УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 81 відвідувачів

Теги
Вселенський Патріархат Приїзд Патріарха Кирила в Україну розкол в Україні іконопис вибори постать у Церкві конфлікти милосердя Церква і політика молодь церква і суспільство Митрополит Володимир (Сабодан) Ющенко діаспора Предстоятелі Помісних Церков Києво-Печерська Лавра УГКЦ монастирі та храми України Голодомор Археологія та реставрація Президент Віктор Ющенко Католицька Церква церква та політика краєзнавство автокефалія педагогіка забобони комуністи та Церква українська християнська культура Патріарх Алексій II Доброчинність УПЦ КП Церква і влада Мазепа Церква і медицина церковна журналістика 1020-річчя Хрещення Русі Священний Синод УПЦ шляхи єднання секти






Рейтинг@Mail.ru






«Відлуння віків» (Україна): Глухівська Троя ще не дочекалася свого Шлімана



«Відлуння віків» (Україна), Іван Дивний, 10/5/2007

Інтерв'ю з Юрієм КОВАЛЕНКОМ, завідуючим науково-дослідним відділом Державного історико-культурного заповідника у м. Глухові (Сумська область). - 19 вересня 2007 року. - м. Новгород-Сіверський Чернігівської області. - Подвір'я Спасо-Преображенського монастирського комплексу.

      - Юрію Олександровичу, хоча місто Глухів тричі згадується у давньоруських літописах, досі традиційно вважають, що мурованих споруд княжої доби тут не було. Ви з цією думкою погоджуєтеся?

     - Не погоджуюся. Вже зараз ми маємо у Глухові досить представницьку колекцію давньоруської плінфи 12-го - 13-го століть. І йдеться не про поодинокі знахідки, а про кілька очевидних скупчень цієї плінфи. Можливо, ми трошки забігаємо наперед, але цілком вірогідно, що в тих місцях зберігаються залишки якихось давньоруських мурованих будівель. Не виключено, що навіть і храмів.

     На останнє припущення наштовхує ще одна цікава знахідка. Нещодавно в Глухові вдалося знайти два невеличкі фрагменти полив'яної плитки з підлоги, аналогічні тим, які досліджував Михайло Каргер у Софії Київській та тим, які нині експонуються між залишками давньоруського монастирського храму у Новгороді-Сіверському. Слід підкреслити, що глухівська плитка територіально «прив'язана» до вищезгаданих скупчень плінфи. Отже, не виключено, що йдеться про частини однієї якоїсь споруди.

     - А, скажімо, залишки фресок не траплялися?

     - Такого нікому ще не траплялося. Можливо, за браком досліджень, оскільки серйозні масштабні розкопки у Глухові ніколи не проводилися. Досі все обмежувалося окремими археологічними розвідками та наглядом за земляними роботами. Якщо ж візьмемося до справи серйозно, то й знахідки можуть бути серйознішими.

     - А вже є якісь конкретні плани пошуку?

     - Плани є. Та, на жаль, досі планування археологічних розкопок доводиться підводити під певну кон'юнктуру. Тож вчергове покладаємо надію на відзначення наступного року 300-ліття Глухова, як гетьманської столиці. Можливо, з виділеної на цей ювілей суми вдасться хоч трошки коштів взяти на розкопки.

     - Тобто, Ви сподіваєтеся, що на відміну від останніх міських ювілеїв у Переяславі-Хмельницькому та Чернігові, саме глухівській археології пощастить найбільше?

     - Ми вже зараз закладаємо у кошторис витрати на археологічні розкопки. Крім вже згаданих давньоруських мурованих споруд, збираємося дослідити принаймні три потенційно цікавих об'єкти епохи Гетьманщини. Вони надзвичайно перспективні з огляду на свою непересічну історію, але не менш важливий і суто практичний бік питання. Адже ці об'єкти козацької доби досі знаходяться у далеко не найпроблемніших для археологів місцях. Тобто, є реальна можливість їх не просто розкопати, а й музеєфікувати!

     - Очевидно, Ви маєте на увазі рештки будинків двох Малоросійських колегій?

     - І їх також. Однак найперше слід згадати об'єкт, безпосередньо причетний до ювілейної дати - перенесення до Глухова гетьманської столиці 1708-го року. Йдеться про гетьманську резиденцію Івана Скоропадського, яка розташовувалася у самому центрі міста.

     - І, очевидно, резиденцію Данила Апостола також?

     - Так, це один і той самий двір. Нині тут розбитий сквер, де можна відносно безболісно проводити археологічні роботи, а після їх завершення поєднати зелені насадження з музеєфікованими рештками гетьманських споруд. Таким чином центр міста збагатиться новим культурно-громадським комплексом.

     - А Малоросійські колегії ж як?

      - Місце, де стояв будинок другої Малоросійської колегії, нині під забудовою. Однак вільною лишається територія, де спочатку розміщувалася перша Малоросійська колегія, а пізніше - гетьманський палац-резиденція Кирила Розумовського.

     - І там забудови немає?

     - Поки немає. Зараз там звичайні городи. Але цю ділянку саме збираються передавати під будівництво, тож питання її дослідження є просто нагальним. Цієї нагоди в жодному разі не можна пропустити!

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.