УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 301 відвідувачів

Теги
УГКЦ Предстоятелі Помісних Церков секти забобони педагогіка УПЦ КП Мазепа церковна журналістика Вселенський Патріархат Археологія та реставрація милосердя Голодомор монастирі та храми України конфлікти церква і суспільство Церква і політика Священний Синод УПЦ Церква і медицина іконопис вибори Доброчинність діаспора шляхи єднання Приїзд Патріарха Кирила в Україну Митрополит Володимир (Сабодан) церква та політика Патріарх Алексій II розкол в Україні краєзнавство постать у Церкві Церква і влада Ющенко Києво-Печерська Лавра молодь автокефалія Католицька Церква українська християнська культура Президент Віктор Ющенко 1020-річчя Хрещення Русі комуністи та Церква






Рейтинг@Mail.ru






«Галичина» (Івано-Франківськ): Вклякнув перед іконостасом



«Галичина» (Івано-Франківськ), Михайло Аннин, 11 серпня 2007

Можна сказати, що Василь не просто любив свою роботу - він жив нею. Я не дивувався, бо знав його нелегку сирітську долю. І коли, здавалося, вже все налагодилося - оженився, народилася донечка, влаштував побіч себе сестру, - тут і трапилося...
- У нас переукомплектування відділів. Ти потрапляєш під скорочення. Так що вибачай...
Василь перетелефонував до всіх, кого знав менш чи більш. Не втішив його ніхто - відома та ситуація, що була наприкінці минулого сторіччя. і від цього стиснулося серце так, що мало лишилося до найгіршого... Він вийшов, нікому непотрібний, із непотрібного вже для нього кабінету. Вийшов у місто, якому було байдуже, що має робити сиротина. Тому плівся навмання. Так, не плануючи завчасно, прийшов до катедри. Запалив свічку. Став на коліна перед іконостасом у щиросердній молитві. І прошепотів:
- Ти знаєш, Боже мій милосердний, що на нікого не маю надії. Ти єдиний і всемилостивий. Змилосердися наді мною, грішним, і не дай пропасти без роботи...
Витер змокрілі очі. Вийшов надвір. Побрів. А куди? Прийшов на роботу, тобто вже на колишню. У коридорі його вхопила за руку секретарка:
- А я шукаю, шукаю... Там шеф хоче вас бачити...
Що йому шеф? Зрештою, для неї - шеф, а не для нього. Та пішов, бо ввічливим був завжди.
- Ти ось що, Василю, - промовив, - щоб десь не шукати, йди у новий відділ...
Василь знову стояв на колінах, ревно молився і щиро дякував найсвятішому своєму рятівникові.
   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.