УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 180 відвідувачів

Теги
Президент Віктор Ющенко Католицька Церква Митрополит Володимир (Сабодан) забобони Предстоятелі Помісних Церков Патріарх Алексій II шляхи єднання Вселенський Патріархат церква та політика секти УПЦ КП Приїзд Патріарха Кирила в Україну Києво-Печерська Лавра Ющенко Голодомор іконопис Церква і влада Церква і політика краєзнавство вибори конфлікти Доброчинність Археологія та реставрація постать у Церкві церковна журналістика діаспора комуністи та Церква розкол в Україні педагогіка церква і суспільство монастирі та храми України українська християнська культура автокефалія Священний Синод УПЦ милосердя молодь УГКЦ 1020-річчя Хрещення Русі Мазепа Церква і медицина






Рейтинг@Mail.ru






«Вісник & Ко» (Луцьк): У Луцькому замку виставлять унікальні фрески



«Вісник & Ко» (Луцьк), Наталія Кравчук, 27 вересня 2007

Новий екскурсійний маршрут починається із мурів... ХІІ століття

Луцьк - одне з найдавніших міст України (перша згадка про нього збереглася ще в Іпатіївському літописі - 1085 рік). Воно пережило війни, великі пожежі та повені, проте зуміло зберегти найцінніше - княжий дух, що панував тут за часів його розквіту. Луцький замок входить в п'ятірку кращих замків України за реставрацією, благоустроєм, туристичною привабливістю. Нещодавно на його території було закінчено розкопки. Чвертьстолітня справа багатьох науковців нарешті отримала логічне завершення - днями буде відкрито підземний туристичний маршрут.

На екскурсію - під землю
Екскурсія «Стежками століть» розпочинається біля входу у «підвал». Щоб пізнати усі таємниці підземного Луцька, спускаємося на глибину майже чотири метри. Саме тут у ХІІ столітті й був «рівень грунту».
- Уявіть собі Луцький замок ХІІ століття, - розповідь мого гіда, директора історико-культурного заповідника "Старе місто" Тараса Рабана, поволі заглиблює у роздуми. - Він був дерев'яним. А ось посередині стоїть мурована цегляна церква Івана Богослова (за формою і стилістикою вона подібна до Успенського собору у Володимирі-Волинському, ХІ ст.). Ці споруди "народилися" в часи, коли ми були дійсно українцями, не гнулися ні під монголо-татарами, ні під росіянами, ні під Литвою чи Польщею.
Дивовижна архітектура. Стіни зведені з найдавнішої будівельної кераміки - цегли-плінфи, технологія виготовлення якої прийшла у Київську Русь одночасно з християнством. Тарас Веніамінович розповідає, як майстри спершу вичищали глину від камінців, потім збивали її залізними прутами, готове "тісто" викладали у дерев'яні форми, висушували та випалювали. Замість цементного розчину, яким користуються сучасні будівельники, давні зодчі брали вапняний з домішками "цементівки" (подрібнена керамічна маса з перепаленої глини та бракованої плінфи), котра надавала споруді гідравлічних властивостей.
Церква Івана Богослова була порівняно невеликою, чотиристовпною з однією апсидою. Фундамент викладений з необробленого каменю-черепашника на глибину 90 сантиметрів. Стіни, зведені з плінфи, збереглися висотою до двох метрів. Подекуди на швах між такою цеглою помітні старовинні написи...
Найгрунтовніше вивчення церкви проводив Волинський загін Петербурзької архітектурно-археологічної експедиції під керівництвом Мар'яни Малевської. Під час розкопок було досліджено площу 220 квадратних метрів на глибину до трьох метрів. Одна з унікальних знахідок - фрескові розписи. Саме на території Луцького замку було вперше в Україні відкрито фресковий живопис кінця ХІІІ - початку ХІV століття! Експедиція виявила на одній з перегородок розпис, що імітував підвісні рушники, а також на передвівтарній частині. Спершу фресковий живопис наносився, наче інкрустація, виконана дорогоцінним камінням (цей прийом використовували візантійські зодчі). Науковці виявили схожість такого розпису церкви Івана Богослова з мозаїчною композицією "Євхаристія" у соборі Михайлівського монастиря у Києві (поч. ХІІ століття). Повторний уже містив зображальні композиції, зокрема малюнки тварин.
- Під час розкопок було знайдено чимало ужиткових та ритуальних речей тих часів, - продовжує свою розповідь тарас Рабан. - Дуже цікавою для нас знахідкою є закам'я-нілий пензлик майстра, який розписував фресками храм. Інструмент змалювався - художник його кинув. Так пензлик в землі з фарбами і закам'янів. Приємний момент...
Церква Івана Богослова відома з писемних джерел як "кафедральний храм Луцької єпископії". Вона слугувала усипальницею руських та литовських князів.
На території замку було знайдено чимало захоронень. (Тепер біля мурів давнього храму зробили символічні труни й перезаховали ті останки). Одне з них, вважають історики, князівське.

Жодна душа не блукає
Після Люблінської унії 1569 року храм Івана Богослова став предметом жорстокої боротьби православних та уніатів. Згодом церкву пограбували і понищили. У ХVІІІ столітті знать взялася відбудовувати святиню. Правда, було вирішено значно розширити мури. Вже звели підземну частину крипту. Вона поглинула й частково зруйнувала стару церкву. А далі... грошей не вистачило. Нещодавно її залишки накрили зверху бляхою, аби вберегти від дії атмосферних впливів.
- Майстри, які тепер згідно з історичними документами відновлювали вигляд церкви того часу, "латали" діри у стінах "під старовину". Проте їхній "почерк" помітно відрізняється від первісного, рідного стилю. Осучаснюють вигляд підземного храму світильники. А ще - спеціальні прилади, які контролюють чимало параметрів. З-поміж них - аварійне освітлення. Усяке ж може трапитися.
Із недобудованого храму ХVІІІ століття мандруємо спеціальним переходом, який викопали, щоб з'єднати екскурсійний маршрут, до колишнього господарського підвалу. Він доволі сучасний - має "якихось" років 200. У ХІХ столітті в приміщенні замку були різноманітні організації та служби. Хтось і вирішив зробити підвал. За словами Тараса Рабана, тут зберігалися продукти. Порушувати традицію хранителі підземного царства не збираються - планують поставити у "господарській" частині діжки з квашеною капустою, почепити "вінки" з цибулі та часнику...
Офіційне відкриття нового екскурсійного маршруту заплановане на 18 травня - День музеїв.
- Не боїтеся, що відвідувачі за місяць-другий "на пам'ять" рознесуть по домівках стіни давнього храму?
- Кожного ранку в Афінах, перед тим, як екскурсанти піднімаються на Акрополь, туди вантажівками завозять битий білий камінь і розсипають по території. Коли день закінчується, земля знову чиста... Напевно, пізніше й нам доведеться видумувати щось подібне.
- Кожен замок має свого привида. Хто блукає луцькими підземеллями? - цікавлюся у хранителя підземного царства.
- Якщо в замку є привид, значить, там блукає душа, якій неспо-кійно, - каже Тарас Рабан. - Наш замок добрий. Усі, хто тут жив, спочивають з миром і нікого не тривожать - їхні душі заспокоїлися. У нас привидів нема.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.