УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 83 відвідувачів

Теги
Католицька Церква Священний Синод УПЦ діаспора Голодомор Доброчинність вибори Предстоятелі Помісних Церков 1020-річчя Хрещення Русі церква та політика милосердя Патріарх Алексій II забобони Мазепа Києво-Печерська Лавра молодь церковна журналістика постать у Церкві комуністи та Церква Ющенко УПЦ КП Митрополит Володимир (Сабодан) шляхи єднання Церква і влада Церква і політика Церква і медицина Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква і суспільство українська християнська культура іконопис конфлікти розкол в Україні УГКЦ Археологія та реставрація монастирі та храми України автокефалія Президент Віктор Ющенко секти краєзнавство педагогіка Вселенський Патріархат






Рейтинг@Mail.ru






«Час-2000» (Чернівці): Гортаючи сторінки чернівецької давнини



«Час-2000» (Чернівці), Олена Росинська, 31 травня 2007

ДВАДЦЯТЬ П'ЯТОГО ТРАВНЯ ВИПОВНИЛОСЯ 160 РОКІВ, ЯК ФЕРЕНЦ ЛІСТ ДАВ КОНЦЕРТ У ЧЕРНІВЦЯХ.

Цій, безперечно, видатній події віддала тему своєї мистецької зустрічі поетеса, літератор, дослідник пані Тамара Севернюк. Разом з директором бібліотеки ім. А.Добрянського пані Лесею Щербатюк вони підготували цікаву змістовну програму, яку провели у музичній школі № 1.

"У концертному залі ошатного готелю "Молдавія" Ліст чує нестримні вигуки, бачить простягнуті руки... Він грає напам'ять увертюру Россіні до "Вільгельма Телля", "Місячну сонату" свого улюбленого Людвіга, натхненно імпровізує, виконуючи невідомі вальси і мазурки. З хвилюванням віддає на слухацький суд свою "Кампанеллу", представляє власну обробку "Коломийки", яку на прохання зворушеного буковинського єпископа Євгена Гакмана виконує аж двічі. В його репертуарі вперше звучать українські мелодії. Коли ж проникливо заграв - також у своїй обробці - з "Лісового царя" Шуберта, погляд мимоволі вихопив в залі з- поміж багатьох облич одне-єдине жіноче - незбагненно схоже на світлий лик його коханої..." То рядки з невеличкої оповідки Тамари Севернюк, присвячені перебуванню піаніста-віртуоза, композитора, знаного всім світом Ференца Ліста у Чернівцях. Лише один тиждень наприкінці травня 1847 року, кілька концертів, зустрічей у маленькому, подібному на іграшкове, містечку і - спогади на все життя.

Творчу програму "В пошуках Ліста" улюблена поетеса вирішила провести у музичній школі. Звичайно, як можна розповідати про музиканта, не чуючи його творів? І наскільки відчуття повніші, уявлення і асоціації барвистіші, коли музика звучить не з магнітофона чи програвача, а виконують її наживо!

У концертному залі, переважно викладачі і учні школи, а також шанувальники мистецького хисту буковинської цариці поезії наче зачаровані слухали цікаву оповідь про музику і її творця. Діти, можливо, сприймали це як казку. Що ж до дорослих, то крім світлої, прозорої наче гірський кришталь, поетики вони дізналися багато цікавого. Адже, що у Чернівцях грав Ференц Ліст знають всі але й потому. Донедавна стверджували, буцімто готель "Молдавія", в урочистій залі якого відбувся незабутній концерт, зруйнували. І лише тепер з'ясували, що колишня споруда є, хіба трохи змінили її вигляд. Легендарний будинок стоїть по вулиці Головній (донедавна там працювало генконсульство Румунії) проти церкви Св. Параскеви. Тримав готель Якоб фон Мікулі. Його син - відомий музикант, приятель Ліста, власне, і порадив композиторові при нагоді побувати у Чернівцях. Тож після великого турне містами Європи, виступив у Санкт-Петербурзі, Константинополі, Афінах... Зі Львова через Станіслав маестро, якого супроводжували численні шанувальники, дістався Чернівців. Годі й казати яка то була подія для міста. Ось до прикладу, що писала тодішня Чернівецька преса: "Франц Ліст прибув у Чернівці 22 травня, пробув у місті тиждень, дав два офіційних концерти у великому залі готелю "Молдавія". Подіум розмістили у центрі залу, всі місця, незважаючи на високу ціну квитків, були зайняті". Зберегли газетні рядки й опис самого музиканта: "Тут ввійшов Ліст, стрункий наче юнак, напів-Аполлон, напів-Гермес, гострий профіль, витончене, натхненне, поетичне, мрійливе обличчя, обрамлене світлим, курчавим волоссям, поводиться по-французьки вишукано та граційно, легкої та дотепної вдачі. Ліст невимушений, без будь-якої самовпевненості і зухвалості генія, підкупає весь світ своєю завзятістю та бадьорістю". І ще: "... дещо відхилившись від рояля, юний бог муз веде легку розмову витонченою французькою мовою з дамами, що сидять попереду. Його бесіда сповнена блискучими жартами, пікантними експромтами, несподіваними дотепними вигадками. Раптом, ніби захоплений натхненням, Ліст повертається до рояля та швидко, не дивлячись, недбало і легко торкається клавіш. І з-під його пальців лунають чарівні звуки, які змушують присутніх затамувати подих і захоплено слухати, а наприкінці викликають зливу оплесків слухачів". Вдумайтеся лише, ці спогади нам залишили ті, хто на свої очі бачили божественного Ференца Ліста, своїми вухами чули його неперевершену гру. Чи ж це не диво! Поетичні рядки, немов дзвінкі, співучі росинки, пересипали розповіді. А особливого шарму, довершеності тим оповідям додавала музика, вічна і прекрасна музика Ференца Ліста. Викладач музичної школи № 2 Олена Світловська виконала знамениті "Угорські рапсодії". Проникливо звучав у виконанні викладача музичної школи № 1 Євгенії Нестеренко твір "Погребальне шестя", який Ліст написав у пам'ять про поразку повстання ліонських ткачів. І веселими дзвіночками сміявся рояль, коли пані Євгенія грала "Кампанеллу".

Важко, навіть неможливо переоцінити значення таких мистецьких вечорів. За годину і діти, і дорослі отримали стільки інформації, позитивної енергетики, чистоти... І якщо правда, ніби кожен звук не зникає без сліду, а розчиняючись у повітрі наповнює собою ауру місця, міста де колись пролунав - то неземна музика Ліста витає над Чернівцями, витончуючи, облагороджуючи наші душі.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.