УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 64 відвідувачів

Теги
автокефалія Києво-Печерська Лавра педагогіка Мазепа церква і суспільство іконопис Католицька Церква Голодомор комуністи та Церква УПЦ КП Вселенський Патріархат Доброчинність Патріарх Алексій II українська християнська культура церква та політика шляхи єднання 1020-річчя Хрещення Русі молодь Археологія та реставрація секти милосердя забобони вибори Церква і медицина краєзнавство конфлікти розкол в Україні Церква і політика Ющенко церковна журналістика Президент Віктор Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) монастирі та храми України Церква і влада діаспора постать у Церкві Предстоятелі Помісних Церков Приїзд Патріарха Кирила в Україну Священний Синод УПЦ УГКЦ






Рейтинг@Mail.ru






«Молодий буковинець» (Чернівці): На Кемпінг – до першої кам’яної споруди міста та етнографічного музею



«Молодий буковинець» (Чернівці), Людмила Осадчук, 11.01.2008

Зважаючи на історичність району, тут не планують великих змін та забудов Району під назвою «Кемпінг» міські архітектори не визначають, та й назва ця зовсім не історична. Але частину вулиці Московської Олімпіади, вулиці Таджицьку, Смотрицьку та Світловодську
об'єднали в один район самі чернівчани після того, як 50 років тому тут звели турбазу з незвичною на той час назвою «Кемпінг».
1957 року на полях вглиб від вулиці Московської Олімпіади почали з'являтися садові товариства, які розтягнулися на кілька гектарів майже до річки Прут. Дачні ділянки видавали працівникам швейно-панчішної фабрики, працівникам «Розми», вагонного депо. На шести сотках вирощували зелень, картоплю, помідори, ставили невеличкі дерев'яні будиночки. Ніхто тоді не мріяв про будівництво розкішних котеджів у цій зоні. Лише три роки тому чернівчани почали інтенсивно цікавитися земельними ділянками у садівничих товариствах. Про це свідчить чимало оголошень про купівлю дач на
навколишніх стовпах. Тепер на багатьох ділянках замість маленьких дач з'являються великі приватні будинки. Десять хвилин до зупинки, проведений газ, спокійне місце, багато зелені, чисте повітря - саме це спонукає чернівчан зводити будинки і жити в районі, що має назву «Кемпінг».


«Гуцульщину» мріють створити з водяним млином
Визначним місцем Кемпінгу є Музей народної архітектури та побуту - етнографічний музей просто неба. Заснований він 1977 року, а перших відвідувачів прийняв 1986 року. Музей займає чималу площу - майже 15 гектарів. Тут можна ознайомитися з двома експозиційними зонами - Хотинщина та ЗахіднеПодністров'я. У музеї відтворено 35 будівель старого буковинського села з хатами, коморами, вітряками, кузнею, церквою.
Мріють у музеї про нові експозиційні зони «Прикарпаття», «Гуцульщини» і про відтворення справжнього водяного млина, школи і гаті для сплаву лісу.
Тривалий час музей був популярним серед городян місцем, де на різні свята відбувалися народні заходи. На початку 90-их років цю хорошу традицію було втрачено. Щоправда, у музеї знову прагнуть відновити народні гуляння, і вже 20 січня тут вдруге відбудеться обрядове свято «Від Різдва до
Йордана».


Відпочинок
На турбазу «Кемпінг-Чернівці» потрапляли по блату
Туристична база «Кемпінг-Чернівці» зараз не працює, але 50 років тому вона приймала туристів з усього Радянського Союзу та з-за кордону.
- Кемпінг як базу для авто- і мотокросменів збудували у Чернівцях ще 1956 року, - пригадує директор турбази «Чернівці» Іван ПІЛАТ. - Розрахована вона була також на туристів, які їздили популярними на той час туристичними маршрутами всією країною. Турбаза повинна була на два-три дні гідно прийняти групу туристів, запропонувати їм екскурсії. База була дуже потужною, її площа становила сім гектарів, і вона могла приймати щодня до 800 туристів. Подібного відпочинкового комплексу в Західній Україні не було. А ось чернівчани вільного доступу до неї не мали, потрапити сюди могли тільки «по блату».
На початку 90-их років, із занепадом Радянського Союзу, туристичних маршрутів не стало, база не фінансувалася і поступово втратила своє значення. Дерев'яні будиночки зруйнували, а база за кілька років заросла бур'яном і перетворилася на пустир. Але зараз її знову відновлюють, хоча територія значно зменшилася. Тут уже збудували дуже гарні дерев'яні будиночки. А згодом обіцяють для чернівчан та туристів максимум розваг та комфорту.
- Базу придбав інвестор з Чернівців і вирішив її відбудувати, - продовжує Іван Пілат. - Сподівалися зробити це швидко, але це виявилося досить витратним процесом, тож будівництво триває вже кілька років.
Будиночки для відпочинку будуть з усіма належними умовами - опалення, санвузол, телевізор. На території бази відкриємо сучасний ресторан, басейн, різні розважальні майданчики і навіть бібліотеку. Подбаємо і про те, щоби показувати іноземним туристам буковинські народні традиції.
Окрім будиночків, неподалік бази у лісовій зоні плануємо збудувати і чотириповерховий готель з хорошими номерами.
Коли база почне працювати - поки що невідомо, але хочемо, щоби на ній мали змогу відпочити люди з різним достатком.


ПЕРСПЕКТИВИ


Збудують мікрорайон
і перенесуть автостанцію
- Долю Кемпінгу було визначено тоді, коли місто затвердило історико-архітектурний план, - розповідає головний архітектор Чернівців Сергій ГОМОНОВИЧ. - На сьогодні територія монастиря «Гореча» та Музей архітектури і побуту, що розташовані на Кемпінгу, вважаються заповідною зоною. Зважаючи на це, великих будівничих перетворень у цьому районі не буде.
Але за межами заповідного ареалу деякі зміни все ж плануються. Насамперед розробляються проекти будівництва житлового мікрорайону на вулиці Таджицькій до в'їзду на територію садівничих товариств. Тут з'являться як п'ятиповерхові, так і малоповерхові будинки.
Найбільше змін буде біля автостанції на вулиці Московської Олімпіади. Тут передбачено будівництво приблизно п'яти торгових комплексів. Сучаснішою стане й зупинка, розташована поруч. Водночас працюємо над питанням перенесення існуючого на Кемпінгу автовокзалу в іншу
частину вулиці Московської Олімпіади - на розвороті тролейбуса № 4. Зараз вивчаємо питання щодо земельної ділянки, доступу транспорту. Гадаємо, що розміщення автостанції в новому місці буде зручнішим.
Також у виробничих приміщеннях колишнього АТП, розташованого неподалік, відбувається переоснащення. Зараз там працюють нові фірми, складські приміщення, але великих об'єктів не передбачається.


Замість ресторану - приватна школа
На вулиці Московської Олімпіади, неподалік бази, тривалий час чернівчан і гостей міста зустрічало недобудоване двоповерхове приміщення. Свого часу це мав бути адміністративний корпус турбази і ресторан, але закінчити його так і не встигли.
Минулого року в одній із частин приміщення відкрили школу «Надія» - єдину в
Чернівцях приватну школу, що переселилася з приміщення на вулиці Рилеєва. Тут викладають предмети і українською, і англійською мовами. Навчання здійснюється за міжнародною програмою «Школа майбутнього» та українською шкільною програмою.
У школі діти сидять не за звичними для наших шкіл партами на двох, а окремо - в так званих офісах. А ще у школі велика увага приділяється християнському вихованню дітей.
З початку нинішнього року тут також почав працювати і перший у Чернівцях приватний дитячий садочок «Надія».


В інтернаті дають освіту і професію
Трохи вглиб від центральної дороги на вулиці Московської Олімпіади розташована Чернівецька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №4.
1963 року на вулиці Московської Олімпіади звели триповерхове приміщення для загальноосвітньої школи-інтернату, а 1975 року із Садгори сюди перевели вже спеціальну школу-інтернат №4.
Навчаються і живуть у школі 243 дитини, серед яких діти-сироти, діти без батьківської опіки та діти-інваліди. Майже 70 педагогів у школі здійснюють виховний та корекційно-відновлювальний процес, учням дають освіту з 1 по 9 клас. А ще після закінчення школи вони отримують і професію: дівчатка - швеї-вишивальниці, хлопці - маляра-штукатура.


Церква, яку не закривали навіть за радянських часів
За кілька метрів від турбази «Чернівці», на вулиці Троянівській, розташована цінна історична пам'ятка - церква Різдва Пресвятої Богородиці та чоловічий монастир «Гореча».
Монастир з'явився завдяки монахові-відлюднику, який оселився тут ще на початку XVIII століття, а навколо нього об'єдналося 20 ченців.
Ще 1730 року митрополит Молдавський і Сучавський Антоній розпорядився спорудити дерев'яну церкву та келії в скиті Гореча, що виник 1712 року. Майже через чотири десятиліття 1767 року на місці дерев'яної церкви збудовано мурований храм Різдва Пресвятої Богородиці, який зберігся до нашого часу. Це була перша кам'яна споруда Чернівців. На жаль, 1785 року монастиря не стало. Але церква і далі продовжувала існувати. Найцікавіше те, що церква ніколи не зачинялася. Навіть за радянських часів, коли майже всі церкви закрили, у церкві Різдва Пресвятої Богородиці відбувалися богослужіння, святили паску, хрестили дітей.
1995 року вирішили відновити монастир, і ось вже 13 років існує чоловічий монастир «Гореча», в якому перебувають 12 ченців.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.