УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 77 відвідувачів

Теги
Церква і політика Доброчинність церковна журналістика українська християнська культура краєзнавство Священний Синод УПЦ автокефалія розкол в Україні комуністи та Церква Митрополит Володимир (Сабодан) церква і суспільство педагогіка УПЦ КП Приїзд Патріарха Кирила в Україну секти Президент Віктор Ющенко діаспора 1020-річчя Хрещення Русі милосердя забобони постать у Церкві іконопис Вселенський Патріархат шляхи єднання молодь конфлікти Патріарх Алексій II церква та політика Католицька Церква Церква і влада Ющенко монастирі та храми України Мазепа Церква і медицина Голодомор вибори Києво-Печерська Лавра Археологія та реставрація УГКЦ Предстоятелі Помісних Церков






Рейтинг@Mail.ru






«Подільська радниця» (Вінниця): Таїни святої Почаївської лаври



«Подільська радниця» (Вінниця), Ольга вільчанська, 27 лютого 2008

У Почаївську Лавру з року в рік, з дня у день, незалежно від часу та моди вже віками мандрують паломники. Нині в Лаврі облаштовано готелі з умовами для перебування.

 

Але багато хто спеціально їде у Почаїв, щоб переночувати біля печерки преподобного Іова, чудотворця Почаївського. Там на дерев'яну підлогу матушки стелять простирадла. Матраців, подушок немає. Хто так спав, то кажуть - мов на перинах. Але всім спати біля печерки не можна: для цього треба мати обов'язково благословення духівника. Але вже як переночувати біля мощей преподобного, то одержимі нечистим духом зцілюються й мрії збуваються. За поміччю до Іова Почаївського приїздять молоді хлопці та дівчата, щоб вдало одружитись.

 

- Пригадую, я приїхав років зо п'ять тому в Почаїв, - розповідає Олег. - І просто попросив: Мати Божа, допоможи мені знайти хорошу дружину. І негадано сталося, що через місяць одружився з дівчиною, яка прийшла до нас на роботу. Зараз маємо двох синів, живемо у хаті її діда. Й досі не можу повірити, що так могло бути.

 

А настирливіші, котрі шукають долі, особливо дівчата, заздалегідь планують залізти у печерку. Печерка непроста. У ній 50 років молився ігумен Іов Почаївський. Колись іноки на Почаївській горі жили у власноруч видовбаних печерах у горі. Кажуть, що багато таких печер збереглося по сьогодні. Кам'яна печера, в яку тепер прагнемо влізти, є свідком того, як Іов тижнями молився у ній за благостояння світу, що лежить у злі. У цій печері немає зручного місця ні для сидіння, ні для спання, але вона зручна для молитов, сліз і роздумів. Паломники переповідають, що печерка «відчуває» людину. Може прийняти дуже товстого, але не пропустити худого. Шлях у печерку для кожного різний. Комусь видається у п'ять метрів, а комусь - «як поріг переступити».

 

Преподобний Іов був дуже працьовитим. У десять років пішов в Угорницький монастир, а в 12 років прийняв чернецтво. У 35 - 40 років він прийшов простим монахом у Почаївську Лавру. Братія впізнала в ньому незвичайну людину і поставила ігуменом. Він збудував кам'яну церкву, яка є досі. А також власноруч викопав два ставки, один з яких поблизу автостанції у Почаєві. А ще преподобний дуже любив садівництво.

 

Прожив святий сто років, і Господь відкрив йому день смерті. Тож 28 жовтня 1651 року преподобний Іов особисто відслужив Божественну літургію, розцілувався з братією і мирно відійшов до Господа без всякої хвороби. Через вісім років братія виявила мощі преподобного. У 1720 році Почаївська Лавра перейшла до уніатів. Вони писали до Папи Римського, щоб ігумена Почаївського причислили до лику святих католицької Церкви. Але це було неможливим, адже Іов був пастирем і поборником Православної Церкви. І все життя присвятив боротьбі з ворогами Православ'я. На початку 17 сторіччя у Лаврі діяла друкарня. Тепер це будова Похвальної церкви, що навпроти дзвіниці. Мощі преподобного Іова, разом з чудотворною іконою, повернуті Лаврі у 1831 році.

 

Чудотворець й після своєї смерті захищає обитель. Пам'ятні події Збаразької війни. Почаївську Лавру оточило вороже військо. У монахів була одна зброя - молитва. І тут над святою обителлю з'явилася Пресвята Богородиця з Іовом, який молився до Цариці Небесної. Стріли, які воїни пускали на Лавру, поверталися до них. Від побаченого завойовники тікали, а багато хто з ворогів прийняв чернецтво. Стріли та ядра тих далеких страшних подій зберігаються у ризниці Успенського собору Почаївської Лаври.

 

Преподобний Іов і досі піклується про Почаївську обитель. Кажуть, що він щодня, коли починається вечірнє Богослужіння, обходить монастир. Сказаному можна, здавалося б, і не повірити... І все ж дивується братія, котра щороку 9 вересня переоблачає мощі преподобного: чому взуття у чудотворця Почаївського Іова стерте? Мощів же ніхто не піднімає, не миє, а, тим більше, не човгає ними по підлозі. Переповідає братія монастиря і те, що преподобний Іов допомагає в Богослужінні. Якось один батюшка каже іншому: «Дари не освячені». Це означає, що далі не можна служити. А інший батюшка відповідає, що Святі Дари освятив преподобний, який був на службі.

 

У Троїцькому соборі збережені великі ікони, освячені Іовом при його житті.

 

У Почаєві преподобного Іова шанують. Двічі у рік, 19 травня та 10 вересня, особливо чествують святого чудотворця Почаївського. Нас він може почути тільки через молитви або ж дуже сердечне прохання.
   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.