УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 58 відвідувачів

Теги
милосердя Археологія та реставрація комуністи та Церква Вселенський Патріархат шляхи єднання УГКЦ конфлікти діаспора Католицька Церква Голодомор педагогіка краєзнавство вибори Приїзд Патріарха Кирила в Україну церковна журналістика Церква і медицина Митрополит Володимир (Сабодан) молодь Предстоятелі Помісних Церков постать у Церкві церква та політика Священний Синод УПЦ Мазепа Києво-Печерська Лавра забобони Ющенко Патріарх Алексій II монастирі та храми України українська християнська культура Церква і влада секти УПЦ КП церква і суспільство автокефалія 1020-річчя Хрещення Русі іконопис Президент Віктор Ющенко Доброчинність Церква і політика розкол в Україні






Рейтинг@Mail.ru






«День» (Украина): Нові змісти й вічні таємниці водохресної води



«День» (Украина), Людмила Мазуренко, 22 січня 2008

За прадавнім повір'ям, на Богоявлення, або свято Водохреща, вода у водоймищах по всій Землі набуває чудотворної сили, а той, хто зануриться в ополонку з головою, зцілиться від будь-якої хвороби. У давнину в цю пору поновлювалися призупинені Різдвом і Новим роком вечорниці, молодь знову затівала ігри - забавлянки, дівчата заводили пісень, вишивали сорочки та чекали на сватів.

Поблизу Києва, у селищі Пирогів, на площі понад 100 гектарів у мальовничому Музеї народної архітектури та побуту НАН України, серед сторічних дубів та гіллястих красунь-сосен, у церкві Святого архістратига Михаїла зібралось багато народу, аби вшанувати велике свято православних християн. Читання святкової літургії розпочалося о 10-й годині. Люди, вбрані у святковий одяг, та працівники музею у народних костюмах пліч- о-пліч благоговійно слухали уривки зі Святого писання та осіняли себе хресним знаменням. Обрядові букети, прикрашені барвінком та червоною калиною, довершували атмосферу терпким ароматом. «Зазвичай після святкового богослужіння у церкві хресний хід направляється до ополонки, де здійснюється освячення води, однак відсутність морозу цього року позбавила нас можливості виконати церемонію за всіма правилами, - розповіла «Дню» старший науковий співробітник музею Ніна Зозуля. - За умов морозної погоди, коли температура становить хоча б мінус 15, ми робимо ополонку у формі хреста та поливаємо його буряковим квасом, аби надати відповідного кольору. Там і відбувається освячення води. Пам'ятаю, у минулі роки, коли Хрещення відзначалось біля водоймища, знаходились охочі прямо там зануритись у воду, і жодного разу не чула, щоби хтось захворів абощо, навпаки: люди розповідають, що зникли якісь проблеми, чи то фізичні, чи то духовні. Однак за будь-яких погодних умов ми дотримуємося обов'язкових атрибутів свята: пострілу з рушниці, що за давнім народним звичаєм називається «проганяти Коляду».

До речі, в давнину о цій порі у язичників завершувалися торжества на честь бога «колядки», і пострілом люди проганяли зиму та звали весну. А хлопці у момент освячення води випускали голубів-вертунів як символ Святого Духа, що зійшов на Ісуса під час хрещення у річці Йордан.

...Задзвонили у дзвони, сповіщаючи про Велике освячення води, і отець Андрій обійшов навколо церкви, щедро кроплячи людей: «Будьте здорові, із Хрещенням Господнім, благословення та всілякого вам добра», - побажав священик.

- Хрещення - це свято очищення, свято Богоявлення, коли Господь явив себе світові у всій повноті своєї божественною любові, - нагадав духовний отець...

Цікаво, що після Водохреща набирає чинності звичай, відомий у народі як «м'ясниці»: найвеселіший час у році, коли можна влаштовувати гучні гуляння. Також цієї пори церква дозволяє щодня вживати м'ясні страви. Навіть у середу та п'ятницю, які протягом усього року за церковними канонами вважаються пісними днями. Закінчуються м'ясниці неділею пущення, за два тижні до початку Великого посту.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.