УКР РУС  


 Главная > Публикации > Церковь и общество  
Опросы



Наш баннер

 Посмотреть варианты
 баннеров и получить код

Электронная почта редакции: info@orthodoxy.org.ua



Сейчас на сайте 140 посетителей

Теги
Доброчинність секти 1020-річчя Хрещення Русі іконопис діаспора УПЦ КП забобони українська християнська культура Києво-Печерська Лавра церква та політика Археологія та реставрація Церква і медицина Вселенський Патріархат Митрополит Володимир (Сабодан) Ющенко церква і суспільство вибори Церква і політика Мазепа Священний Синод УПЦ Приїзд Патріарха Кирила в Україну розкол в Україні краєзнавство педагогіка комуністи та Церква милосердя Президент Віктор Ющенко конфлікти шляхи єднання автокефалія Церква і влада Предстоятелі Помісних Церков монастирі та храми України постать у Церкві церковна журналістика УГКЦ Патріарх Алексій II молодь Католицька Церква Голодомор






Рейтинг@Mail.ru






Відпочинок без «диких танців»

  17 июля 2007


Оксана Дунська

Викладач недільної школи
Брацлавського Свято-Миколаївського храму

 

Дитячий православний табір назвали на честь місцевої святині - благодатного джерела

Минає літо, а синам та донечкам так і немає про що згадати, бо все зводиться до єдиного слова - суєта.

У наших дітей радість буває різною: від перегляду чергового бойовика, перемоги в комп'ютерній грі, де обов'язково хтось когось повинен убити, від дискотек із пивом і «дикими танцями»...

Вихованці недільної школи Брацлавського Свято-Миколаївського храму (настоятель протоієрей Миколай Рогачук) також відчули радість. Радість канікул, які мають особливий зміст: майже тиждень вони відпочивали та оздоровлювались поблизу селища Остапківці у таборі «Благодатне джерело». Тут, на березі Південного Бугу, поєдналися розваги і змагання, послухи і молитва.

 Спілкування між однолітками, яких насамперед поєднувала православна віра, набувало якогось особливого змісту, адже біля багаття, де збиралися щовечора маленькі брацлавчани, вони не просто розповідали та слухали різні повчальні історії, співали духовних пісень, декламували вірші. Тут вони вчилися бути людяними, відчувати біль і радість інших, співпереживали.

Пам'ятною подією став візит до православного табору правлячого архієпископа Тульчинського і Брацлавського Іонафана. Владика благословив дітей та вихователів, а також подарував їм молитвослови та іконки.

Дитячий православний табір отримав назву від місцевої святині - джерела, яке здавна має цілющі властивості і до якого в разі засухи влаштовували хресні ходи парафіяни місцевого храму. Невдовзі після спільної молитви небо затягували хмари й починався довгоочікуваний дощ.

Утім, за часів радянської влади храм в Остапківцях зруйнували, забулися стежки й до джерела, яке ще довго впотай доглядали сільські вдови, старанно обмощуючи краї округлими валунами.

Облагородити криничку, воду з якого свого часу брали жителі не лише навколишніх сіл, а й усієї Немирівщини, вирушили в час червневої спеки вихованці недільної школи. Діти вирубували крислаті кущі та кропиву, обладнуючи з соснового сухостою акуратні східці та місточки через струмки, які течуть від джерела. Повернувшись у табір, вони розповіли про неймовірні відчуття від усвідомлення того, що робили богоугодною справу, відновлюючи втрачене джерело.

...А ввечері пішов дощ, який дріботів по стінках наметів, де міцно спали стомлені за день дітлахи. Маленькі парафіяни впевнено вчаться робити у своєму житті перші добрі справи, саме вони відродили для остапківчан місцеву святиню. Тепер православна громада піклуватиметься про цілюще джерело, через яке Господь являє нам Свою велич і милість.