Початок двадцятого століття – це період у житті українського народу, коли ціле покоління отримало нагоду відчути себе повноцінною нацією. У результаті революції тисяча дев’ятсот п’ятого року громадськістю були отримані певні свободи, у тому числі – й свободу друку. У суспільстві з’явилася надія на появу національної преси українською мовою.

Того ж року в Києві починає виходити перша щоденна українська газета «Громадська думка». На її сторінках, окрім щоденних вісток, дописів, телеграм та бібліографічних заміток, друкувалися статті науково-популярного змісту. «Громадська думка» відіграла велику роль у розвитку національної журналістики.