УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 90 відвідувачів

Теги
церковна журналістика Церква і медицина молодь розкол в Україні УГКЦ Голодомор педагогіка шляхи єднання Мазепа Приїзд Патріарха Кирила в Україну секти Митрополит Володимир (Сабодан) УПЦ КП Патріарх Алексій II церква та політика Вселенський Патріархат 1020-річчя Хрещення Русі іконопис Предстоятелі Помісних Церков Ющенко забобони комуністи та Церква Священний Синод УПЦ Києво-Печерська Лавра церква і суспільство конфлікти милосердя Доброчинність постать у Церкві Церква і влада монастирі та храми України краєзнавство Церква і політика Археологія та реставрація діаспора Президент Віктор Ющенко Католицька Церква вибори українська християнська культура автокефалія






Рейтинг@Mail.ru






«Відлуння віків» (Україна): Глухівська Троя ще не дочекалася свого Шлімана



«Відлуння віків» (Україна), Іван Дивний, 10/5/2007

Інтерв'ю з Юрієм КОВАЛЕНКОМ, завідуючим науково-дослідним відділом Державного історико-культурного заповідника у м. Глухові (Сумська область). - 19 вересня 2007 року. - м. Новгород-Сіверський Чернігівської області. - Подвір'я Спасо-Преображенського монастирського комплексу.

      - Юрію Олександровичу, хоча місто Глухів тричі згадується у давньоруських літописах, досі традиційно вважають, що мурованих споруд княжої доби тут не було. Ви з цією думкою погоджуєтеся?

     - Не погоджуюся. Вже зараз ми маємо у Глухові досить представницьку колекцію давньоруської плінфи 12-го - 13-го століть. І йдеться не про поодинокі знахідки, а про кілька очевидних скупчень цієї плінфи. Можливо, ми трошки забігаємо наперед, але цілком вірогідно, що в тих місцях зберігаються залишки якихось давньоруських мурованих будівель. Не виключено, що навіть і храмів.

     На останнє припущення наштовхує ще одна цікава знахідка. Нещодавно в Глухові вдалося знайти два невеличкі фрагменти полив'яної плитки з підлоги, аналогічні тим, які досліджував Михайло Каргер у Софії Київській та тим, які нині експонуються між залишками давньоруського монастирського храму у Новгороді-Сіверському. Слід підкреслити, що глухівська плитка територіально «прив'язана» до вищезгаданих скупчень плінфи. Отже, не виключено, що йдеться про частини однієї якоїсь споруди.

     - А, скажімо, залишки фресок не траплялися?

     - Такого нікому ще не траплялося. Можливо, за браком досліджень, оскільки серйозні масштабні розкопки у Глухові ніколи не проводилися. Досі все обмежувалося окремими археологічними розвідками та наглядом за земляними роботами. Якщо ж візьмемося до справи серйозно, то й знахідки можуть бути серйознішими.

     - А вже є якісь конкретні плани пошуку?

     - Плани є. Та, на жаль, досі планування археологічних розкопок доводиться підводити під певну кон'юнктуру. Тож вчергове покладаємо надію на відзначення наступного року 300-ліття Глухова, як гетьманської столиці. Можливо, з виділеної на цей ювілей суми вдасться хоч трошки коштів взяти на розкопки.

     - Тобто, Ви сподіваєтеся, що на відміну від останніх міських ювілеїв у Переяславі-Хмельницькому та Чернігові, саме глухівській археології пощастить найбільше?

     - Ми вже зараз закладаємо у кошторис витрати на археологічні розкопки. Крім вже згаданих давньоруських мурованих споруд, збираємося дослідити принаймні три потенційно цікавих об'єкти епохи Гетьманщини. Вони надзвичайно перспективні з огляду на свою непересічну історію, але не менш важливий і суто практичний бік питання. Адже ці об'єкти козацької доби досі знаходяться у далеко не найпроблемніших для археологів місцях. Тобто, є реальна можливість їх не просто розкопати, а й музеєфікувати!

     - Очевидно, Ви маєте на увазі рештки будинків двох Малоросійських колегій?

     - І їх також. Однак найперше слід згадати об'єкт, безпосередньо причетний до ювілейної дати - перенесення до Глухова гетьманської столиці 1708-го року. Йдеться про гетьманську резиденцію Івана Скоропадського, яка розташовувалася у самому центрі міста.

     - І, очевидно, резиденцію Данила Апостола також?

     - Так, це один і той самий двір. Нині тут розбитий сквер, де можна відносно безболісно проводити археологічні роботи, а після їх завершення поєднати зелені насадження з музеєфікованими рештками гетьманських споруд. Таким чином центр міста збагатиться новим культурно-громадським комплексом.

     - А Малоросійські колегії ж як?

      - Місце, де стояв будинок другої Малоросійської колегії, нині під забудовою. Однак вільною лишається територія, де спочатку розміщувалася перша Малоросійська колегія, а пізніше - гетьманський палац-резиденція Кирила Розумовського.

     - І там забудови немає?

     - Поки немає. Зараз там звичайні городи. Але цю ділянку саме збираються передавати під будівництво, тож питання її дослідження є просто нагальним. Цієї нагоди в жодному разі не можна пропустити!

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.