УКР РУС  


 Головна  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 142 відвідувачів

Теги
милосердя Приїзд Патріарха Кирила в Україну УПЦ КП Предстоятелі Помісних Церков іконопис церква та політика Священний Синод УПЦ Мазепа УГКЦ конфлікти Ющенко комуністи та Церква Церква і влада секти Києво-Печерська Лавра педагогіка молодь монастирі та храми України розкол в Україні Археологія та реставрація Церква і політика автокефалія 1020-річчя Хрещення Русі Голодомор вибори церква і суспільство Президент Віктор Ющенко шляхи єднання діаспора Доброчинність українська християнська культура постать у Церкві краєзнавство Вселенський Патріархат церковна журналістика Митрополит Володимир (Сабодан) забобони Патріарх Алексій II Церква і медицина Католицька Церква






Рейтинг@Mail.ru






Вітальне слово на зборах тюремного духовенства

Архієпископ Львівський і Галицький Августин,
Голова Синодального відділу УПЦ по взаємодії
зі Збройними Силами та іншими
військовими формуваннями України

(Київ, 7-8 червня 2006 року)

Вітаю усіх вас, учасників нашого семінару, усіх, хто займається важливим аспектом церковної і громадської діяльності, а саме - допомогою засудженим. Дякувати Богові, що ми змогли організувати  цей семінар. Адже сьогодні багато що змінилося в нашому суспільстві, - Церква може зараз розвивати різні напрямки своєї діяльності. Одним з напрямків такої масштабної роботи, яка збігається з апостольським покликанням Церкви у світі, є пастирська робота і місіонерське служіння в місцях позбавлення волі.

Наш семінар - живе практичне втілення ідей „Основ соціального служіння УПЦ", він реально здійснює об'єднання всіх здорових сил нашого суспільства: духовенства, державних структур, неурядових організацій, громадськості. В документі закріплене положення про важливість тюремного служіння: "Відродження духовно-пастирського піклування про засуджених стає найважливішим напрямком пастирської і місіонерської справи, що потребує всілякої підтримки і розвитку".

Сьогодні вже є реальністю, коли і в парафіяльному житті, і в пастирській роботі в місцях позбавлення волі, до священика приходять ВІЛ-інфіковані і хворі на СНІД. Перспектива розвитку хвороби в нашій країні показує, що в найближчий час до багатьох священиків будуть звертатися за допомогою ВІЛ-інфіковані. Ці люди прийдуть за духовною допомогою. Але духовна допомога - поняття комплексне. Не знаючи медичної частини, психологічних особливостей людини зі страшним діагнозом, неможливо полегшити її стан.

Про те, як зустріти хворого в місцях позбавлення волі, що порадити йому, щоб вивести з кризи, запобігти паніці, - сьогодні тут спільно поміркуємо. Як прийняти у своє серце "ізгоїв", як зруйнувати стереотипи, що ВІЛ-інфіковані люди наче б то вели аморальний спосіб життя й одержали відплату за гріхи? Таким чином, дуже легко можна поняття лиха підмінити поняттям провини, з чого негайно виростає осуд ближнього.

Зовсім недавно українці не мали уявлення про СНІД. В останні роки це явище досягло небезпечної гостроти. Можна з повною впевненістю сказати, що ця проблема  та інші соціальні хвороби, які вразили наше суспільство, є загальносвітовим явищем, що вражає Україну настільки, наскільки ми згодні бути в руслі загальної тенденції відходу світу від Бога, від морального закону Їм даного, що політично, ідеологічно й економічно виражається нині в явищі глобалізації. І тут нам слід згадати застереження апостола Павла: "Вченнями різними і чужими не захоплюйтеся; тому що добре благодаттю зміцнювати серця, а не стравами, від яких не одержали користі ті, хто ними займається." (Євр. 13, 9).

При цьому найстрашнішим є те, що про ці явища говориться без обурення і гіркоти, а як про норму нашого життя! У результаті всі немов забувають, що все це - і складна демографічна ситуація, і хвороби, і злочинність - є прямими наслідками тієї безсоромної проповіді вседозволеності, розпусти, гомосексуалізму, блуду і "вільної любові без моральних забобонів", свідками якої ми є в останні роки. Саме розпуста і вседозволеність широко відкривають двері наркоманії, злочинності, проституції, через які приходить ВІЛ/СНІД і які, в остаточному підсумку, ведуть до деградації суспільства. Ми живемо у таку епоху, коли битва добра і зла, боротьба Православної Церкви за віру в істинного Бога, за християнські духовні цінності досягла надзвичайної гостроти. Християнське життя, за словами святого апостола Павла, завжди є боротьбою з духами злоби піднебесної, але в наш час відбулася якісна зміна: здається, зло вийшло з підпілля і тріумфує свою перемогу над добром.

Щиросердечно бажаю всім учасникам і гостям теперішнього форуму всесильної Божої допомоги у цій нелегкій, але такій необхідній сьогодні для нашої держави місії, що допомагає зціляти духовні і тілесні недуги засуджених до позбавлення волі.  Православна Церква та її Синодальний військовий відділ будуть і надалі підтримувати усіх, кому не байдуже духовне оздоровлення нашої Батьківщини.

Сподіваюся, що ці збори стануть гідним свідченням про співпрацю, що плідно розвивається між Церквою, державою і суспільством, співпрацю, покликану до спільних трудів у духовно-моральному відродженні ув'язнених, у профілактиці і протидії розповсюдженню пандемії нашого часу - ВІЛ/СНІДу, у збереженні духовного і фізичного здоров'я людей, які свідомо чи несвідомо вибрали неправильну дорогу в житті, але які, незважаючи на це, високо цінуються в очах Божих і Його Церкви.