УКР РУС  


 Главная > Новости > Церковные хроники  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 87 посетителей

Теги
комуністи та Церква Патріарх Алексій II Вселенський Патріархат педагогіка секти молодь милосердя автокефалія Католицька Церква шляхи єднання українська християнська культура краєзнавство Мазепа Голодомор вибори забобони Митрополит Володимир (Сабодан) Доброчинність церква і суспільство постать у Церкві УПЦ КП Церква і влада церковна журналістика діаспора Києво-Печерська Лавра Президент Віктор Ющенко УГКЦ розкол в Україні конфлікти церква та політика 1020-річчя Хрещення Русі Археологія та реставрація іконопис Предстоятелі Помісних Церков Приїзд Патріарха Кирила в Україну Церква і політика Священний Синод УПЦ Церква і медицина Ющенко монастирі та храми України






Рейтинг@Mail.ru






КІРОВОГРАД. Визначний ювілей: Спасо-Преображенський собор обласного центру відзначив 220-річчя свого заснування

  04 September 2008



У четвер, 4 вересня, Спасо-Преображенський собор у Кіровограді відзначав 220-річчя свого заснування. На урочистості прибуло багато гостей не лише з Кіровоградської єпархії, а й з інших парафій Української Православної Церкви.

Після святкової Літургії настоятеля, духовенство і прочан собору привітав губернатор Кіровоградської області Василь Моцний, який подякував священнослужителям за їхню невтомну працю. «Сьогодні Спасо-Преображенський собор є справді духовно-просвітницьким центром Кіровоградщини. Ми покладаємо великі надії на молоде покоління, яке ви виховуєте. Наша молодь повинна зростати духовними, моральними, культурними людьми», - зазначив голова облдержадміністрації.

Василь Кузьмович подарував недільній школі імені святих Кирила та Мефодія оргтехніку.

Звучало багато теплих вітальних слів від представників обласної ради, мера міста, керівників державних і бізнес-підприємств, працівників культури, освіти, охорони здоров'я.

Нині у Спасо-Преображенському соборі несуть службу шість священиків і диякон, які мають добру богословську підготовку й багатий досвід пастирської роботи. Настоятелем є митрофорний протоієрей Петро Сидора. Їхнє служіння спрямоване на збереження основ духовної культури для майбутніх поколінь. Священнослужителі відвідують будинки престарілих, дитячі притулки, місця позбавлення волі, військові частини, беруть участь у благодійних акціях. Завдяки їх зусиллям відкриваються молитовні кімнати при лікарнях, центрах соціальної допомоги, у виправних колоніях.

При Спасо-Преображенському соборі з травня 1998 року діє сестринство, яке має ім'я святої праведної Єлисавети. Теплом своїх сердець сестри зігріли чимало знедолених людей.

Духовенство храму веде духовно-просвітницьку діяльність. Православна тематика постійно висвітлюється в передачах обласного радіо і телебачення. Особливу опіку виявляють священнослужителі собору до дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки.

Упродовж багатьох років налагоджена тісна співпраця  Спасо-Преображенського собору з Регіональним громадсько-просвітницьким товариством «Православна просвіта». Близько десяти років вони спільно проводять благодійні акції «Різдвяний Ангел», «З долоньки в долоньку», «Від серця до серця», «Свято Білої Квітки», які вийшли далеко за межі регіону.

При храмі була відкрита недільна школа імені святих Кирила та Мефодія. Нині у школі навчається понад 200 учнів у трьох вікових групах. Чимало випускників назавжди пов'язали своє життя зі служінням у церкві. Ті вихованці, які займаються світською працею, залишаються її вірними чадами.

На базі недільної школи проводяться Преображенські освітні читання, обласні та міські семінари й науково-практичні конференції для вчителів загальноосвітніх шкіл, діють богословсько-катехізаторські курси для священнослужителів. Має школа і свою газету.

У стінах храму відзначається багато свят. Упродовж 10 років сюди приїздять професійні й аматорські колективи з усіх куточків України на свято духовного співу «Молюсь за тебе, Україно». Під золотоверхими куполами храму лунають піснеспіви церковних хорів, світських вокально-хорових колективів культосвітніх закладів, молодіжних вокально-хорових колективів, народних аматорських вокальних ансамблів.

Третій рік поспіль під патронатом Спасо-Преображенського храму в обласній філармонії проходить ще одне свято духовного співу «Різдвяні передзвони», у якому беруть участь відомі вокальні колективи з України. Ці заходи завжди збирають повні зали прихильників духовних піснеспівів.

Спасо-Преображенський собор став не лише голосом Православ'я на Кіровоградщині, а й окрасою міста над Інгулом, одним із гідних архітектурних і духовних визначних пам'яток обласного центру. Сюди приїжджають з інших районів і міст.

Настоятеля отця Петра особливо радує, що до храму приходить багато молодих людей. Вони приводять своїх дітей, а це запорука того, що у міста святої Єлисавети є майбутнє, адже віра, духовність, милосердя - це основа основ нашого життя.

 

Історія Спасо-Преображенського храму бере свій початок з кінця XVIII ст. Першими засновниками церкви, розташованої на місці сучасного храму, були старовіри, які утворювали поблизу фортеці святої праведної Єлисавети великі поселення. З часом більшість із них перейшла в Православ'я. Прийнявши православну віру, парафіяни почали передавати до нових храмів свої цінності, утвар, ікони.

У 1788 році на місці, де нині розташований Спасо-Преображенський собор, віруючі побудували невелику дерев'яну церкву. Через 10 років у результаті великої пожежі в місті церква згоріла. Майже відразу на її місці за проектом і планом настоятеля протоієрея Кіндрата Парфенова звели кам'яну п'ятиглаву двоповерхову церкву. Але оскільки споруда була побудована без урахування технічних умов, з порушенням документації, за кілька днів до освячення вона завалилася. Вирішили перебудувати знову. Нову одноповерхову п'ятиглаву церкву освятили в 1813 році.

За радянської влади доля собору склалася трагічно. Архівні документи свідчать, що на початку 1922 року у Спасо-Преображенському соборі було вилучено більше 150 кілограмів церковних цінностей із золота й срібла.

У 1930-х роках він був закритий і розорений. За  радянської богоборчої доби ця чудова церква була закрита, а її приміщення використовувалося під картинну галерею. Власне, це й зберегло її від знищення. Майже 70 років колись велична будівля занепадала й поступово руйнувалася.

І лише в 1991 році з проголошенням Незалежності України цей прекрасний храм був повернутий віруючим. Почалося копітке відновлення святині.

Ангеліна Несен, Кіровоград