УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 96 відвідувачів

Теги
Церква і влада Президент Віктор Ющенко церква і суспільство Церква і політика Доброчинність милосердя церковна журналістика Священний Синод УПЦ секти краєзнавство діаспора Археологія та реставрація Ющенко 1020-річчя Хрещення Русі Патріарх Алексій II Києво-Печерська Лавра УГКЦ комуністи та Церква педагогіка Церква і медицина Вселенський Патріархат монастирі та храми України Приїзд Патріарха Кирила в Україну українська християнська культура конфлікти УПЦ КП Предстоятелі Помісних Церков вибори розкол в Україні шляхи єднання автокефалія церква та політика Мазепа забобони Митрополит Володимир (Сабодан) іконопис постать у Церкві молодь Голодомор Католицька Церква






Рейтинг@Mail.ru






«Львівська газета»: Світ ікон Романа Василика



«Львівська газета», Володимир Бадяк, професор Львівської національної академії мистецтв, 12 грудня, 2007

Під такою назвою репрезентував у Національному музеї ім. А. Шептицького творчий доробок заслужений діяч мистецтв України, завідувач кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв, професор Роман Василик.

Ювіляр уже давно здобув репутацію знавця релігійного малярства, його специфічності, що слугувало підставою для відкриття в Академії першої в Україні відповідної кафедри (1996 р.), де здобули фах понад 60 осіб, ініціатора розвитку іконопису на давньоукраїнських, східнообрядових традиціях, які ведуть до візантійського малярства, євангеліста Луки. На переконання Романа Василика, ікона, зроблена цим специфічним письмом на дошці з дотриманням канонів, має якусь незбагненну "вищу святість", аніж реалістично досконалі полотна західноєвропейських майстрів. Звідси й таке бажання багатьох колекціонерів світу мати у власних збірках ці неповторні роботи наших предків.

Свій хист і знання Роман Василик реалізував майже на 50 храмових об'єктах, зокрема й за межами України (Польща, Великобританія, Бразилія). Його ім'я шановане в церковному клірі, який гордиться, що має майстра "найвищої проби". У цьому вкотре переконувалися присутні на відкритті виставки, слухаючи щирі вітання від Митрополита львівського Ігоря Возьняка, що супроводжувалося врученням подячних грамот, нагород від патріарха Любомира Гузара, ієрархів Української Греко-Католицької Церкви, а також папської відзнаки Венедикта XVI "Святих верховних апостолів Петра і Павла".

Цікаво та корисно було чути завжди щедрого на слово відомого мистецтвознавця Володимира Овсійчука, який розповідав про свого колишнього учня Романа, а тепер колегу, ба "начальника", з яким приємно працювати, бо професійно організовує роботу кафедри, знає чого хоче, й шукає шляхів, як зробити найліпше. До розвою кафедри долучалися такі відомі митці, як Карло Звіринський, Микола Крастопчук, Микола Бідняк. 

Як завжди, доречно говорив народний депутат, письменник Михайло Косів, пов'язавши сучасний стан сакрального мистецтва, його поступ із діяннями митрополита Андрея Шептицького, який високо поціновував роль мистецтва в церковному, духовному житті мирян, заснувавши Національний музей, що має унікальну збірку ікон як свідчення обдарованості нашого народу.

Народний депутат не без гордості повідомив, що, попри надзвичайну зайнятість, вирвався зі столиці, щоб привітати свого свата з урочистостями, порадіти, що саме йому Президент України Віктор Ющенко довірив оформити храм у рідному селі Хоружівка на Сумщині.

Без сумніву, висока довіра не в сенсі особливостей в оформленні сільської православної споруди, а у визнанні майстерності митця греко-католицького обряду із Західної України. Стосовно Києва, то Роман Василик уже вписав своє ім'я в оформленні церкви монастиря Василіян. Бездоганні репродукції багатьох робіт у храмі, виставлені в музеї, якнайпромовистіше свідчать про їхню естетику, композицію, барви тощо.

Аналогічні враження справляють усі інші ілюстровані об'єкти, які вирішували комплексно - з фресками, різьбою, вітражами. Здебільшого такі комплексні роботи очолював Роман Василик, а першою з них була Покровська церква у Львові, за яку він узявся на початку 1990-х разом зі студентами. Справа вдалася. Через декілька років, на відзначення 2000-річчя Різдва Христового, 1000-річчя хрещення України-Руси та 10-річчя незалежної України в церкві засяяла запрестольна ікона Пресвятої Богородиці Покрови з дитятком Ісусом на руці, а під її омофором - 20 історичних постатей церковних ієрархів і світських мужів, у тому числі канонізованих, причетних до відродження, розбудови, зміцнення та соборності Української держави, її релігійного життя. Власне, ця провідна думка, що має добрий розголос у публікаціях, пронизує зміст цього прекрасного твору, написаного за канонами східного малярства, водночас вона наша, суто українська, не тільки за зовнішніми ефектами.

Присутні на виставці милувалися й експонованими варіантами ікон Богородиці, зроблені для храму Св. Володимира і Ольги у Львові: Вишгородською, Холмською, Белзькою (Ченстоховською), Паладіум (Данила Галицького або Домініканською), Зарваницькою і Почаївською.

Пензлю Романа Василика належить іконостас цього храму. Його розмальовують члени кафедри Костянтин Маркович, Роман Кислий, а також Ростислав Студницький. Можна стверджувати, що Львів матиме храм, наповнений високомистецькими сучасними творами, що міцно вкорінені в давнину.

Пенсіонер за паспортом, але муж за духом, Роман Василик переймається проблемами виховання нових митців, намірами зробити більше, краще. Що ж, нехай йому таланить!

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.