«Газета по-львівськи», Леся Ведів, 30.01.2008

Симпозіуму крижаної скульптури на Валовій шкодять тепла погода і руки «добрих людей»

Біля дверей Музею ідей з'явилася кропильниця, просто як при вході у храм. Тільки в музейну кропильницю налили не свяченої води, а вина, і вже невдовзі вона почала... протікати. «Усе тимчасове в цьому світі, - філософствує керівник Музею ідей та організатор симпозіуму крижаної скульптури Олесь Дзиндра, - як наші скульптури з льоду...»
Тема цьогорічного симпозіуму - «Сад танучих скульптур». Художники, які вкладають у цю назву глибокий зміст, у буквальному сенсі ніби наврочили: через незимову погоду скульптури почали танути швидше. До нищення доклалися також «добрі люди». Уже другого дня завалили частину скульптури, яка символізувала вічний львівський мур, загиджений «ознаками цивілізації» - пляшками, етикетками, пачками.
За словами Олеся Дзиндри, зі скульптурами таке траплялося й раніше. Але художники цим не переймаються. «Венеційському леву» роботи Юрія Миська першої ж ночі зламали крила, трохи зіпсувалися «Рука Нептуна» та скульптурна композиція «Глорія» - крижана копія тієї, що була на площі Ринок, 3. Добре зберігся комплекс скульптур із підвішеною Рибою, двома кріслами за столом. Крісла порожні, як і пафосні балачки людей, які зазвичай посідають високі посади.
Матеріал для скульптур привезли з Брюховецького озера. Це 25 кубометрів льоду, який хоч трохи підтанув, однак зберіг прозорість. Кажуть, саме «живий» лід із річок та озер - найкращий матеріал для крижаних скульптур. От ще б до цього 10-градусного морозу!
- Ми не збираємося відмовлятися від ідеї, - каже Олесь Дзиндра. - Ба більше, з'ясували, що насправді крижану скульптуру придумали не японці чи фіни, а українці. Нещодавно художник Олесь Нога «відкопав» унікальний історичний факт. 1927 року відбувся перший у світі чемпіонат із хокею в місті Криниця на Лемківщині (тепер ця територія належить Польщі). У хроніці написано, що збірна Польщі перед своїм найвідповідальнішим матчем поїхала молитися до Львова, до собору Юра. Зрозуміло, що збірна складалася не з поляків. У газеті було фото, на якому дорогу до стадіону прикрашало кільканадцять величезних скульптур із криги. Отже, українці запровадили це ще 1927 року.