УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 67 відвідувачів

Теги
Ющенко педагогіка вибори конфлікти 1020-річчя Хрещення Русі Приїзд Патріарха Кирила в Україну іконопис забобони церква та політика українська християнська культура Археологія та реставрація автокефалія Митрополит Володимир (Сабодан) секти постать у Церкві церква і суспільство Президент Віктор Ющенко Церква і політика молодь Києво-Печерська Лавра Католицька Церква Вселенський Патріархат монастирі та храми України діаспора шляхи єднання УПЦ КП Патріарх Алексій II УГКЦ Предстоятелі Помісних Церков Церква і медицина Голодомор Церква і влада комуністи та Церква краєзнавство милосердя розкол в Україні церковна журналістика Мазепа Священний Синод УПЦ Доброчинність






Рейтинг@Mail.ru






«Молодий буковинець» (Чернівці): Визначимо сім чудес Буковини



«Молодий буковинець» (Чернівці), 13 вересня 2007

Щойно завершилася акція «Сім чудес України», яка шляхом всенародного голосування визначила найвизначніші історико-архітектурні пам'ятки нашої країни.
«МБ» розпочинає акцію «Сім чудес Буковини». Її мета - за участю експертів і широкої громадськості краю визначити найцінніші історичні, культурні та архітектурні перлини Чернівців і нашої області, привернути увагу буковинців та гостей до неповторної історії нашого краю, його численних визначних місць і до проблем їх збереження. Це буде нашим і вашим, шановні читачі, дарунком до 600-літнього ювілею Чернівців.
У четвергових випусках газети протягом вересня-листопада кореспонденти «МБ» розповідатимуть про історію пам'яток Буковини, які увійшли до числа номінантів за пропозицією експертів - істориків, археологів, мистецтвознавців.
З 1 грудня ми розпочнемо голосування читачів, відвідувачів сайту «МБ» на тему: які історичні об'єкти краю варті того, щоб увійти до списку «Семи чудес Буковини».


Над Свято-Миколаївським монастирем
зорі утворювали хрест
На території урочища Галиця на Сокирянщині розташований унікальний Свято-Миколаївський чоловічий печерний монастир.
- Пагорб, під яким розташований монастир, має надзвичайно цінне історичне значення, - розповів доктор історичних наук, завідувач кафедри етнології, античної та середньовічної історії ЧНУ Сергій ПИВОВАРОВ. - Тут виявлено низку архітектурних пам'яток, від доби палеоліту і до пізнього середньовіччя - XVI-XVII століття. Коли тривала реконструкція монастиря, на його території працювала експедиція ЧНУ. Досліджували околиці та саме урочище Галиця. Під час вивчення однієї із келій монастиря у кам'яній підлозі виявили яму, у якій були биті горщики чорноліської культури. Це свідчення того, що тут вже існував культовий об'єкт у IX столітті до н. е. В XI-XIII століттях тут вже був печерний монастир.
Здійснювали ми розкопки й навколо комплексу. На віддалі 450 метрів від сучасного монастиря, в урочищі Труфанова Криниця виявили рештки будівлі, всередині якої стояв обкладений каменем постамент з отвором. Серед інших знахідок - язичницькі амулети. Отже, там існував язичницький храм. Це підтверджує думку, що монастир за давньоруських часів був необхідним для боротьби з язичництвом.
Пізніше, у XVIII-XIX століттях мандрівники, які плавали по Дністру, у своїх описах згадують про існування печер і монастиря всередині них.
Монастир називається на честь святителя Миколая через дивовижну подію. Село Непоротове зараз затоплене, проте раніше воно доходило майже до монастиря. І якось місцеві рибалки у ніч з 21 на 22 травня, саме тоді, коли церква святкує день святителя Миколая, побачили на небі, як зірки зібралися над монастирем у формі хреста. Було дуже багато очевидців цього дива. Дані про це можна знайти в Чернівецькому обласному архіві. 1943 року останніх ченців монастиря, за розповідями очевидців, розстріляли на Дністрі. Їх було тоді 12. Врятувався лише один. Він прожив до 1965 року і встиг розповісти про ті події.
Тривалий час монастир був пусткою. А 1999 року чотири ченці з Хрещатицького монастиря вирішили відновити святе місце і отримали благословення владики. Того ж року у монастирі святкували і перший Великдень.
На території монастиря є старовинні келії. Позаду монастиря розташована печера, яку називають печерою Самітника. Окрім великого Миколаївського храму, в монастирі є мініатюрна церква. Тут моляться послушники, іноді у будні відбуваються Богослужіння.(В. Чорней)


Театр сто років тому будували на гроші меценатів
Найвідоміша перлина архітектурного ансамблю Чернівців - музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської. Це одне з півсотні відомих творінь знаменитого ательє Фельнера і Гельмера. Фердинанд Фельнер та Герман Гельмер створили 1873 року контору, яка займалася проектуванням театрів і концертних залів у Європі, серед яких, зокрема, Віденська та Одеська опери.
- 1904 року старий центр Чернівців розчистили і вирішили тут звести театр, - розповідає доцент кафедри етнології, античної та середньовічної історії ЧНУ Богдан БОДНАРЮК. - Будівництво театру було ініційовано українською, німецькою та румунською громадами. Збудували його досить швидко - за три роки. За інтер'єром він входить до десятки кращих споруд у Європі. 1905 року його назвали на честь Фрідріха Міллера, пам'ятник якому було встановлено перед парадним входом. Спершу театр виглядав трохи інакше - зараз є навісний козирок, а колись був балкон і мармурові колони. Зовнішню частину декору значно змінено. Якщо ознайомитися з первісним проектом, можна дізнатися, що немає бокових портиків, галерей, вишуканої ліпнини, змінено коридори. Річ у тім, що оздоблення театру припинили фінансувати з початком Першої світової війни 1914 року. Тому на 30% споруда залишилася недоробленою. Первісний проект зберігається в архівах Відня.
Нині в обласному краєзнавчому музеї виставлено унікальний історичний документ, пов'язаний зі століттям побудови приміщення міського театру - грамоту, видану сто років тому на честь закладення останнього каменю в будівництві театру. Тут засвідчені прізвища буковинців, які вклали свої кошти у його спорудження. Вартість проекту сягнула 600 тисяч крон, що було тоді величезною розкішшю. (В. Чорней)


Список історико-архітектурних пам'яток


1. Колишня Резиденція Буковинських Митрополитів
(XIХ ст., Чернівці, вул. Коцюбинського, 2).
2. Свято-Вознесенська церква
(ХV ст., Лужани, Кіцманський район).
3. Свято-Ільїнська Церква
(ХVІ ст., Топорівці, Новоселицький район).
4. Свято-Успенський собор старообрядників
(ХХ ст., Біла Криниця, Глибоцький район).
5. Свято-Миколаївський чоловічий печерний монастир
( ХІХ ст., урочище Галиця, Сокирянський район).
6. Свято-Вознесенський храм
(ХVІІІ ст., Гореча, Чернівці, вул. Московської Олімпіади).
7. Музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської
(ХІХ ст., Чернівці, площа Театральна).
8. Римо-католицький костел Вознесіння Святого Хреста
(ХІХ ст., Чернівці, вул. Головна).
9. Чернівецька ратуша
(ХІХ ст., Чернівці, площа Центральна).
10. Свято-Іванівська церква
( ХVІІІ ст., Виженка, Вижницький район).
11. Єзуїтський костел «Найсвятішого Серця Ісусового»
(ХІХ ст., Чернівці, вул. Шевченка).
12. Міський палац культури
(ХХ ст., Чернівці, площа Театральна).
13. Свято-Духівський кафедральний собор
(ХІХ ст., Чернівці, вул. Головна).
14. Церква Святої Параскеви
(ХІХ ст., Чернівці, вул. М. Заньковецької).
15. Свято-Миколаївська церква
(ХІХ ст., Чернівці, вул. Сагайдачного).
16. Гімназія №1
(ХІХ ст., Чернівці, вул. Емінеску).
17. Вірменська церква
(ХІХ ст., Чернівці, вул. Вірменська).
18. Церква Успіння Пресвятої Богородиці
(ХІХ ст., Чернівці, вул. Руська).


(Список визначено науковцями кафедри історії України та кафедри етнології, античної та середньовічної історії факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ).


Варіанти голосування:
1.Відправити SMS на номер 8 (050) 374-79-39;
2.Надіслати пропозиції поштою на адресу редакції: 58000, Чернівці, вул. Головна, 41.
3.Голосувати на форумі сайту «МБ» www.molbuk.cv.ua.


Голосувати можна лише за сім пам'яток.
До списку «Семи чудес Буковини» увійдуть пам'ятки, які наберуть найбільше голосів.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.