УКР РУС  


 Головна  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 64 відвідувачів

Теги
1020-річчя Хрещення Русі українська християнська культура комуністи та Церква Церква і політика Предстоятелі Помісних Церков церква та політика розкол в Україні Археологія та реставрація УГКЦ Вселенський Патріархат Патріарх Алексій II милосердя педагогіка шляхи єднання краєзнавство Приїзд Патріарха Кирила в Україну молодь Президент Віктор Ющенко монастирі та храми України іконопис Католицька Церква УПЦ КП Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і медицина Церква і влада секти вибори Священний Синод УПЦ діаспора Мазепа Голодомор Доброчинність церква і суспільство Ющенко конфлікти постать у Церкві церковна журналістика Києво-Печерська Лавра автокефалія забобони






Рейтинг@Mail.ru






11 листопада 1879 року – народився Дорошенко Володимир Вікторович



Любити Вітчизну, любити завжди,
поля її росні, зелені сади
і їй не жаліти за дні молоді
ні крові у битві, ні поту в труді.

Володимир Сосюра

"Ах, як прикро сидіти тут без свого фахового діла. Ви знаєте, я загину з нудьги-тоски. Я вибитий із колії, вирваний із коренем". Це слова «лебединої пісні» одного з кращих синів України, Володимира Вікторовича Дорошенка, бібліографа, ім'я якого, в силу певних обставин, залишилось майже не відомим на любимій ним Батьківщині. Ці слова він писав у далекій Америці, куди доля його закинула у середині минулого століття. В сьогоднішній день ми згадуємо його день народження.

Володимир Дорошенко походив з бокової гілки козацько-старшинського роду Дорошенків. Коло його наукових інтересів охоплювало книгознавство, бібліографію, літературознавство. Також досить релевантно проявив себе, як громадський діяч а також як керівник наукової бібліотеки імені Т. Шевченка у Львові. Відомо, що певний час він працював у якості секретаря Української академії наук Агатангела Кримського.

Навчався Володимир Дорошенко у Москві, де став співзасновником української студентської громади. По закінченні, повернувшись на Україну, з політичних мотивів, Володимир мусів емігрувати на Наддніпрянщину.

1909 року розпочинається його наукова діяльність у Бібліотеці Наукового Товариства Шевченка, де Володимир Дорошенко безперервно працює до 1944 року. З 1937 року він вже її директор. Де б він не був, він одразу обростав книжками, рукописами, бібліографічними картками, газетами, збираючи сучасні українські документації для майбутніх бібліотек України. Володимир Дорошенко є автором численних праць із шевченкознавства, історії української літератури ХІХ - ХХ століть.

Друга світова війна розділила біографію дослідника на два періоди, між якими на його долю випало багато випробувань. У 1944 році він змушений емігрувати зі Львова до Праги. У Львові довелося залишити приватну бібліотеку, яка налічувала 10 тисяч томів. У березні 1945 року під час бомбардування Праги радянськими військами, Володимир Дорошенко погодився на пропозицію Аркадія Животка віддати свій архів на збереження до «Історичного кабінету», що знаходився у приміщенні Міністерства освіти, дуже надійного сховища. А сам змушений був конспіративно виїхати з країни, не маючи змоги забрати свої матеріали.

Володимир Вікторович Дорошенко виїхав до Німеччини, де займався переважно культурно-освітньою роботою та дописував до емігрантських часописів. Перший випуск «Українських бібліологічних вістей» (Авгсбург, 1948) - найвидатніше його тогочасне досягнення, що й донині зберігає істотне наукове значення, але, на жаль, не мало історичного продовження.
Творче надбання і наукові праці Володимира Дорошенка стали знайомі мешканцям його рідної землі, лише багато років по тому, наприкінці ХХ століття.