УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 129 відвідувачів

Теги
автокефалія Києво-Печерська Лавра секти постать у Церкві Священний Синод УПЦ Доброчинність милосердя діаспора шляхи єднання молодь Археологія та реставрація Предстоятелі Помісних Церков монастирі та храми України краєзнавство українська християнська культура Вселенський Патріархат Церква і медицина УГКЦ Ющенко забобони Церква і політика Церква і влада педагогіка 1020-річчя Хрещення Русі розкол в Україні іконопис Мазепа церква та політика Приїзд Патріарха Кирила в Україну Митрополит Володимир (Сабодан) конфлікти Президент Віктор Ющенко вибори УПЦ КП Патріарх Алексій II Католицька Церква церковна журналістика Голодомор комуністи та Церква церква і суспільство






Рейтинг@Mail.ru






«Притвор» (Киев): Молодь до молоді. Наше паломництво в Чернігівську область



«Притвор» (Киев), Роман Холонівський, м.Львів, разом з Львівським братством і Віртуальним Притвором, 26.02.2008

Фоторепортаж Вражало все - і мальовничі різьблені хати і колоритний місцевий говір. Ми приїхали до села, у якому служить наш колишній братчик, а тепер о.Олександр. Тут з наших ще ніхто не бував. Вивіска "Тимоновичи" на автобусній зупинці залишилась ще з часів СРСР. Нічого дивного, що російською - все село російськомовне. Цікаво, що тут, практично на кордоні з Російською Федерацією, зустрічаються села, як з українською, так і з російською мовами спілкування.

Колись велике село Тимоновичі тепер занепадає. Катастрофічно вимирає населення. За півроку о.Олександр мав лише одне хрещення і понад 30 похоронів.На жаль, жодна молода пара не стала за той час під вінець. Та й до церкви селяни практично не ходять. Лише з десяток бабусь, молодий паламар та один семикласник. Оце й усі прихожани. Вечірні о.Олександр служить лише з матінкою. Парафіяни на них, на жаль, майже не ходять. Нічого дивного, церкву зруйнували ще у 2-гу світову. У радянський час її не відбудовували. Лише уже за України, попередник о.Олександра - покійний о.Михаїл пристосував конторський будинок під храм і посвятив його на часть св. Миколая.

До парафії о.Олександра належить сім навколишніх сіл, тому, щоб познайомитись та поспілкуватись з парафіянами, доводиться практично постійно бути у від'їзді. Інколи, через віддаленість села, трапляється навіть ночувати поза домом. Добирається часто на санях чи підводі, інколи підвозять автомобілем.

Отця у всьому підтримує матінка Олександра. Їм обом дуже важко, бо практично, за вийнятком кількох бабусь, у селі немає однодумців. На священичу родину люди дивляться, як на вихідців з іншого світу, які своїми незвичними поглядами чомусь порушують десятками літ налаштоване життя сільської глибинки.

Нас зустрічали дуже радо і відразу посадили до столу. А потім була Вечірня.

Ночували ми на справжній руській печі. А зранку посповідались і причастились на Літургії. Потім відслужили Подячний Молебен. З храму йшли на великому піднесенні... Шкода лише, що швидко надійшов час прощатись зі священичою родиною. Але ми ще приїдемо - чекайте нас у гості знову!

Святитель Іоан Кронштадтський мріяв у молодості поїхати просвіщати якісь дикі племена десь у Америку чи Азію, а попав у Кронштадт і там залишився, як говорив, просвіщати місцевих "дикунів". Враження таке, що Господь надав і нашому о.Олександру та матінці Олександі подібну місію. Їм зараз дуже складно і особливо потрібна моральна підтримка. Навіть просто наш приїзд дав свої результати. У неділю ми з о.Олександром були свідками того, як почала скресати крига (?) у місцевої адміністрації і вони все-таки привезли дерево на стовпчики для церковної огорожі, а також пообіцяли посприяти у спорудженні хреста на місці зруйнованої ще у 2-гу світову церкви. Сподіваємось, що спільними молитвами буде також вирішено питання з житлом для священичої родини. Хата, у якій вони зараз живуть, належить парафіянам, і це лише тимчасовий прихисток до літа. То ж, як хто може - посто приїжджайте на вихідні до о.Олександра. З Києва це не важко. Є навіть прямий автобус Київ-Семенівка. Розклад повішу пізніше. Це райцентр, до речі, батьківщина Кучми. Далі з Семенівки берете таксі. Машина коштує 50 грн. Нас шестеро з купою клунків влізли в одну сімку. Якщо виїхати з Києва зранку коло 9.00 в суботу, то після обіду десь в районі 15.00 будете в о.Олександра. У неділю назад можна виїхати десь коло 15.00-16.00 і у вечері в 22.00 бути уже у Києві. Стосовно часу тих всіх переїздів можна наперед порадитись з о.Олександром.
Хто має можливість і бажання - прохання телефонувати:
097 869 33 63 - о.Олександр
097 711 87 27 - матінка Олександра
Кияни, Чернігівщина - це ж поряд!

Зараз їм була б дуже помічна посильна матеріальна допомога на закупівлю необхідної для катехізації літератури.

Дівчата та хлоп'ята, а також їх батьки, може у кого залишилися десь книжечки для "чайників" - про православну віру на зразок "Чому ти не в церкві?", "Ази православ'я", "Для початківців" і т.п. О.Олександр сказав, що такі книжки дуже корисні для селян, оскільки вони, буває, зовсім нічого не знають про Церкву.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.