УКР РУС  


 Головна  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 224 відвідувачів

Теги
церква і суспільство Києво-Печерська Лавра Патріарх Алексій II Вселенський Патріархат автокефалія 1020-річчя Хрещення Русі постать у Церкві Предстоятелі Помісних Церков комуністи та Церква вибори Церква і політика шляхи єднання секти церква та політика Доброчинність діаспора церковна журналістика розкол в Україні УПЦ КП Голодомор Приїзд Патріарха Кирила в Україну Священний Синод УПЦ Католицька Церква Церква і влада конфлікти Митрополит Володимир (Сабодан) іконопис педагогіка Президент Віктор Ющенко монастирі та храми України Мазепа УГКЦ молодь забобони милосердя Археологія та реставрація Ющенко Церква і медицина краєзнавство українська християнська культура






Рейтинг@Mail.ru






20 грудня – пам’ять преподобного Іоанна, постника Печерського



  Перша заповідь, яка була дана Богом людству,- заповідь про піст. Вона була необхідною для нас в раю, до падіння нашого, тим потрібніша вона нам після падіння.

 

Святитель Ігнатій (Брянчанинов)

 

 

Християнський подвижник древності Іоанн Колов одного разу сказав: «Якщо цар забажає завоювати місто, то передусім він зробить так, щоб це місто залишилось без води та харчів. Таким чином ворог, гинучи від голоду, підкоряється йому. Так буває і з плотськими страстями: якщо людина буде жити в пості та голоді, то вороги (біси), знесилені, залишать душу його».

Цей принцип подвижницького життя підтверджується Святим Письмом, в якому Христос говорить: «Цей рід (т.т. диявол) перемагається лише молитвою та постом» (Мф. 17,21). І цей принцип втілювали у своєму житті святі та подвижники Православної Церкви.

Понад звичайну християнську стриманість в їжі і питті, яку мали усі святі, деякі з них здобували особливий дар стриманості (Гал V, 23); дотримувались надзвичайних постів; терпіли сухоядіння і повний голод протягом двох, трьох і більше днів відразу; вживали в їжу здебільшого одні плоди і насіння, і притому з найбільшою стриманістю. Деякі з цих подвижників, що прославилися строгим постом, називаються посниками.

Одним з таких був преподобний Іоанн, чернець Києво-Печерського монастиря, пам'ять яого сьогодні вшановує Православна Церква. Преподобний жив і подвизався у ХІІ столітті. Про його життя нам майже нічого невідомо. Відомо лише, що його строгість у пості вражала навіть найдосвідченніших подвижників Печерської обителі, адже Іоанн впродовж усього життя вживав лише їжу рослинного походження. При цьом її він вживав у сирому вигляді.

У Києво-Печерському монастирі існувала традція, після смерті подвижника, до його імені додавати приставку, що свідчила про подвиг, за допомогою якого подвижник удосконалював себе духовно. Саме тому преподобний Іоанн був названий постником. Для нього піст, згідно Євангелія, був засобом боротьби з духовними ворогами та удосконалення своєї душі.