УКР РУС  


 Головна  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 82 відвідувачів

Теги
Патріарх Алексій II Приїзд Патріарха Кирила в Україну монастирі та храми України Мазепа конфлікти Католицька Церква Доброчинність діаспора Митрополит Володимир (Сабодан) краєзнавство забобони Церква і медицина постать у Церкві Вселенський Патріархат Священний Синод УПЦ Церква і влада педагогіка шляхи єднання іконопис 1020-річчя Хрещення Русі Предстоятелі Помісних Церков Ющенко УГКЦ автокефалія українська християнська культура Президент Віктор Ющенко секти церква і суспільство комуністи та Церква Археологія та реставрація Церква і політика УПЦ КП молодь вибори розкол в Україні церква та політика церковна журналістика Києво-Печерська Лавра милосердя Голодомор






Рейтинг@Mail.ru






24 листопада – день пам’яті преподобного Феодора Студита



  Святі, палаючи любов'ю до Господа і підносячи священні пісні, навіть не відчували скорботи, а цілковито віддавались молитві.

 

Свтитель Іоанн Златоуст

 

 

 

Преподобний Феодор Студит відноситься до тієї категорії людей, які стають вирішальними фігурами у ті чи інші періоди історії. Адже саме йому випав жереб стати палким захисником церковного вчення про вшанування святих ікон, які у ІХ столітті імператорами Візантійської імперії були проголошені поза законом.

 

Преподобний Феодор Студит народився в 758 році в Константинополі в сім'ї збиральника царських податей Фотіна і його дружини Феоктісти, благочестивих християн. Чудову освіту преподобний Феодор здобув у кращих риторів, філософів і богословів столиці.

 

Досконале ораторське мистецтво, вільне володіння термінологією і логікою філософів і, найголовніше, глибоке знання християнського вчення, букви і духу Священного Письма незмінно приносили перемогу в диспутах святому Феодору - ревному викривачу іконоборчеської єресі.

 

Життя ченця Феодора було воістину подвижницьким. Він трудився на найважчих роботах. Він строго тримав піст, кожен день сповідався у свого духовного отця - старця Платона, відкриваючи йому всі справи і помисли, ретельно виконував його поради і повчання. Преподобний Феодор постійно читав Священне Письмо і святоотецькі творіння, серед яких найбільш близькі йому творіння святителя Василія Великого.

 

Коли імператорський престол захопив Никифор, усунувши благочестиву імператрицю Ірину, і грубо порушив церковні закони, своєю владою залучивши до Церкви раніше відлученого пресвітера, преподобний Феодор знов виступив з викриттям імператора. Після катувань преподобного відправили до в'язниці, де він пробув більше двох років. Звільнив преподобного благочестивий імператор Михайло, що змінив на престолі убитих на війні з варварами Никифора і його сина Ставрикія. Смерть їх задовго була передбачена преподобним Феодором.

Щоб уникнути міжусобної війни, імператор Михайло поступився престолом своєму воєначальнику Льву Вірменину. Новий імператор виявився іконоборцем. Святителі і учителі Церкви намагалися напоумити нечестивого царя, але безуспішно. Лев заборонив іконопочитання і віддав на наругу святі ікони. У відповідь на таке беззаконня преподобний Феодор звершив з братією хресний хід навколо монастиря з високо піднятими іконами і співом тропаря нерукотворному образу Спасителя. Імператор гнівно загрожував святому смертю, але Преподобний продовжував відкрито підтримував віруючих в Православ'ї. Тоді імператор відправив преподобного Феодора і його учня Миколу в заслання, спочатку в Іллірію у фортецю Метопу, потім в Анатолію в Боніту. Але й після ув'язнення сповідувач продовжував боротьбу з єрессю.

 

Майже позбавлені їжі і пиття, покриті язвами, ледве живі, Феодор і Микола усе переносили з молитвою і подякою Господу. В Смирні, куди мучеників перевели з Боніти, преподобний зцілив від лютої хвороби воєводу - царського племінника і однодумця, велівши йому покаятися в звершених лиходійствах іконоборства. Проте той знов впав в єресь і помер.

 

Льва Армянина, убитого його ж воїнами, змінив, хоча і нечестивий, але віротерпимий імператор Михайло II Травлій. Новий імператор звільнив з ув'язнення всіх православних отців і сповідувачів, проте заборонив іконопочитання в столиці.

 

Преподобний Феодор не захотів повернутися до Константинополя і вирішив поселитися у Віфінії в місті Херсонесі, поблизу церкви святого мученика Трифона. Не дивлячись на важку недугу, преподобний Феодор щодня звершував Божественну літургію, повчав братію. Перед своєю смертю, про яку святому було відкрито Господом, святий скликав братію і заповів їм зберігати Православ'я, шанувати святі ікони і дотримуватися монастирського уставу, складеного ним. Преподобний Феодор відійшов до Господа в 826 році.