УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 186 відвідувачів

Теги
Доброчинність педагогіка Патріарх Алексій II Предстоятелі Помісних Церков УПЦ КП Археологія та реставрація вибори діаспора церква та політика Католицька Церква Ющенко Церква і політика Священний Синод УПЦ Церква і влада УГКЦ Голодомор шляхи єднання милосердя Вселенський Патріархат молодь забобони конфлікти іконопис 1020-річчя Хрещення Русі секти розкол в Україні постать у Церкві Приїзд Патріарха Кирила в Україну українська християнська культура церковна журналістика комуністи та Церква Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і медицина Президент Віктор Ющенко краєзнавство Мазепа церква і суспільство автокефалія Києво-Печерська Лавра монастирі та храми України






Рейтинг@Mail.ru






«День» (Україна): Протестувати чи домовлятися?



«День» (Україна), Микита Касьяненко, 19.03.08

Від «заморожування» кримськотатарської проблеми виграють тільки радикали

Увечері в п'ятницю голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко зустрівся з народним депутатом України, головою меджлісу кримськотатарського народу Мустафою Джемільовим. На цій зустрічі, як повідомила «Дню» його прес-секретар АРК Алла Горева, голова кримського парламенту заявив, що зупиняє розгляд усіх питань, пов'язаних із виділенням земельних ділянок у Криму під індивідуально-житлове будівництво. Він заявив: «Я підкреслюю в черговий раз, що владою Криму було зроблено досить багато для врегулювання земельних відносин і виділення земельних ділянок усім, хто цього потребує. Прийнято ухвали місцевими радами, сьогодні йде підготовка проектної документації для виділення земель у натурі. Проте в зв'язку з абсолютно необґрунтованим проведенням деякими лідерами кримських татар акції протесту під стінами Верховної Ради автономії я заявляю - ми припиняємо розгляд усіх земельних питань і будь-які переговори, пов'язані з виділенням земельних ділянок на території Криму. Також ми припиняємо роботу всіх робочих груп і комісій, які було утворено для врегулювання земельних відносин. Доки не буде припинено всі акції протесту - ніяких переговорів не буде!»

А ЧИ БУЛА ПРОВОКАЦІЯ?

Що ж викликало такий гнів спікера? Така бурхлива реакція Анатолія Гриценка стала наслідком «барабанного дробу» перед парламентом, який влаштувало наметове містечко. Анатолій Гриценко зазначив, що лише після того, як буде прибрано намети, які було встановлено незаконно, без дозволу, - а вже є ухвала суду їх демонтувати, - лише тоді голова парламенту знову буде готовий взяти участь у розгляді всіх проблем, пов'язаних із виділенням землі кримським татарам. Вийшло, що учасники акції, які заявляють, що «місцева влада в Криму саботує укази Президента, постанови уряду і Ради безпеки України, ігноруючи закони Української держави, зневажає конституційні права громадян необґрунтованим зволіканням вирішення питання про виділення земельних ділянок кримським татарам», домоглися абсолютно протилежних результатів.

Тим часом, такі круті заходи, які, безсумнівно, припали до смаку кримським радикалам, у Криму сподобалися не всім. Коментатори зазначають, що Анатолій Гриценко є «державною людиною», і «обіцянка «зупинити роботу всіх робочих груп і комісій, які було створено для врегулювання земельних відносин» рівнозначна оголошенню про зупинення ним виконання своїх прямих обов'язків». Вони ставлять собі питання: чи знає голова Верховної Ради АРК статті Конституції і закони, які прямо й недвозначно забороняють урядовцям дискримінацію громадян за національною ознакою? Якщо продовжувати логіку Анатолія Гриценка, завтра Сімферопольська міськрада відмовиться розглядати всі питання, пов'язані з культурним і матеріальним розвитком російського населення міста через акцію якогось там «російського фронту», «російського блоку» чи «російської громади»?

Інші говорять, що, як відомо, меджліс заявив, що він не є організатором цієї акції і засудив її як невчасну. У той же час, керівником наметового містечка є відомий в Криму «король самозахоплень» Даниїл Аметов, який був свого часу радником Анатолія Павловича, і така галаслива акція, що не схвалюється меджлісом, може бути просто провокацією для того, щоб був привід зупинити розв'язання кримськотатарської проблеми, а нитки її організації можуть вести через його радника до самого... Анатолія Гриценка. Проте ця версія коментаторів явно не знаходить підтвердження, оскільки після встановлення наметового містечка своїм колишнім радником Анатолій Гриценко заявив, що «я не виключаю, що Даниїл Аметов саме таким чином заробляє собі на життя, оскільки представницький орган кримських татар - меджліс - сьогодні не лише категорично засуджує проведення таких акцій і не бере участі в них, а навпаки, бере активну участь у розв'язанні земельних питань і добре знає, яку роботу довелося провести Верховній Раді і Раді міністрів автономії для наведення порядку в сфері земельних відносин». Тоді ж Анатолій Гриценко зазначив, що за минулі півтора року депортованим було виділено порядку 40 тисяч гектарів під індивідуальну житлову забудову. «Залишилося знайти всього лише 300 необхідних гектарів землі. Але ця проблема вирішується і обов'язково буде вирішена». Він говорив: «Учасники пікету говорять про зрив курортного сезону. А кому від цього буде гірше? Хто з літа в літо годується за рахунок відпочивальників? Чия в нас на всіх ринках - шаурма, на пляжах - пахлава, а про придорожні шалмани я взагалі не кажу. Провалиться курортний сезон - взимку не солодко всім буде - і правовірним, і православним».

Характерно, що 11 березня, коли під стінами Верховної Ради Криму почалася безстрокова акція протесту з вимогою розв'язання земельної проблеми, і на площі було встановлено два армійські і чотири намети поменше, організатори акції мали намір поставити намети й під Представництвом Президента України в Криму.

Однак Леонідові Жуньку, який очолює Представництво нині, вдалося уникнути загострення ситуації. Він провів переговори з активістами акції й її було скасовано. У той же день Леонід Жунько звернувся з листом до голови кримського парламенту Анатолія Гриценка і голови уряду автономії Віктора Плакиди з пропозицією терміново створити робочі групи з числа депутатів, представників органів виконавчої влади, правоохоронних органів, місцевого самоврядування та громадськості за кожним фактом самозахоплення репатріантами земельних масивів «для недопущення подальшого загострення суспільної ситуації в автономії». На думку Жунька, останнім часом у кримськотатарському середовищі автономії активізуються протестні акції через відсутність практичних кроків у розв'язанні житлової проблеми і земельних питань, особливо в розв'язанні проблеми виділення ділянок під індивідуальне будівництво та невирішення конфліктних ситуацій у місцях самозахоплень. Представник глави держави запропонував наділити створені робочі групи повноваженнями і протягом 10 днів вивчити ситуацію на місцях самозахоплень, розглянути варіанти розв'язання конфліктних ситуацій, які б відповідали нормативно-правовій базі, і підготувати пропозиції для прийняття остаточних ухвал. Однак такі групи створено не було, а розв'язання цих питань покладене на вже існуючі комісії і групи, роботу яких тепер і зупинено головою ВР АРК.

Спостерігачі підкреслюють, що така ухвала спікера, якщо її буде реалізовано на практиці, буде явно суперечити вказівкам Президента країни. Як відомо, на останній зустрічі глави держави з керівниками автономії Віктор Ющенко говорив, що його «непокоять теми, які час від часу виникають з питань, які, за своєю сутністю, розпалюють міжнаціональну, міжетнічну ворожнечу». «Хотілося, щоб кримська влада почала діяти продумано, відповідально і ефективно», - підкреслював глава держави Віктор Ющенко. Президент звернув увагу керівників півострова на ряд конкретних прорахунків і недоліків у їхній роботі. Зокрема, до цього часу не вирішене питання фінансового забезпечення поетапної інвентаризації земель у приморських зонах, передусім на Південному узбережжі Криму. Не завершено інвентаризацію земельних ділянок, наданих громадянам із числа депортованих і їхніх нащадків. Проблемою залишається відсутність Єдиного державного кадастру кримської землі. Через це не визначено ні вартість землі, ні її природно-історичні та економічні описи, межі населених пунктів, відсутній облік земель. Окрім того, досі не встановлено межі 51 населеного пункту, зокрема, 11 курортів: Ялти, Алупки, Старого Криму, Феодосії, Форосу та інших». Президент тоді закликав місцеву владу посилити увагу до проблем депортованих. Передусім, просив у якнайкоротші терміни забезпечити проведення у встановленому порядку перевірки цільового та ефективного використання коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, міжнародних організацій, іноземних держав і інших коштів, які виділяються для облаштування депортованих і задоволення потреб національних меншин. І ось тепер усю цю багатогранну роботу зупинено...

МЕЧЕТЬ СПОТИКАННЯ...

Все більше напруження в суспільстві викликає і проблема з будівництвом Соборної мечеті в Сімферополі, створена міськрадою. Кримські татари підкреслюють, що для них особливо образливим є виникнення цих проблем на тлі успішного будівництва кафедрального собору Олександра Невського в центрі міста. Як відомо, під час тієї пам'ятної зустрічі в Києві Віктор Ющенко окрему увагу приділив необхідності забезпечити релігійні потреби кримських татар. «Не бачу законних підстав, щоб не дозволяти будівництво релігійних споруд кримських татар. Сподіваюся, що більше не отримуватиму звернень щодо будівництва Соборної мечеті в Сімферополі. Це питання може бути вирішене на рівні міської влади, а не виноситися на рівень Президента», - сказав він тоді. Але Сімферопольська міськрада, яка чотири роки тому вже відвела ділянку під мечеть на околиці міста і дозволила провести проектні та дослідницькі роботи під її будівництво, раптом взяла та й скасувала свою колишню ухвалу.

Взагалі, питання про виділення ділянки під будівництво Соборної мечеті в Сімферополі не вирішується протягом багатьох років, хоча воно ставилося ще й до того, як Анатолій Гриценко очолив парламент. Спочатку Духовне управління мусульман Криму (ДУМК) планувало побудувати свій головний храм у міському парку «Салгирка». Це мотивувалося тим, що там був один із збірних пунктів у ході депортації 18 травня 1944 року. Проте цей масив було оформлено як територію дендропарку Сімферопольського університету, а самі кримські татари вирішили не прив'язуватися більше до пам'ятного місця депортації. Вони погодилися на альтернативну пропозицію міськради звести мечеть на пустирі, розташованому на об'їзній трасі на вулиці Ялтинській. У липні 2004 року Сімферопольська міськрада узгодила з ДУМК місце розташування земельної ділянки площею 2,7 гектара і видала дозвіл на розробку технічної документації для землевідведення. Проте в зв'язку з тим, що в березні 2006 року набув сили новий Лісовий кодекс, виникла потреба, як стверджує міськрада, в повторному узгодженні даного питання Сімферопольською міськрадою, а також Радою міністрів і Верховною Радою АРК. Колишню ділянку на Ялтинській депутати міськради оголосили «лісопарковою зоною, яка використовується для відпочинку мешканців Сімферополя». 10 січня 2008 року на сесії Сімферопольської міськради було прийнято ухвалу виділити під мечеть вже іншу ділянку площею 2,7 гектара на вулиці Луговій замість ділянки на вулиці Ялтинській, як планувалося раніше. У зв'язку з цим прокуратурою Криму внесено протест на ухвалу Сімферопольської міської ради. «При прийнятті ухвали про узгодження Духовному управлінню мусульман Криму місця розташування земельної ділянки площею 2,7 гектара на вул. Луговій, 6 для будівництва Соборної мечеті міськрада порушила встановлений порядок надання землі, - говориться в повідомленні прокуратури. - Процедура передбачає прийняття ухвали про виділення земельної ділянки або про відмову в цьому при наявності звернення з проханням виділити конкретну ділянку. Замість розгляду проекту землеустрою народні обранці безпідставно змінили місце розташування об'єкта, чим порушили закон і перевищили свої повноваження. Такій ухвалі має передувати звернення громадян і оформлення матеріалів попереднього узгодження. У цьому випадку ДУМК не клопоталося про виділення ділянки на вулиці Луговій і, зрозуміло, не надавало землевпоряджувальну документацію», - зазначають у прокуратурі.

Тепер навколо проблеми з будівництвом мечеті відбувається активний поділ і поляризація настроїв кримчан. З одного боку, кримські татари не мають наміру йти з ділянки, на проектне облаштування якої ДУМК витратив багато коштів. Вони оголосили акцію «Від кожного мусульманина - по одному будівельному каменю» для будівництва мечеті Джума-Джуми. На цьому місці вже зібрано понад 100 тисяч каменів. Кримськотатарські газети публікують регулярні звіти оргкомітету про оприбуткування все нових будматеріалів, як за радянських часів публікували звіти ініціативних груп про проведену роботу щодо повернення на батьківщину. Окрім того, до фонду підтримки акції за час її дії надійшло понад 164 тис. грн. пожертв. «В індивідуальному порядку кожного дня місце проведення акції відвідують до 300 осіб, багато хто з них приносить продукти, робить особисті пожертви», - повідомляє штаб.

Кримських татар у їхньому прагненні побудувати Соборну мечеть у Сімферополі підтримали Кримська організація партії «Наша Україна» і представники Кримської республіканської організації Української спілки ветеранів Афганістану (КРО УСВА). Перший заступник голови меджлісу Рефат Чубаров зажадав порушити кримінальну справу проти посадових осіб міськради.

У той же час, у міськраді заявили, що муфтіят не зміг зібрати пакет необхідних документів для отримання землевідведення на Ялтинському шосе. За словами секретаря ради Володимира Блінова, Республіканський комітет з водних ресурсів відмовився узгоджувати розміщення мечеті, оскільки ділянку розташовано в охоронній зоні Сімферопольського водосховища. Окрім того, Республіканський комітет із лісового та мисливського господарства відкликав своє узгодження на будівництво у вказаному місці. У результаті кримські органи влади, цілком конкретно посилаючись на нове українське законодавство, просто оголосили ділянку на Ялтинській ще одним самозахопленням кримських татар. На протест прокуратури міськрада відповідає тезою про те, що хоча ДУМК і не звертався з проханням виділити іншу ділянку, міськрада зробила це самостійно саме через велику суспільну значущість цієї проблеми. Але кримські татари з цим не згодні. «Ми обов'язково отримаємо відведення землі. Ми не хотіли б, щоб таке святе місце, а храм, для людей будь- якого віросповідання є святим місцем, починалося навіть із уявної суперечності, навіть із такими людьми, які щодня порушують закон, якими є депутати Сімферопольської міськради. Тому ми почекаємо деякий час, необхідний депутатам для відведення землі, оскільки закон їх до цього зобов'язує. Якщо вони не зможуть це усвідомити, їх зобов'яжуть правоохоронні органи, передусім, прокуратура, - заявив Рефат Чубаров. - Нам не подобається хамство, цинізм і просто відкрита ворожість більшості депутатів Сімферопольської міськради».

Тому навіть у цьому, ще півроку назад ясному питанні, сьогодні повний туман, і ніхто не може навіть сказати, а де ж шукати шляхів вирішення проблеми.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.