КИЇВ. «Повіримо у себе» ― у будинку культури Дніпровського району пройшов фестиваль для дітей і молоді з функціональними обмеженнями | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Главная > Новости > По епархиям > Киевская  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 174 посетителей

Теги
діаспора Приїзд Патріарха Кирила в Україну розкол в Україні забобони Церква і політика педагогіка українська християнська культура Мазепа Голодомор секти Предстоятелі Помісних Церков УГКЦ церква та політика 1020-річчя Хрещення Русі автокефалія Ющенко монастирі та храми України постать у Церкві вибори Києво-Печерська Лавра іконопис УПЦ КП Католицька Церква Церква і влада милосердя Президент Віктор Ющенко Священний Синод УПЦ Патріарх Алексій II конфлікти церковна журналістика краєзнавство Церква і медицина Археологія та реставрація комуністи та Церква Митрополит Володимир (Сабодан) шляхи єднання молодь церква і суспільство Доброчинність Вселенський Патріархат






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. «Повіримо у себе» ― у будинку культури Дніпровського району пройшов фестиваль для дітей і молоді з функціональними обмеженнями

  26 ноября 2009



26 листопада, до Всесвітнього дня інвалідів, з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира вже 9-ій рік поспіль проходив районний творчий фестиваль молоді і дітей з функціональними обмеженнями - «Повіримо у себе».

Відкрив фестиваль, від імені Української Православної Церкви, єпископ Макарівський Іларій, вікарій Київської Митрополії, оголосивши вітальне слово Блаженнішого Владики. «Дай нам Бог бути однією сім'єю, і кожен нехай допомагає іншому», - звернувся до дітей та їх батьків єпископ, а також побажав конкурсантам Божої допомоги.

У відповідному слові Директор громадської організації сімей дітей-інвалідів «Долоні» Олена Гарастюк передала від всіх дітей і батьків сердечну подяку Блаженнішому Митрополиту Володимиру і вручила Подячну грамоту Предстоятелю УПЦ «за щиру пастирську любов, опіку, підтримку і допомогу в справі реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями».
Услід гостей фестивалю привітала Голова Дніпровської районної в м. Києві Ради Оксана Мисовська. «Уже 9-й рік поспіль ми збираємось тут, щоб подарувати посмішку один одному, - звернулася вона до гостей, - і кожного року приємно спостерігати, як ви, наші учасники, творчо зростаєте».

У холі будинку культури Дніпровського району, в якому і зібралася дітвора, відкрилася виставкова галерея робіт юних художників і поетів.  Картини, виконані фарбами, вишиті хрестиком, з бісеру або  й навіть із солоного тіста, на яких гелгочуть мальовані гуси і всміхається якась бабуся, вражають, наскільки тонко вимальована кожна деталь. Євгенія Анцева, голова товариства «Милосердя і інтелектуал», яка водночас допомагає дітям оволодіти пензлем чи пером, розповідає, що «таланти є в кожного, їх треба просто побачити і допомогти повірити у себе». Серед її вихованців уже тепер є вихователі дитсадку, журналісти і театрознавці...

Із залу в той час вже доносився спів Колі і Маші Копятко про мрії, любов до усмішки і сльози близьких. «Я мрію, щоб всі мої мрії здійснилися, і щоб я стала менеджером», - поділилася 6-річна Маша. На питання, чому саме менеджером, відповіла, що так вона хоче допомогти хворому братику.

А далі - східні і сучасні танці, гумореска про схуднення  у виконанні худесенької Насті Ворошило, вірші Шевченка і Пушкіна, де кожне слово відшліфовувалося, щоб Антон вимовив його чітко і емоційно, театралізоване інсценування пісні хлопчиків-їжачків з фізичними обмеженнями, для котрих кожен рух є величезним досягненням. І хто сказав, що пісні без слів не буває, якщо її виконано дактилем (мова жестів) - уже на кінець чуєш новий текст і розумієш, що іноді мовчання може набагато більше значити...  Усе, як на звичайному конкурсі талантів.  Дитячі співи, яскраві костюми, хвилювання, усмішки і кульки. Але те, що для багатьох є буденним і звичайним, для цих дітей - справжній подвиг.

«У нас різні здібності, але ми всі друзі, - говорить Любов Бовкун, соціолог-вихователь Центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями. - Для однієї дитини - пальчиком зробити картину, для іншої - хрестиком - досягнення. Це величезний розрив у можливостях, але головне пам'ятати: ми всі неповносправні, і в кожного з нас своя неповносправність». У кожного є своя особливість, з якою ми  живемо, але треба цю особливість цінувати і розвивати. «Найприємніше - бачити, що наші дітки роблять крок у розвитку, чомусь вчаться і починають вірити у себе», - додає Оксана Мисовська.

Саме вірити, що ти можеш і вмієш, і що твій Янгол-Охоронець завжди поруч, як співали у фінальній пісні учасники конкурсу...

Кожен із конкурсантів отримав грамоту і подарунки від Блаженнішого Митрополита Володимира і меценатів фестивалю. А Блаженнішому Владиці, у свою чергу, діти до Дня народження підготували свій подарунок, виготовлений їхніми руками.

Автор: Ольга Мамона