УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 85 відвідувачів

Теги
діаспора постать у Церкві конфлікти Священний Синод УПЦ автокефалія Патріарх Алексій II українська християнська культура 1020-річчя Хрещення Русі милосердя Києво-Печерська Лавра УГКЦ молодь монастирі та храми України розкол в Україні забобони УПЦ КП церковна журналістика Ющенко церква та політика Доброчинність шляхи єднання церква і суспільство Археологія та реставрація Католицька Церква Вселенський Патріархат секти Церква і влада іконопис Церква і медицина вибори Церква і політика краєзнавство Предстоятелі Помісних Церков педагогіка Голодомор Президент Віктор Ющенко Мазепа комуністи та Церква Митрополит Володимир (Сабодан) Приїзд Патріарха Кирила в Україну






Рейтинг@Mail.ru






«Хрещатик» (Київ): Адреналінові печери



«Хрещатик» (Київ), Марина Котлубай, 31.07.2007

Печери України добре відомі спелеологам світу. Поділля і Крим - основні території, де вони знаходяться. Кожна з цих печер унікальна і своєрідна. А Млинки - одна з найцікавіших на Поділлі.

Ця печера знаходиться недалеко від села Чортків, на околиці с. Залісся, над каньйоном потічка Млиночки. Її відкриття було несподіваним. В 1960 році місцеві жителі, добуваючи гіпс, випадково пробили вхід в підземелля. Коли пройшли 60 метрів, з подивом побачили ходи, якими можна пересуватися людині. Подальше дослідження здійснювали тернопільські спелеологи.

Загальна довжина печери сягає 27 км. Тут протягом року постійно зберігається температура + 11 градусів. В "Млинках" можна прокласти маршрути як початківцям, так і професіоналам.

Спелеолог Іван Іваненко розповів "Хрещатику": "Туристів спочатку проводять центральним маршрутом. Екскурсовод робить висновки, наскільки група підготовлена і яким маршрутом їй йти далі. Адже маршрутів багато: "Північний", "Південний", "Казка", "Фантазія", і в кожного свій рівень складності. Можна вибрати подорож спокійнішу, а можна з добрячим зарядом адреналіну. Хоча, незалежно від маршруту, тут доведеться часом повзти або йти навприсядки, протискуватись крізь вузькі ходи, а в деяких місцях долати "розпори" - глибокі тріщини в гіпсовій породі печери, осилюючи які, іноді, слід фіксуватись з обох боків ногами і спиною, оскільки внизу прірва. Одним словом, чимало екстріму вам забезпечено!"

Туристи, як правило, зупиняються в міні-готелі, який налічує приблизно 40-45 спальних місць. Його організувала сім'я, за словами відвідувачів дуже освічена: жінка знає англійську та польську мови. Це й не дивно, оскільки до Млинків часто приїжджають туристи з різних куточків земної кулі. Чоловік, же досвідчений спелеолог, був в багатьох печерах світу, про які з захопленням розповідає відвідувачам.

Проживання в готелі коштує приблизно 15-20 гривень за ніч, обід 12-15 грн на людину. Тут можна взяти напрокат спецодяг (бандана, ліхтарик, комбінезон): 10-15 грн. Одна екскурсія триває 2-3 години і коштує приблизно 15 грн.

Печера "Млинки" цікава великими кристалами білого кольору, які яскраво світяться завдяки спеціальним умовам печери, масивними друзами пластинчастого гіпсу, сталактитами, сталагмітами та десятками ходів і залів. Іваненко розповідає, що найекстремальнішим ходом в печері є так звана "дитяча" розпора - дуже вузька, слизька і надзвичайно важка в проходженні. Також прохід "Чортове горло", яким деякий час треба підніматися вгору, незважаючи на те, що там дуже тісно і мокро. "Повзучи по ньому, ми впирались ногами в стіни, аби не зісковзнути вниз. Ще в печері є хід під інтригуючою назвою "Пологовий будинок", після його проходження відчуваєш себе так немов би знову народився на світ і радієш тому, що подолав такий важкий шлях, а ще цей прохід ззовні дещо нагадує жіночі геніталії, тому і здобув таку назву".

Дорогою до Млинків можна ознайомитись з історичними місцями Теребовлі. Тут знаходиться Миколаївська церква - одна з найстаріших в місті, зведена в ХVІ столітті. В її архітектурі присутні бойниці - характерна риса всіх споруджень того часу, тому в будь-який час церква могла стати фортецею.

На високій горі над містом збереглись останки замку, шлях до якого лежить через круті сходи, які оповивають гору.

Повертаючись назад до Тернополя, можна відвідати Микулинецький замок з дегустацією під стінами фортеці пива місцевої пивоварні 1457 року.

"Навіть стрибки з парашутом не викликали в мене стільки емоцій, як проходження печер, де адреналін бив через край. А ті відчуття, які переповнюють тебе після виходу з печери, взагалі незрівнянні: відчуваєш свіжість повітря, оцінюєш той дивовижний яскравий світ, який тебе оточує",- підсумував Іван Іваненко.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.