УКР РУС  


 Главная > Публикации > Точка зрения  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 75 посетителей

Теги
монастирі та храми України діаспора розкол в Україні Президент Віктор Ющенко УПЦ КП Києво-Печерська Лавра 1020-річчя Хрещення Русі вибори УГКЦ Церква і влада Церква і медицина іконопис Ющенко секти Мазепа забобони педагогіка автокефалія Голодомор милосердя краєзнавство постать у Церкві Доброчинність церковна журналістика Церква і політика Предстоятелі Помісних Церков Патріарх Алексій II комуністи та Церква молодь Католицька Церква Митрополит Володимир (Сабодан) конфлікти Археологія та реставрація Вселенський Патріархат церква та політика українська християнська культура Приїзд Патріарха Кирила в Україну шляхи єднання Священний Синод УПЦ церква і суспільство






Рейтинг@Mail.ru






Православ’я — драйв, чи релігія «сильних»?

  19 марта 2007


Роман Головатюк

То короткий, німий «Острів-2», так щедро анонсований і з такою помпезністю представлений, і є отим «епічним полотном», яке «зберігає цілком православний дух та семантику»? Цей кінематографічний «пиптик», який так зухвало назвався за аналогією до відомої нашумілої стрічки російського режисера, і є першим православним блокбастером?..
Єдине, що заспокоює - цей витвір не покажуть на широкому екрані, адже призначений він хіба що для перегляду на мобільному телефоні.

Анонс стрічки «Острів-2 (Всеперемагаюча сила добра)», що надійшов на електронну скриньку нашої редакції, не міг не здивувати. «Сіквел - другий фільм мистецької лабораторії «Братство». Перший, «Кривава мерія», був заборонений до показу шевченківським судом Києва», - такими тривожними сентенціями промовляло запрошення на показ. А далі повідомлялося, що «фільм побудований на контрасті між навмисною простотою форми і архетипічною глибиною змісту... переповнений не лише кінематографічними алюзіями, але відсилає асоціації глядача до однієї з прохідних тем мистецтва ренесансу: Спокуси св. Антонія. Прискіпливий критик, безумовно, відзначить нове прочитання центрального міфу середньовіччя - про Святий Грааль»...

А насправді, як з'ясувалося, все досить прозаїчно

Заходячи в штаб «Братства», що розміщується в центрі Києва у старовинній будівлі біля Верховної Ради, мимоволі думаєш, що  відчиняєш двері в палац з купою коштовних речей: картин, дорогих шкіряних крісел, люстер з кришталю та дубових столів. Але...

Помальовані фарбою стіни, радянські лозунги, графіті на різний манер - від зображення Ісуса Христа до хлопця, що кидає коктейль «молотова». На підлозі -обмальовки нібито трупів і нібито кров від них. Стеля зірвана до перекриття. Справа - такий собі «інформаційний мозок» партії, комп'ютери, принтери. Метушиться декілька молодих хлопців, пан Корчинський чекає гостей...

На анонсований показ стрічки у п'ятницю, 2 березня, людей зібралося небагато. І хоча було заявлено про те, що на презентацію «українського блокбастеру» прибудуть представники чи не усіх релігійних організацій і конфесій України, проте присутні сорок осіб, як виявилося, нічого, окрім самого «Братства», не представляли.

Фільм не поспішали показувати через технічні причини. Тим часом виступив сам режисер «Острову-2» Дмитро Корчинський, а за ним і актори. З попередніх зауважень щодо фільму стало зрозуміло, що їхня (якщо можна так сказати) знімальна група намагалася наслідувати художників-імпресіоністів, які «свого часу прийшли і показали гламурним митцям, що люди втомилися від ідеального, що іноді треба показати й чистий лист, а фарби можна змішувати й на самому полотні» (напевно, коли «Братчики» обмальовували стіни офісу, непогано це засвоїли). Ось так і пан Дмитро вирішив, як імпресіоніст, тільки кіношний, і процес зйомки продемонструвати, і певні нестиковки монтажу - мовляв, це все додає цьому «кіну» фактури.

Далі оратор сягнув ХV століття

Він запевнив, що вже тоді Церква перестала бути цікавою для сучасної людини. «Нам потрібне, безумовно, нове мистецтво, - зазначив пан Дмитро. - Нам потрібно самим собі в першу чергу довести, що православ'я - не щось прісне, млосне й занудне, що це драйв, що це релігія сильних, ним можна захоплюватися...». Для більш активної пропаганди цієї сентенції пан Дмитро вирішив застосовувати чи то вчення, чи то власну релігію, яку назвав «Православною Хізбалою».

Своїм п'ятнадцятихвилинним, нібито християнським «Островом-2» «братчики» порушили щонайменше дві заповіді. Восьму - бо  вкрали назву одного з найвідоміших за останній час російських фільмів. Та шосту - адже у стрічці йшлося про отця Адріана, який вбивав усіх «поганих» («клонів, мєнтів, протестантів, гомосексуалістів, ісламістів» - цитата за анонсом), які зазіхали на Святий Грааль. І все це - під танцювальну музику.

Як виявилося, глибокий «смисл» фільму, про який казав пан Дмитро, полягав у тому, що релігія повинна бути з «кулаками» і адептами, які відстоюватимуть свої переконання фізично. Що ж, така позиція не є несподіваною для Корчинського та його «братства». Адже він - «вічний революціонер» і політик, який всього лише прагне навернути до себе «хоча б деяких» з числа віруючих людей для революції та «задоволення своїх політичних потреб». Тим більше, він не приховує, що заробляє гроші, влаштовуючи демонстрації на замовлення різних політичних сил, а мрія поета та політика - звершити в країні «православну революцію».

 ...Можна уявити інший фільм, який вийде набагато більш епатажним. Замість отця Адріана (священнослужителя невідомої юрисдикції, духівника «Братства») - головного героя стрічки, який, власне, і знищує усіх «негідників», пан Корчинський убиває «поганих» людей, разом зі своєю релігійною сектою не для отримання священного Граалю, а для отримання влади над Україною.

 

З вуст Корчинського...

Яка саме революція потрібна Україні?
Християнська, безумовно. Тобто зараз світ повертається до Бога, і ми бачимо, що люди не готові жертвувати своєю кров'ю, жовчем, часом заради соціальних, політичних, на жаль, навіть на­ціональних тем. А заради Бога - готові. Ми це бачимо на Далеко­му Сході, у Сполучених Штатах. І якщо у нас буде створене щось справжнє і сильне, то тільки через актуалізацію християнства.

Розкажіть докладніше про ваші плани на майбутнє!

Хотілося б «Братство» перетворити в православну Хізбаллу - це важче, ніж здавалося раніше. Але цікавіше нічого не може бути.

Скажіть, навіщо потрібна Україні та простому громадянину така організація як «Братство»?

«Братство» не потрібно Україні... У свій час конкістадори були зовсім не потрібні індіанцям. Однак індіанці були дуже потрібні конкістадорам. Особливо їх золото. Нам, Братству, категорично потрібна Україна і все решта .

Коли ми вас побачимо знову на барикадах? І скільки це буде коштувати?

Молимося про те, щоб які-небудь барикади почали знову з'являтися в Києві. Питання оплати мене не буде турбувати. Будь-які барикади дають можливість брати участь у погромах органів влади і комерційних точок. Мене завжди кормила війна. Сподіваюся, що так буде і далі.

Яку, на ваш погляд, найбільшу помилку ви зробили за останні, скажімо, 10 років? І чи були такі?

Найбільша помилка - я дуже пізно почав створювати Братство. Тому в 2004 році в мене не було достатньо сил для того, щоб скористатися плутаниною. Поки помаранчеві жували соплі на Майдані, можна було захоплювати державні установи. Сподіваюся, що під час наступної смути ми не втратимо свого шансу.

Яка ідея, по-вашому, могла б ідейно об'єднати Україну?

Мені не один раз доводилося висловлюватися з цього питання. Зараз прошу пробачення за те, що повторююся. Коротко ідея звучить так: СС-24. Тобто, це мрія про поновлення ядерного потенціалу і ракетних військ стратегічного призначення. Якщо коротше, Україна повинна бути слов'янською Чечнею, тотальний оффшор під ядерною парасолькою. Думаю, що це підсвідоме бажання всіх українців, навіть якщо вони через важке дитинство змушені визначати світ юридичними або економічними теоріями.

(Кореспондент.net (чат))