Борислав - мальовнича казка Закарпаття

Сюди прибувають на навчання діти з 5 областей Західної України. Місто п'яти селищ, семи гір і чотирьох річок зустріне вас неквапливо-загадковою симфонією Карпат. Тут сучасні новобудови та архаїчні кам'яниці зустрілися з горбистими лісовими стежками, схованими в колючих ожинових чагарях, мальовничі церкви - з вибоїстими вуличками, по яких гасають блискучо-кольорові авто, старовинні озерця, джерела цілющої води «Нафтусі» - поряд з запрудами пластикових пляшок. Але вповні відкриває таїну Борислава зустріч юних сердець...

Якщо ви не встигли запастися подарунками або розгубили їх дорогою, не хвилюйтеся - все сторицею повернеться вам на шляху до мистецької школи юних майстрів, який пролягає через диво-гору між Тустановичами і Мразницею.

 Познайомтесь - талановиті учні школи

Волонтери з Трускавця і Дрогобича щойно вийшли на гору до котельні, а назустріч їм ластівками вилітає вихор невгамовних «тубільців» - Мишко (за блискавичну швидкість та непосидючість його називають «Ми′шкою»), Юра-Руслан, другокласники Валентин та Іра, Ромко на інвалідному візку, Микола та Іван з 5 і 6 класів.

-     А ми їздили до Львова!

-     А ми щойно з музичної школи!

-     А до нас гості прибули здалеку!

-     А що, у нас сьогодні знову «Поле чудес» із призами від «Нового життя»?

Веселою юрбою діти виводять гостей на майданчик школи і щиро відкривають для них свій неповторний світ. Мов маленькі журавлики, поволі переставляючи ніжки, виходять Василько, Дмитро і Михайлик... на милицях.

-       Вчора гості з Норвегії приїздили. Апельсинів з бананами було-о-о. Просто повінь!

-     Авжеж, якби не нянечки з Ми′шкою, Іванкою та Алочкою, досі б усі газони та спальні були помаранчево-жовтими від шкірок.

-     Отаких учнів ми й візьмемо до першої команди нашої гри!

-     А я теж буду! Я у класі прибирав.

-     І ми! Ми допомагали сортувати коробки з центру «Нове життя».

 Валентинові скоро 8 років. Його батьки померли від алкоголізму. Через гіперактивність і розсіяність він не може зосередитися - щохвилини ставить запитання і, ще не почувши на них відповіді, запитує щось знову. Можете подарувати йому машинку. Не біда, що цього ж вечора, або завтра вона буде зламана або виміняна   комусь із старшокласників - фонтан радості та щирого захоплення осяє всіх однокласників та вихователів. А головне - деякі ваші слова в момент подарунку будуть почуті...

Спілкування - найкращий подарунок

Слава, Галя і Таня родом із Закарпаття. Вони вже шестикласники. Ваші листівки та сувеніри в ідеальному порядку вишикуються на тумбочках та підвіконні. Але, подарувавши, не проходьте далі. Поговоріть з ними, запитайте про їх рідне село, про святкування Різдва, розкажіть щось про себе, і тоді зернятка добра справді проростуть у маленьких світах творчих учнів. Допоможіть Сергію та Михайлові підібрати улюблену мелодію на гітарі чи фортепіано, нехай ваш сюрприз буде нагородою за вірші Юри чи братів-сиріт Назарка та Ігорка.

Іринка - наймолодша (четверта в сім'ї) і подарункам вона, здавалося б, зовсім не радіє. Але, якщо ви призначите її відповідальною за нагородження однокласників та учнів-переможців, вона просто засяє від радості - дівчинка дуже любить наділяти подарунками своїх друзів.

  Оксаночки жити не можуть без сюрпризів. Хай це буде запрошення на «особливу прогулянку», нову роль у шкільному театрі, святкове заохочення до застеляння ліжечка, підйому чи витирання пилюки... та будь-що, просто їхній психосоматичний стан вимагає постійної новизни.

Юрі, Василеві, Миколі, Івану - словом, найгучнішим шибеникам шкільного гурту - найприємнішою буде дружня розмова. Цей «комітет» талановитих лідерів завжди готовий підготувати свято, урочисту несподіванку, нагородження переможців конкурсів. Вони, сповнені творчих заворушень, засинають і прокидаються з радісною думкою про організацію  учнівського дозвілля. І саме в такій атмосфері кожен подарунок стає новим відкриттям, маленьким відкриттям великої особистості.

-     Наталія Федорівна, а ми самі навчилися пляцки робити!

-     А ми нову пісню вивчили!

-     А ми картину створили!

-     А ми дерево посадили!

Краплина любові для дитини

Багатьом учням із діагнозами тетрапарез, дисплазія, олігофренія нізащо не вдалося б здійснити таких подвигів і добрих справ, якби не заохочення подарунками. Проте справжня радість - у відкритті переможного «МИ» - досягається завдяки увазі спільнот, колективів, організацій, які відвідують тих, у кого немає власних родин, кому так не вистачає тепла, уваги та любові.

Протягом 2007 року до школи щонеділі приїжджають волонтери з Борислава, Трускавця, Дрогобича, представники православних спільнот, євангельської та греко-католицької парафій.