УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 136 відвідувачів

Теги
молодь Приїзд Патріарха Кирила в Україну секти вибори УПЦ КП Церква і політика діаспора Патріарх Алексій II 1020-річчя Хрещення Русі церква і суспільство іконопис Церква і влада забобони церковна журналістика краєзнавство монастирі та храми України розкол в Україні шляхи єднання церква та політика Києво-Печерська Лавра Президент Віктор Ющенко комуністи та Церква Католицька Церква Голодомор Вселенський Патріархат Священний Синод УПЦ милосердя автокефалія Мазепа Археологія та реставрація Митрополит Володимир (Сабодан) Доброчинність українська християнська культура педагогіка УГКЦ постать у Церкві Церква і медицина конфлікти Ющенко Предстоятелі Помісних Церков






Рейтинг@Mail.ru






«Хрещатик» (Київ): На сторожі старовини. Замки та руїни Рівненщини...



«Хрещатик» (Київ), Марія Бєляєва, 22/01/2008

Відчути справжню романтику можна по-різному: влаштувати вечерю при свічках, подивитися сентиментальний кінофільм або ж поїхати на вихідні на Рівненщину. Саме тут розташовані давні Острозький і Дубенський замки, а також багато зруйнованих і не менш цікавих будівель. У спадок Україні дісталася численна кількість архітектурних споруд, та, на жаль, багато з них і досі не відновлено. А втім, для допитливого туриста поблукати руїнами так само заманливо, як і подивитися на спосіб життя наших пращурів у князівську добу. Безліч можливостей для цього відкриває Рівненська область, об'їхати котру можна за лічені дні.

Руїни приваблюють корів


У Березнівському районі є непримітне село Губків. Поряд із ним на березі річки Случ височіють руїни, що колись були міцним укріпленням. Тут у XV столітті побудовано замок з усіма традиційними атрибутами: наріжними вежами-бійницями, в'їзними воротами та підйомним мостом. Та 1708 року замок ущент зруйнували шведські війська. Відтоді на місці колишнього замку можна тільки пофантазувати: тут був палац, а тут - ворота... Лишилося кілька напівзруйнованих стін, а на самій горі помітні підозрілі заглиблення. Певно, у давнину під замком були підземелля. Узимку замкова гора стоїть на самоті, а влітку її зазвичай окуповують місцеві корови: на схилах чудові пасовиська.

Резиденція українських магнатів


На півдні Рівненської області розташоване місто Острог. Воно згадується ще 1100 роком в Іпатіївському літописі. Вважається, що назва походить від огорожі, яку давні мешканці використовували для захисту від набігів кочових племен. Той масивний частокіл називали острогом.

 


Саме в Острозі є славетний замок - резиденція князів Острозьких, зразок давньоруського фортифікаційного мистецтва. Його перші дерев'яні укріплення, зведені ще в домонгольські часи, в 1241 році повністю знищили татарські орди. У XIV столітті Данило Острозький (перший князь династії) відновив на Судовій (замковій) горі зруйновані споруди. Пізніше їх не раз добудовували та перебудовували, а втім, вони зберегли суворий вигляд середньовіччя. Рід князів Острозьких, які володіли містом з XIV до XVII століття, вважається одним з найбагатших та найвпливовіших серед українських магнатів.


Замок височіє на невеликому овальному майданчику на пагорбі. Таке місце обрано не випадково: південний та східний боки замку виходили на понад 20-метровий крутий схил, а північна та західна частини відокремлені від міста глибокими ровами, де колись був яр.
Найдавнішу споруду фортеці - "Вежа мурована" заклав ще Данило Острозький. У нижньому ярусі споруди зберігалися різноманітні припаси, а верхній у ХІХ на початку ХХ століть перебудували. Нині у вежі діє Острозький краєзнавчий музей з колекцією портретів князів Острозьких, іконами XIV - XVIII століть (так званої Острозької школи іконопису). Можна оглянути великі склади продовольства та зброї, князівську бенкетну залу, робочий кабінет і житлові приміщення. В замку збереглися кімнати з інтер'єром XIV століття. А для шанувальників минувшини функціонує музей нумізматичних колекцій: в ньому зібрано монетно-грошові цінності XVII - XIX століть, оклади ікон, а також ювілейні та пам'ятні монети вже сучасної України.


Із вежею сусідує Богоявленський собор, типовий зразок хрестовобаневої системи, популярної в домонгольській Русі. Церква була частиною оборонних споруд міста: з потовщеними стінами та бійницями. Після переходу в католицизм храм було піддано анафемі, тривалий час він стояв порожній. У ХІХ столітті Богоявленський собор реконструювали та відбудували. "Копія" в натуральну величину, хоч і зберегла основні пропорції храму, змінила архітектурний стиль. Із позолоченими банями нині храм має навіть занадто новий вигляд. На замковому подвір'ї є і Нова башта (ще одна назва - Кругла), молодша за вежу та церкву. В Острозі варто відвідати й інші оборонні укріплення: Луцьку браму (тепер тут музей стародруків), Татарську башту (на жаль, занедбану).
Острог відомий і тим, що в цьому місті побудовано перший вищий навчальний заклад - Острозьку академію, при якій видали і першу повну збірку книг Старого і Нового заповітів. Проте сьогодні академію шукати марно: після смерті князя Острозького ошатне місто занепало.

Стежками Тараса Бульби


Якщо читали "Тараса Бульбу" Миколи Гоголя, то, мабуть, пам'ятаєте облогу Дубненського замку запорозьким військом та зраду отаманового сина. "Я тебе породив, я тебе і вб'ю",- це було саме тут. Замок розташований у центрі самого міста, дістатися якого за півтори години можна автобусом. До комплексу замку входять кілька будівель, щоправда, не всі їх до кінця реконструйовано. Замок XV століття на березі Ікви також належав роду князів Острозьких. Головні споруди: два палаци, оточені валом та захисним ровом. Завдяки унікальній системі тунелів замок жодного разу не захоплювали. Лише під час Першої світової війни австро-угорські війська важкою артилерією частково зруйнували фортецю. Та останнього удару завдала радянська армія. Після частини, яка дислокувалася в приміщенні, фортеця перетворилася на румовище. Втім, і тепер у деяких закритих залах висять плакати з історії комсомолу. Нині в замку відкрито кілька історичних експозицій, потроху відновлюють інтер'єри палацу Любомирських, які володіли замком у XVIII столітті.

Фортеця для алкоголіків


Селище Клевань міститься неподалік від кордону Рівненської та Волинської областей на березі річки Стубла. В XV столітті князь Федір Чарторийський започаткував будівництво тут оборонної фортеці. Товщина стін башт (одна дерев'яна і дві кам'яні) у деяких місцях сягала 3,8 метра! Фортеця постійно змінювала своє призначення: тут були і колегія ієзуїтів, і польська гімназія, і військовий гарнізон. У 1915 році під час військових дій замок було дуже пошкоджено. Після Другої світової війни у тутешніх приміщеннях організували в'язницю НКВС, а пізніше - лікувально-трудовий профілакторій (ЛТП) для алкоголіків. Після розформування закладу в середині 1990-х років споруда залишилася без господаря. Клеванська фортеця і досі є однією з найдавніших на Волині.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.