УКР РУС  


 Главная > Новости > Церковные хроники  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 218 посетителей

Теги
постать у Церкві вибори розкол в Україні Патріарх Алексій II монастирі та храми України автокефалія Католицька Церква церква і суспільство педагогіка конфлікти церковна журналістика УГКЦ українська християнська культура Ющенко Церква і політика Археологія та реставрація Приїзд Патріарха Кирила в Україну Мазепа Голодомор Доброчинність 1020-річчя Хрещення Русі краєзнавство милосердя комуністи та Церква молодь Священний Синод УПЦ Вселенський Патріархат Церква і медицина іконопис діаспора Церква і влада Президент Віктор Ющенко церква та політика забобони шляхи єднання секти УПЦ КП Митрополит Володимир (Сабодан) Предстоятелі Помісних Церков Києво-Печерська Лавра






Рейтинг@Mail.ru






ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ. Відійшов до Господа священнослужитель єпархії, який багато років свого життя віддав служінню Богу

  27 октября 2008



20 жовтня, у день пам'яті святих мучеників Сергія та Вакха, на 86-му році життя відійшов до Господа позаштатний клірик Володимир-Волинської єпархії протоієрей Сергій Депо.

За кілька днів до смерті священик, який на початку 1990-х років спокусився на оманливі гасла й подався в так званий Київський патріархат, все-таки зважився на мужній крок - повернення в лоно канонічної Православної Церкви.

Так, 15 жовтня протоієрей Сергій Депо звернувся до єпископа Володимир-Волинського і Ковельського Никодима з проханням прийняти його покаяння. З благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, священик був прийнятий владикою Никодимом у єдність Святої Соборної і Апостольської Церкви.

Перебуваючи на смертному одрі, отець Сергій не зміг здійснити свою мрію - помолитися в Успенському кафедральному соборі, тому 19 жовтня на його прохання дочка священика Віра привселюдно попросила прощення і молитов за отця Сергія.

20 жовтня протоієрей Сергій Депо, до останнього дня перебуваючи у ясній свідомості, мирно віддав свою душу Богові, за кілька днів передбачивши дату своєї кончини.

Згідно із заповітом спочилого, тіло його, зодягнене у священицькі облачення, було перенесено в Успенський кафедральний собор, де протягом доби звершувалися панахиди й читання Святого Євангелія.

На жаль, не обійшлося й без спокус. Представники Київського патріархату намагалися перешкодити церковному погребінню спочилого. На сайті Волинської єпархії Київського патріархату було розміщено некролог, де пріснопам'ятний отець Сергій називається священиком Київського патріархату, незважаючи на те, що факт його покаяння та повернення в Церкву був добре відомий керівництву розкольників.

Відспівування новопреставленого протоієрея Сергія Депо відбулося 22 жовтня в Успенському кафедральному соборі міста Володимир-Волинського. Очолив його єпископ Никодим у співслужінні понад 20 священиків. Попрощатися зі спочилим приїхав митрополит Луцький і Волинський Нифонт.

Понад дві тисячі жителів Володимир-Волинського, а також багатьох сіл, де довелося служити спочилому пастирю, прийшли цього дня до собору, щоб попрощатися зі своїм батюшкою. Також були присутні представники католицької та греко-католицької громад, очільники адміністрації, міський голова, адже новопреставлений священик був почесним громадянином міста.

Єпископ Никодим нагадав присутнім життєвий шлях покійного, сповнений скорбот і страждань. «Тисячі волинян пам'ятають, як у радянські часи отець Сергій був мужнім і щирим пастирем, який сміливо сповідував віру перед лицем атеїстичної влади. Мужнім вчинком він увінчав своє земне життя - щиро визнав свої помилки, які звершив по немочі людській, покаявся і повернувся у Христову Церкву, показуючи всім шлях миру та єдності».

«І сум, і духовна радість сповнюють сьогодні наші серця, - сказав у своєму слові владика Нифонт, - сум, бо закінчилося земне життя отця Сергія, а духовна радість - бо він примирився з Богом, очистив покаянням свою душу».

Нехай Господь упокоїть душу новопреставленого протоієрея Сергія в оселях Небесних, де немає ні болю, ні журби, ні зітхання, а життя безкінечне. Вічна йому пам'ять!

Диякон Віктор Мартиненко, Володимир-Волинський