УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 146 відвідувачів

Теги
Вселенський Патріархат Церква і влада Предстоятелі Помісних Церков забобони Доброчинність УГКЦ церковна журналістика молодь Священний Синод УПЦ педагогіка українська християнська культура Церква і медицина розкол в Україні Ющенко Католицька Церква іконопис Патріарх Алексій II монастирі та храми України комуністи та Церква конфлікти автокефалія постать у Церкві краєзнавство Мазепа Голодомор вибори Президент Віктор Ющенко УПЦ КП Церква і політика 1020-річчя Хрещення Русі церква та політика Києво-Печерська Лавра Приїзд Патріарха Кирила в Україну Митрополит Володимир (Сабодан) діаспора милосердя церква і суспільство шляхи єднання секти Археологія та реставрація






Рейтинг@Mail.ru






«Хрещатик» (Київ): Київські церкви зробили фуете на картинах Анни Криволап у галереї “Триптих”



«Хрещатик» (Київ), Анна Богданова, 04.09.2007

Те, з чого Анна Криволап починала, від київських пейзажів було надто далеким. Зрештою, як і від традиційного живопису - перші професійні кроки художниці пов'язані із сферою боді-арту. Кілька років потому тіло як матеріал замінило полотно, і, мабуть, саме цикли чотирьох-п'ятирічної давнини - "Нова чуттєвість" та "Кольорове фуете" - на сьогодні залишаються своєрідною візитівкою Анни Криволап. Це, звичайно, не класичні абстракції, проте й не портрети у академічному сенсі. Сутність того, чим займалася художниця, саме у перетині двох стихій - власної енергетики кольору і магнетичної сили звичайних нахилів, обертів, рухів руки.

Пейзаж - жанр статичний за своєю природою, манері Анни Криволап начебто категорично протипоказаний. Втім, це лише на перший погляд: будинки, вулиці, бані церков в неї рухаються так само, як і персонажі портретів. Жодної містики - будівля оживає лише завдяки кольору. А щоб завдання ускладнити, в "герої" картин обирає самі лише краєвиди добре знаного усім туристичного Києва. Маршрут "Київських пейзажів" Анни Криволап - це півгодинна прогулянка від Софійського майдану через Узвіз і Контрактову площу до Іллінської церкви, а потім вдовж набережної до новозбудованого храму Різдва Богородиці (до слова, написаного так, ніби стояв тут, мов впаяний, цілу вічність).

Не про те йдеться, ніби авторка пейзажів викривляє традиційну київську гамму. Все, що має бути зеленим, в неї зелене, синім - синє, золотим - жовтогаряче, майже червоне. Софія - союз білого з блакиттю на рожево-червоному тлі. Іллінська церква із синім до болю в очах Дніпром - живописна підказка всім, хто забув, на якому саме місці хрестився київський люд. Андріївська церква - біле з насичено зеленим, підсиленим якимись неймовірними рожевими мазками. Є ще одна Андріївська церква - похмуро-блакитний силует, який зливається з похмуро-блакитним простором навколо, щоб лише маківка відокремлювалася тонким яскраво виблискуючим світлом.

Саме світло у новій серії головне. Воно оживляє кольори так само, як і звичні київські краєвиди. Попри радикальну зміну сюжету, напруга, якою жили роботи Анни Криволап, нікуди не поділася. Від ліній, що окреслювали силуети танцюристів, вона лише передалася світлу - саме тут, у спробах відтворити складний ритм відблисків і тіней, слід, мабуть, шукати нову візитівку художниці. Якщо, звісно, через півроку Анна Криволап не здивує своїх прихильників новим несподіваним фуете.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.