УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 113 відвідувачів

Теги
Доброчинність Священний Синод УПЦ молодь Церква і медицина 1020-річчя Хрещення Русі Археологія та реставрація Ющенко монастирі та храми України Вселенський Патріархат Мазепа Митрополит Володимир (Сабодан) церква і суспільство вибори постать у Церкві автокефалія педагогіка Церква і влада іконопис секти розкол в Україні краєзнавство Патріарх Алексій II комуністи та Церква конфлікти УГКЦ Києво-Печерська Лавра Предстоятелі Помісних Церков милосердя Католицька Церква УПЦ КП забобони церковна журналістика Голодомор Президент Віктор Ющенко шляхи єднання Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква та політика діаспора українська християнська культура Церква і політика






Рейтинг@Mail.ru






«Кульбіт» (Україна): Архітектурно-туристична прогулянка Чернівцями



«Кульбіт» (Україна), Серафіма Василькова, квітень 2007

Щоб поїхати у Чернівці, ви маєте не любити стандартні туристичні маршрути, любити міську романтику, тривалі блукання вузькими вулочками  та архітектуру XIX ст., деінде, здається, не оновлювану з тих часів. І не злякатись загазованого повітря невеличкого міста, де круки і зрізані кострубаті дерева взимку навіюють атмосферу казок Е.Т.-А. Гофмана, а єдиний бачений нами голуб безпардонно всівся на маківку пам'ятника Тарасу Шевченку.

Чернівці - найбільший Вавилон України, хоча Вавилон доброзичливий і без гонору, який би пристав колишній столиці коронного краю Австро-Угорської монархії. До того 400 літ тут хазяйнували молдавські господарі, османські турки, а вже між двома світовими війнами - румуни. Мадяри, гуцули, євреї, поляки: в плавильному тигелі історії кожен етнос залишив місту щось своє...

 

"Розмовляли Кароль і Гельмут чистою чернівецькою мовою, тобто гармонійною мішаниною з німецької, української і румунської з рясним вкрапленням польських та єврейських слівців і зворотів".

 

Василь Кожелянко "Срібний павук"

 

Але архітектурний розквіт Czernowitz пов'язаний з австрійським правлінням. Зведене віденьськими архітекторами у XIX ст. місто майже без змін постає перед очима туриста. Частіше закордонного. Чернівці не зазнали значних руйнацій ані в Першій, ані в Другій світових війнах, що також вирізняє місто з-поміж інших.


КНИЖКА, ЯКУ НЕОБХІДНО ПРОЧИТАТИ ПЕРЕД ПОЇЗДКОЮ:

"Срібний павук" Василя Кожелянка - це ретро-детектив, дотепна і цікава реконструкція передвоєнних Чернівців 1939 року.


МІСЦЕВИЙ КОЛОРИТ в стилі АХТУНГ!: 

- дороги:
беріть взуття, яке вам вже не шкода. І дивіться під ноги, тому що зрідка, але трапляються відкриті ями. Якщо поїдете власною машиною, то приготуйтесь до візиту в один з автосервісів, якими густо всипане місто. Стан доріг не можна виправдати пагористою місцевістю. Занедбані шляхи так само псують життя чернівчанам, як мер Черновецький - киянам.

- забруднене повітря:
на другий-третій день ваш організм трохи адаптується і не помічатиме неймовірно загазоване повітря. Кидаючи око поза історичний центр, переконуєшся: Чернівці - місто труб. І автотранспорту. Влітку, завдяки деревам, ситуація має бути кращою.

- переходити вулицю
чернівчани, здається, не звикли. Частіше її перебігають, подивившись направо-наліво.

- обшарпані будинки
можуть шокувати бюргерів і сибаритів, та вже за день будь-яка оновлена будівля починає сприйматись як безсоромна підробка під старовину. Обшарпані стіни, іржаві решітки, напівзогнилі двері варто цінувати як артефакти минулого.

- недомашні тварини
мають доброзичливий і довірливий характер, відгукуються на перший поклик, ненав'язливо супроводжують вас до переможного кінця. Тобто, отримання їстівного презенту. Інша справа - домашній звір. На кожній другій хвіртці об'ява: "Во дворе злая собака".

- ще одне приємне спостереження:
чернівецькі жінки і дівчата легко долають кургани на своїх підборах. Ви не побачите чернівчанки, яка б не була так само модно і гарно вбрана, як усі інші. Перукарень і салонів краси в місті не менше ніж продуктових магазинів.

- мережевий бізнес
позбавлений універсальної одноманітності. Наприклад, консультанти мережі "Мобілочка" мають на спині довірливий клієнтоорієнтований напис "не обÿбуємо покупців". А марновірних чернівчан замість звичних киянам "потомственных провидиц Марий" або "цілительок Анастасій", те саме рекламне оголошення спокушає "легендарним знахарем, пророком і ясновидцем Ісмаїлом Гіяс-Огли". 


АРХІТЕКТУРНІ ПРОГУЛЯНКИ


Небагато міст України мають свій впізнаваний архітектурний стиль. Можливо, якби Чернівці знаходились десь в Центральній Європі, вони були б одними з багатьох, але в нас вони - єдині. Це європейське місто XIX ст., люблять повторювати його жителі.

Тут ви не побачите фотографії загальновизнаних шедеврів чернівецької архітектури в стилі неокласицизм, неоренесанс, необароко, сецесія, неороманеск, еклектика, модерн, в національно-романтичному, нарешті. Блукання навмання околицями історичного ядра міста - ось мій маршрут.
 

ФІШКИ:

№ 1. Будинок-праска

Особливе обличчя міста визначає розповсюджений тип будинку зі звуженим кутовим фасадом. Розташований на розі двох вулиць, такий будинок має подвійну адресу, а за своєю формою нагадує праску.

Кут будівлі стає її головним  фасадом-візитівкою, яка може бути прикрашена башточкою, балконом, скульптурою, ліпниною, вікном або навіть вивіскою.

 

 

Будинок-праска усюди - від простого двоповерхового дому з "Трикотажним ательє" по вул. Шевченка, 91 до знаменитого "будинку-корабля" на перетині вул. Шолом-Алейхема, 1 і Головної, 25. Виступаючий відкритий майданчик на другому поверсі схожий на палубу, а вежа - наче щогла.

 

 

№ 2. Асиметричність 

Асиметричність починається з планування і форми будинку та простягається до його декоративного оформлення. "Чернівчани замість вирівнювати рельєф, побудували асиметричне місто на схилах і пагорбах", - підсумував мій співрозмовник, що побажав залишитись інкогніто.

 

Вілла в стилі "тест Айзенка на вимірювання IQ": правому трикутному фронтону відповідає лівий округлений, правому трикутному балкончику відповідає лівий округлений, правим вікнам з чотирма стулками - ліві з трьома і т.д.  

Рекомендуємо просунутим HR-менеджерам використовувати в тестах для пошукачів. Єдина характерна для Чернівців проблема з фотографуванням: вузькі вулиці ніяк не дозволяють охопити будинок повністю, хіба що вдертись на дах напроти.

А тепер, увага, запитання: в поглибленні з правого краю ви бачите невеличке кругле віконце, а під ним - велике прямокутне з чотирма стулками. Вікна якої конфігурації відповідають їм з лівої сторони будинку? Ключ до перевірки вашої логіки знаходиться за адресою: провулок Б.Хмельницького, 4-6. 

 

 

 

За маленьким оманливим фасадом дома довільної конфігурації ростуть вглиб і вниз, як, наприклад, такий підземний поверх-галерея в старому жовто-зеленому будинку на вул. Сагайдачного, 51.

 

 

По-перше, будинку не обов'язково бути симетрично пофарбованим, по-друге, альтернатива стандартним почесним дошкам. (вул. М.Ломоносова, 7)

 

Нетривіальні форми даху, як наприклад, оцей дах-сходи (вул. П. Сагайдачного, 64)

Батарея вікон у формі ступінчастої піраміди у домі напроти вірменської церкви. (вул. Ломоносова, 1). Симетрично, але ж ви не бачили всього будинку!


Асиметрія захопила навіть церковну православну архітектуру, що для мешканців центральної України є нонсенсом. На світлинах - кручені або ж "п'яні" куполи Свято-Миколаївської церкви та

куполи в японському стилі "сад каменів "Рьоандзи" Свято-Введенького монастиря - їх три обабіч центрального великого, але ви ніколи не можете побачити всі куполи відразу.

 

Оцей невеличкий елегантний блідо-фіолетовий будинок в чорній академічній шапочці (не вистачає лише китиці) займає прокуратура м. Чернівці (вул. 28 червня).


№ 3. Кольорова гама

Якщо бачите сірий будинок - 90% ймовірності, що його побудовано за радянських часів. Мене причарувало поєднання кольору благородної іржі із насиченим зеленим (на фотографії - фасад будинку по вул. Українській, 37).

 

№ 4. Згори вниз і навпаки

Інші міста світу абсолютно безпідставно пишаються своїм розташуванням на сіми пагорбах. Можливо, чернівчани скромно не втручаються в цю суперечку через те, що кількість спусків і підйомів в їхньому місті незліченна.


№ 5. Обов'язкові туристичні маршрути

Ансамбль Центральної (на її блакитну Ратушу можна орієнтуватись, але не звідусіль можливо, оскільки місто стоїть на пагорбах) та Театральної площі (над театром ім. Ольги Кобилянської працювали ті самі архітектори, що й над одеським театром). Ввечері на Театральній площі світяться люки-зірки з іменами видатних чернівчан. Зверніть увагу на заглиблення центральної частини площі, за допомогою якого будівничі створили оптичну ілюзію її грандіозності.   

Дерев'яна Свято-Миколаївська церква 1607 року чекає туристів за адресою вул. Петра Сагайдачного, 89. Зовні це проста дерев'яна хата, але навколо неї надзвичайна медитативна атмосфера.

Географічно вища точка міста - гора Габсбургів. Вона збігається з найгучнішим архітектурним акордом - колись резиденцією митрополитів Буковини, а нині Чернівецьким Національним університетом. Це дивовижний цегляний комплекс з численними романськими зубцями і різнокольоровими буковинськими орнаментами на черепиці. Еклектика безлічі стилів, від візантійського до юдейського та мавританського. Його архітектор Йозеф Главка також побудував Вірменську церкву, що на вулиці Українській.  

 

Біля входу в університет стоїть сторожка, наявний в ній екскурсовод запропонує вам два варіанта екскурсії - за 5 грн. (прохід на територію університету, розповідь, відвідини університетської церкви)  або за 10 грн. (те саме, плюс право фотографувати, екскурсія всередині університету).  До резиденції митрополитів (вул. Університетська) ми вийшли випадково, а потім годину переживали через це. Чому жоден проігнорований нами путівник не написав, що вона - божественно прекрасна! І в Чернівцях ви можете пропустити що завгодно, окрім цієї дивини. 

 

КУЛЬТУРНА ПРОГРАМА-МІНІМУМ:


Художній музей
знаходиться на Центральній площі, 10, біля ратуші.

Побачите декілька зал буковинських ікон XVIII-XIX століття, на яких римські вояки змальовані з вусатих і вдоволених життям офіцерів цісаря, народні ікони, ручні і процесійні дерев'яні хрести, фрагменти іконостасів.

Серед світських портретів місцевих добродіїв, виконаних в чорних тонах, переважають невідомі жінки роботи невідомого художника. Декілька кімнат відведені талантам, якимсь чином пов'язаним з Буковиною. Серед них портретний живопис Августи Кохановської, яку надихали дівчата та янгелоподібні чубасті хлопчиська, графіка Леона Копельмана, в тому числі незвичайне "Бичування Христа", де схематичні фігури навколо Христа контрастують з атлетично побудованим оголеним Ісусом робітничо-селянського походження.  

Ще декілька кімнат знайомлять з яскравими барвами української орнаменталістики Буковини. 

 

Театр, Філармонія, зал органної та камерної музики, кінотеатри

Не факт, що культурне життя Чернівців розкриє вам свої обійми, якщо приїдете посеред тижня. На відміну від міст-мільйонників, в Чернівцях культурна подія дійсно є подією, бо відбувається один-два рази на тиждень. Але кожного дня Ви можете піти в кінотеатр, щоб подивитись голівудські або російські блокбастери.

Адреси:

Філармонія - пл. Філармонії, 10
Музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської - Театральна площа, 1
(пам'ятка архітектури, збудовано у 1905 році)
Зал органної та камерної музики - вул. Українська, 19. (вірменська церква XIX ст. - пам'ятка архітектури. Якщо просто бажаєте подивитись церкву - шукайте і домовляйтесь зі сторожем)

Кінотеатр "Чернівці" (колишня синагога) - вул. Університетська, 10
Кінопалац ім. Ольги Кобилянської - вул. О. Кобилянської, 14

 


Некрополь на вулиці Зеленій

На кам'яних сторінках цього часопису зображена історія міста, а допитливі читачі епітафій вгадують життя його колишніх мешканців.З одного боку вулиці Зеленої знаходиться християнське кладовище, поросле єврейське кладовище без жодного натяку на сторожа та живу душу - з іншого.  

Некрополь створено у 1866 році за проектом інженера Реллі. Квартали міста мертвих із каплицями, склепами, обелісками і ротондою не дуже, але ще нагадують задуманий інженером пам'ятник садово-паркової культури.

На єврейських надгробних каменях, розташованих впритул один до одного, більшість написів на ідиш, взагалі немає скульптури і тільки подеколи є зображення. Дві долоні, з поєднаними великими і вказівними пальцями, означають, що тут похований коен (спадковий рід священників); вода, що ллється з глечика - символ приналежності до одного з дванадцяти колін Ізраїля - левитів (нижчий за коенів спадковий рід священників). Троянда означає, що поховану жінку звали Роза або це слово є складовою прізвища. Олень позначає ім'я Цві.
 
Набагато різноманітніша християнська поховальна культура. Тут зустрічаються австрійські, румунські, польські, українські поховання кінця XIX - початку XX ст. Здебільшого, всі вони є сімейними,  розрахованими на три-п'ять осіб. Сіро-чорні австрійські обеліски здіймаються над величезними надгробними кам'яними або бетонними плитами з залізними кільцями. Ніякої рослинності. В деяких похованнях з правої сторони кладовища надгробні плити зсунені або розбиті, а глибокі могили заповнює вода. Навіть в наші атеїстичні за духом часи відкриті могили виглядають святотатством.

Слов'янська поховальна традиція відрізняється світлішими тонами смутку, прекрасними скульптурами янголів (серед них і типові, і оригінальні) або навіть цілими скульптурними групами із зображенням  П'єти (оплакування Христа), святого, Ісуса. Вочевидь, за австрійського та румунського періоду в Чернівцях не було поважніших людей за доктора та інженера, а в радянські часи віддавалась шана народним артистам, письменникам та іншим діячам мистецтв. Чиновники, суспільні і політичні діячі шанувались за будь-якого правління. 


ЇСТИ-ПИТИ

- бувалого мандрівника мамалигою і баношем не здивувати. Спробуйте ще одну народну ситну страву під назвою "бабусин гостинець" - глечик з чимось на зразок вареників із м'ясом в розплавленому сирному соусі з грибами.

- між господинею, яку не хочеться називати "офіціанткою" і голодними відвідувачами складаються доволі дружні й прості відносини, тому не дивуйтесь можливим запитанням, чи подобається Вам замовлена страва? Чому ви не їсте? Чи зігріває напій? А звикла до студентів-заочників хазяйка їдальні може запропонувати взяти їжу з собою. 

- їжа в Чернівцях - це не питання престижу. Місцева кухня нагадує домашню: щось смачнюще, щось не вийшло. В місті дотримується інстинктивний поділ на їдальні, де можна смачно і недорого поїсти. Кафе, де можна знайти зігріваючі напої та ресторани, де можна зробити перше й друге. Піцца є і в піццерії, і в кафе, і начебто в ресторані. Орієнтуйтесь на ресторан і добротну корчму.

ДЕ ЗУПИНИТИСЬ:

готельний комплекс "Буковина" - одно- (108 грн. за ніч), дво- (126 грн. за ніч), тримісні кімнати й люкси. Люкс-іменний номер Іво Бобула обійдеться в 425 грн. за ніч. Стільки ж коштує люкс весільний. 

"Буковина" знаходиться біля центру міста, напроти острова зелені - парку культури і відпочинку імені Т. Шевченка. І славна "Буковинською корчмою", що знаходиться в готелі.

Адреса: вул. Головна, 141
Контакти: http://www.hotel.cv.ua/
bc_buk@hotel.cv.ua
+38 (0372) 585-625
+38 (0372) 585-620


НЕЗАМІННІ В МІСТІ РЕЧІ:

- зручне взуття;

- мінімум два дні. Зупинятись в Чернівцях на один день - це прямо-таки збочення;    

- мапа Чернівців (до речі, новоприбульцям на залізничний вокзал не обов'язково сідати в таксі або переповнені тролейбуси і маршрутки,  ідеально-пізнавально - ви можете дістатись пішки за 10 хвилин до центра міста. Вийшовши з вокзала, йдете наліво. Вулицею Гагаріна, на якій розташовано вокзал, піднімаєтесь вгору повз червоноармійський танк на постаменті).

 

ПРОЧИТАТИ ПРО ЧЕРНІВЕЦЬКУ АРХІТЕКТУРУ:

Архітектурні шедеври міста Чернівці, Ірина Коротун
http://www.arcvis.com.ua/ar-33.html 

Архітектурний комплекс резиденції буковинських митрополитів у Чернівцях, Оксана Бойко  
http://www.arcvis.com.ua/ar-35.html

Модерн у забудові Чернівців, Лариса Вандюк
http://www.arcvis.com.ua/ar-38.html

Щедро ілюстрований друкований двомовний путівник:
Чернівці (місто на межі тисячоліть): Науково-популярне видання. - Чернівці: Золоті литаври, 2005.

 

Щиро дякую Дмитру з комп'ютерного магазину на вул. Вірменській за надані світлини Чернівецького Національного університету ім. Ю. Федьковича та будинку-корабля!  

В статті використано фотографію Свято-Введенського монастиря з путівника "Чернівці" видавництва "Золоті литаври". Фотографії Івана Мельника та Валерія Галицького.   

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.