УКР РУС  


 Главная > Новости > Церковные хроники  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 143 посетителей

Теги
розкол в Україні Президент Віктор Ющенко постать у Церкві Голодомор секти 1020-річчя Хрещення Русі Церква і політика Священний Синод УПЦ Доброчинність комуністи та Церква УГКЦ Патріарх Алексій II Католицька Церква Приїзд Патріарха Кирила в Україну вибори іконопис милосердя церква та політика Києво-Печерська Лавра Предстоятелі Помісних Церков УПЦ КП українська християнська культура шляхи єднання Мазепа діаспора Церква і медицина Митрополит Володимир (Сабодан) молодь монастирі та храми України Археологія та реставрація педагогіка церква і суспільство забобони конфлікти Вселенський Патріархат Церква і влада краєзнавство Ющенко автокефалія церковна журналістика






Рейтинг@Mail.ru






ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ. День Ковеля: духовенство єпархії взяло участь в урочистих святкуваннях з нагоди річниці заснування одного з найдавніших міст Волині

  15 июля 2008



У неділю, 6 липня, мешканці Ковеля урочисто відзначили День рідного міста й 64 річницю його визволення від німецько-фашистських загарбників. З благословення єпископа Володимир-Волинського і Ковельського Никодима від Української Православної Церкви у святкуванні взяли участь протоієрей Георгій Бензюк, благочинний Ковельсько-Воскресенського благочиння, протоієрей Миколай Чубіш, благочинний Ковельсько-Троїцького благочиння, протоієрей Василь Сергійчук, благочинний Ковельсько-Введенського благочиння та ієрей Олександр Кобенко, настоятель храму священномученика в ім'я Анатолія Ковельського. Священнослужителі разом із ветеранами, представниками обласної, міської, районної влади, членами офіційних делегацій поклали квіти до меморіалу Слави, де відбувся мітинг з нагоди 64-ої річниці визволення Ковеля від німецько-фашистських загарбників.

До тих пам'ятних подій, коли відлунали останні визвольні залпи над містом, повернули присутніх ведучі мітингу. Зазначалось, що визволення Ковеля було надзвичайно важливим стратегічним завданням для радянського командування, а тому Москва салютувала визволителем 12 артилерійськими залпами із 124 гармат. З глибокою скорботою і вдячністю присутні вшанували хвилиною мовчання світлу пам'ять про тих, кого навічно забрала війна, а священнослужителями була відслужена заупокійна літія.

Цього ж дня на центральній площі міста відбулись урочистості з нагоди Дня Ковеля, в якому також прийняли участь духовенство.

Ковель - одне з найдавніших міст Волині. Археологічними розкопками доведено існування тут поселення мідно-кам'яної доби (середина ІІІ тис. до н. е.). Є різні свідчення про багату та давню історію Ковеля, зокрема крем`яні сокири, списи, серпи, що були віднайдені свого часу на Ковельщині. За давньою легендою першим поселенцем у тутешній місцевості був вправний майстер - коваль, тому і село, де він жив, назвали Ковле. З часом це слово трансформувалось у сучасну назву - Ковель. На чолі міста тут у свій час стояли такі історичні постаті як князі Сангушки, королева Бона, князь Андрій Курбський та багато інших відомих діячів.

У 1518 році своєю грамотою польський король Сігізмунд І дозволив князю Василю Сангушку утворити з села Ковле місто з наданням йому Магдебургського права. Тут почали відбуватися ярмарки і торги, запроваджувалось внутрішнє самоврядування. Основу економіки становило дрібне товарне виробництво, що забезпечувало потреби місцевого ринку. У ХVIII столітті Ковель був значним ремісничим і торговельним центром Волині, в якому утвердилися товарно-грошові відносини.

Після третього поділу Польщі Ковель став повітовим містом Росії. Бурхливий економічний розвиток міста припадає на другу половину ХІХ століття. Реформа 1861 року дає поштовх для нового піднесення. Прокладається перша залізниця Київ-Брест через Ковель (1873 рік), розвивається промисловість, в декілька разів зростає кількість населення. Ковель за значимістю стає третім у Волинській губернії містом після Житомира та Рівного. У 1907 році споруджено новий залізничний вокзал за проектом відомого архітектора Олександра Вербицького. Будуються кількаповерхові будинки, деякі з них і досі збереглися у центрі міста. На початку ХХ століття відкрито чимало готелів. Працюють тютюнова фабрика, винний склад, друкарня, книгарня, залізнична амбулаторія, школи, гімназія. Діє п`ять церков. Місто розбудовується і стає красивішим. У будівлях і вулицях, садах і скверах, творчості і наукових відкриттях є частка праці кожного ковельчанина.

Священик Олександр Кобенко