УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 87 відвідувачів

Теги
Доброчинність Церква і політика Церква і медицина розкол в Україні УГКЦ монастирі та храми України краєзнавство іконопис Мазепа діаспора церковна журналістика Священний Синод УПЦ комуністи та Церква молодь Митрополит Володимир (Сабодан) УПЦ КП Ющенко педагогіка конфлікти шляхи єднання секти милосердя Києво-Печерська Лавра церква та політика Патріарх Алексій II вибори Археологія та реставрація постать у Церкві церква і суспільство українська християнська культура Приїзд Патріарха Кирила в Україну забобони Церква і влада автокефалія Католицька Церква Голодомор Предстоятелі Помісних Церков Вселенський Патріархат Президент Віктор Ющенко 1020-річчя Хрещення Русі






Рейтинг@Mail.ru






«Подільська радниця» (Вінниця): Таїни святої Почаївської лаври



«Подільська радниця» (Вінниця), Ольга вільчанська, 27 лютого 2008

У Почаївську Лавру з року в рік, з дня у день, незалежно від часу та моди вже віками мандрують паломники. Нині в Лаврі облаштовано готелі з умовами для перебування.

 

Але багато хто спеціально їде у Почаїв, щоб переночувати біля печерки преподобного Іова, чудотворця Почаївського. Там на дерев'яну підлогу матушки стелять простирадла. Матраців, подушок немає. Хто так спав, то кажуть - мов на перинах. Але всім спати біля печерки не можна: для цього треба мати обов'язково благословення духівника. Але вже як переночувати біля мощей преподобного, то одержимі нечистим духом зцілюються й мрії збуваються. За поміччю до Іова Почаївського приїздять молоді хлопці та дівчата, щоб вдало одружитись.

 

- Пригадую, я приїхав років зо п'ять тому в Почаїв, - розповідає Олег. - І просто попросив: Мати Божа, допоможи мені знайти хорошу дружину. І негадано сталося, що через місяць одружився з дівчиною, яка прийшла до нас на роботу. Зараз маємо двох синів, живемо у хаті її діда. Й досі не можу повірити, що так могло бути.

 

А настирливіші, котрі шукають долі, особливо дівчата, заздалегідь планують залізти у печерку. Печерка непроста. У ній 50 років молився ігумен Іов Почаївський. Колись іноки на Почаївській горі жили у власноруч видовбаних печерах у горі. Кажуть, що багато таких печер збереглося по сьогодні. Кам'яна печера, в яку тепер прагнемо влізти, є свідком того, як Іов тижнями молився у ній за благостояння світу, що лежить у злі. У цій печері немає зручного місця ні для сидіння, ні для спання, але вона зручна для молитов, сліз і роздумів. Паломники переповідають, що печерка «відчуває» людину. Може прийняти дуже товстого, але не пропустити худого. Шлях у печерку для кожного різний. Комусь видається у п'ять метрів, а комусь - «як поріг переступити».

 

Преподобний Іов був дуже працьовитим. У десять років пішов в Угорницький монастир, а в 12 років прийняв чернецтво. У 35 - 40 років він прийшов простим монахом у Почаївську Лавру. Братія впізнала в ньому незвичайну людину і поставила ігуменом. Він збудував кам'яну церкву, яка є досі. А також власноруч викопав два ставки, один з яких поблизу автостанції у Почаєві. А ще преподобний дуже любив садівництво.

 

Прожив святий сто років, і Господь відкрив йому день смерті. Тож 28 жовтня 1651 року преподобний Іов особисто відслужив Божественну літургію, розцілувався з братією і мирно відійшов до Господа без всякої хвороби. Через вісім років братія виявила мощі преподобного. У 1720 році Почаївська Лавра перейшла до уніатів. Вони писали до Папи Римського, щоб ігумена Почаївського причислили до лику святих католицької Церкви. Але це було неможливим, адже Іов був пастирем і поборником Православної Церкви. І все життя присвятив боротьбі з ворогами Православ'я. На початку 17 сторіччя у Лаврі діяла друкарня. Тепер це будова Похвальної церкви, що навпроти дзвіниці. Мощі преподобного Іова, разом з чудотворною іконою, повернуті Лаврі у 1831 році.

 

Чудотворець й після своєї смерті захищає обитель. Пам'ятні події Збаразької війни. Почаївську Лавру оточило вороже військо. У монахів була одна зброя - молитва. І тут над святою обителлю з'явилася Пресвята Богородиця з Іовом, який молився до Цариці Небесної. Стріли, які воїни пускали на Лавру, поверталися до них. Від побаченого завойовники тікали, а багато хто з ворогів прийняв чернецтво. Стріли та ядра тих далеких страшних подій зберігаються у ризниці Успенського собору Почаївської Лаври.

 

Преподобний Іов і досі піклується про Почаївську обитель. Кажуть, що він щодня, коли починається вечірнє Богослужіння, обходить монастир. Сказаному можна, здавалося б, і не повірити... І все ж дивується братія, котра щороку 9 вересня переоблачає мощі преподобного: чому взуття у чудотворця Почаївського Іова стерте? Мощів же ніхто не піднімає, не миє, а, тим більше, не човгає ними по підлозі. Переповідає братія монастиря і те, що преподобний Іов допомагає в Богослужінні. Якось один батюшка каже іншому: «Дари не освячені». Це означає, що далі не можна служити. А інший батюшка відповідає, що Святі Дари освятив преподобний, який був на службі.

 

У Троїцькому соборі збережені великі ікони, освячені Іовом при його житті.

 

У Почаєві преподобного Іова шанують. Двічі у рік, 19 травня та 10 вересня, особливо чествують святого чудотворця Почаївського. Нас він може почути тільки через молитви або ж дуже сердечне прохання.
   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.