Спасо-Преображенський кафедральний собор - серце Білої Церкви. Як струмочки стікаються до ріки, так і з вуличок та провулків міста сходяться до головного храму сотні віруючих...

Цього року собор відсвяткував 167-у річницю. За довге життя він пережив немало: у XIX столітті мав статус єдиної першокласної церкви у Київській митрополії, осквернення і занепад за часів більшовизму, бомбардування в роки Великої Вітчизняної війни, відродження у 1989 році. У 1994 році собор став кафедральним. Єпископ Білоцерківський і Богуславський Серафим, настоятель храму протоієрей Олександр Залізницький, парафіяни й жителі міста доклали немало зусиль, аби храм став гордістю та окрасою міста. Було проведено капітальну реставрацію будівлі та комплекс оздоблювальних робіт.

У день храмового свята в суботу, 19 серпня,  собор став справжнім красенем. Сяйво панікадила відбивалося на золоті ікон різьбленого вівтаря, центральну храмову ікону було прикрашено барвистими квітами, мерехтіли сотні запалених свічок, а пахощі ладану змішувалися з пахощами достиглих яблук і груш, принесених на освячення. Храм не міг умістити всіх віруючих, тому подвір'я і навіть площу біля нього зайняли бажаючі долучитися до свята. Багато білоцерківців прийшли сім'ями разом з дітьми.

Вітаючи присутніх зі святом, єпископ Білоцерківський і Богуславський Серафим побажав пастві, щоб Фаворське світло Преображення Господнього зігрівало душу кожного християнина і змінювало його життя на краще, завжди освітлюючи дорогу до Бога.

Галина Бойко, Біла Церква