи бавовняних тканин).

      Писачок. Зараз у художніх салонах чи в майстрів можна купити готовий «заводський» писачок. Утім його неважко зробити самим. Для цього слід скрутити невеличку трубочку з жерсті і закріпити її дротом на держачкові-паличці.

 

АБЕТКА СИМВОЛІВ

ДРЕВО ЖИТТЯ

      Древо Життя, або ж світове дерево, уособлює в собі єдність усього світу. В образі древа поєдналися уявлення про час, простір, життя і смерть. Символ світового дерева - це й образ родючості, Богині-Матері, а також дерево роду.

СВАРГА

      Сварга, знайома майже всім стародавнім народам, позначає рух Всесвіту і творчої енергії. Ця назва походить від санскритського «добре» і «буття». У багатьох культурах цей знак пов'язувався з сонцем і небом. Сварга позначає Божу велич і була емблемою Христа в ранньохристиянських катакомбних церквах.

ЗОРЯ

      У давнину зірку пов'язували з Великою богинею. Зорю зображували по-різному: шести- семи-, восьмипроменева. Шестикутна зірка з'явилася ще на початку неоліту, зображення таких зірок поширені в традиційному різьбленні українців. Восьмикутна зоря - це знак чистоти і символ Діви Марії.

ПТАШКА

      Птаха символізує людську душу. За повір'ям, душа прилітає пташкою до новонародженої дитини і відлітає, коли людина помирає. Птахи поєднують земне і небесне. І, виявляється, мають багато спільного з сонцем. Приміром, восени, коли сонце спадає, вони «йдуть» - відлітають у казковий вирій; навесні, коли сонце зростає, - «приходять», повертаються з вирію.

БАРАНЕЦЬ

      Баран - у багатьох народів знак Божої благодаті, багатства, родючості. У важливі, доленосні моменти життя (скажімо, на весільному посаді) українці сідали на волохату овечу шкуру, аби в них завжди був достаток і все велося успішно. Вівця, ягня - жертвенна тварина, символ смирення, невинності, безмежної любові. Про вівцю є приказка: «Вівця, як бджола», бо «бджола мед носить не для себе, вівця шерсть носить не для себе». До речі, до Вселенського собору 692 року Ісуса Христа зображували на іконах у вигляді ягняти.

РИБА

      Рибу в українському фольклорі пов'язували зі святом весняного відродження. Перед відродженням передбачається смерть, перебування в потойбіччі. Міфічна Щука-риба є посередником між живими й померлими. Християни перших століть зображували Христа у вигляді риби. Перші літери грецького написання «Ісус Христос, Син Божий, Спаситель» складають слово «риба» (ІХТІОС).

ОЛЕНЬ

      Образ оленя пов'язується з чистотою, оновленням і творенням нового. У Біблії спраглий олень порівнюється з душею, що прагне Бога. Такий сенс вкладається і в зображення оленя на хрестильних купелях та в релігійному живописі, коли він п'є з джерела біля підніжжя хреста.

   











ВНИМАНИЕ! Публикации раздела "Мониторинг СМИ" не обязательно совпадают с точкой зрения редакции сайта "Православие в Украине", а являются отражением общественных событий и мнений с целью улучшения взаимопонимания и связей между Церковью и обществом. Статьи публикуются в редакции первоисточника.