УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 82 відвідувачів

Теги
Церква і влада секти Священний Синод УПЦ Патріарх Алексій II церква та політика милосердя УПЦ КП 1020-річчя Хрещення Русі УГКЦ автокефалія Приїзд Патріарха Кирила в Україну Києво-Печерська Лавра Католицька Церква Президент Віктор Ющенко Доброчинність шляхи єднання постать у Церкві церковна журналістика комуністи та Церква Церква і політика Вселенський Патріархат Ющенко Археологія та реставрація українська християнська культура Предстоятелі Помісних Церков забобони розкол в Україні Голодомор іконопис Церква і медицина молодь монастирі та храми України педагогіка вибори діаспора конфлікти церква і суспільство Мазепа Митрополит Володимир (Сабодан) краєзнавство






Рейтинг@Mail.ru






«Закарпаття OnLine»: Монумент на Верецькому перевалі, що не снився навіть Міклошу Горті



«Закарпаття OnLine», Йосип Кобаль, завідуючий відділом археології Закарпатського краєзнавчого музею, "ФЕСТ", 07.03.2008

Останнім часом питання історії Закарпаття раз у раз опиняються в центрі уваги не тільки фахівців, а й широкого загалу та органів державної влади. Нерідко вони мають контроверсійний характер й здатні розбурхати суспільну думку.

«Русинське» питання, проблема крайового прапора, мукачівський турул - усе це кільця одного ланцюжка. Логічним продовженням цього процесу є  й угорський монумент на Верецькому перевалі, який претендує стати туристичною візиткою не лише Воловецького району, а і всього Закарпаття. Саме про нього й піде мова у нашій статті.
«РУСЬКІ ВОРОТА»
Верецький перевал (839 м над рівнем моря) - один із найважливіших в Українських Карпатах. Історичні джерела фіксують його під назвами «Ворота» або «Руські ворота».  Назва Верецьки вперше згадується під 1263 роком у формі «terra Verezka», тобто «земля Верецка». Люди почали освоєння перевалу ще в кам'яному віці, але своєрідними воротами між Східною Європою і Карпатським басейном він стає, починаючи з епохи бронзи (3-2 тис. до н.е.). Хто тільки не користувався ним упродовж багатьох тисячоліть: це і  германські племена вандалів та гепідів, давні слов'яни, монголо-татари і, навіть, російські війська генерала Брусилова у часи Першої світової війни. Ним потрапила на Закарпаття значна частина українського населення  упродовж XIV-XVIII ст., а також чимало євреїв. Тож і не дивно, що Верецьким перевалом скористалися при нагоді і предки угорців,  коли наприкінці IX століття оселилися в Карпатській котловині.
895 рік
Прабатьківщина угорців знаходилася десь поблизу Уральських гір. Звідси вони поступово мандрували на Захід і в ІХ ст. опинилися в степовій частині нинішньої України. Весною 895 року, коли частина угрів на чолі з Арпадом воювала на Дунаї проти франків, печеніги й болгари напали на угорські кочовища й поселення в Етелкезу (територія між Дніпром і Карпатами) й змусили їхніх мешканців тікати. Процес переселення предків нинішніх угорців у Карпатський басейн і завоювання ними нової батьківщини в угорській літературі  позначають терміном «гонфоглолаш».
1746 рік
Саме цього року Йоган Швандтнер і Матяш Бил опублікували пергаментний кодекс на 24-х сторінках - знамениті «Діяння угрів» («Gesta Hungarorum»),  написані Анонімом на початку 13 століття. Автор твору чи не єдиний із-поміж інших середньовічних угорських істориків описав доволі конкретно маршрут приходу угрів на свою нову батьківщину.  Він веде їх від Києва до Володимира, а потім - у Галич. Звідси, перейшовши ліс Говош, вони досягли Ужанських кінців, і місце, де 40 днів відпочивали, назвали Мункачом (нинішнє Мукачево). Про Верецький перевал тут не говориться нічого, але усі ті, хто вивчали Аноніма, з описаного вище, зробили висновок, що Арпад, з Алмашем привели угрів у Карпатську котловину саме через Верецький перевал. Натомість інші хроніки про міграцію цим шляхом не знають, а пишуть, що угорці спочатку проникли в Трансильванію, а потім - далі, на Захід. Археологічні знахідки підтверджують, що скористалися переселенці як Верецьким, так і іншими Карпатськими перевалами.
1881 рік
Восени 1881 року з ініціативи патріотичної угорської громадськості Березького комітату на Бескидах, на Верецькому перевалі був установлений 4-метровий обеліск, який символізував тисячолітній кордон Угорщини й традиційну польсько-угорську дружбу. «Березький пограничний стовп», як офіційно назвали обеліск, був відкритий в урочистій обстановці з освяченням і виконанням угорського й польського гімнів. На його постаменті була встановлена залізна таблиця з гербом Угорщини і віршем місцевого журналіста Шандора Короді:
«Співвітчизнику, на вершині цієї гори
Твоє серце нехай б'ється сильніше.
Сповіщає воно, що це - дорога границя
твоєї стародавньої батьківщини.
Тут прозвучав колись, б'ючи на сполох,
бойовий горн Легела.
Тут проливав прощальні сльози Великий Ракоці.
Тут спалахує вогонь священної пошани
у кожному кущі шипшини:
Зніми свої сандалі, це місце - священне,
де ти тут стоїш».
1896 рік
Йшов час. «Березький пограничний стовп» почав руйнуватися. У 1889 році редактор газети «Мункач» Ласло Козма започаткував збір коштів на відновлення обеліска. Але гроші збиралися повільно. І хтозна, скільки ще потрібно було чекати на відновлення пограничного стовпа, якби не «мілленіум» - святкування тисячолітнього ювілею приходу предків угорців у Карпатський басейн. Первісно урочистості планувалося провести у 1895 році, але підготовка свята зірвалася, і тому роком святкувань став 1896 рік. Саме тоді угорський парламент прийняв спеціальний закон, за яким у семи пунктах Угорщини за державний кошт були зведені сім величавих монументів, увінчаних тотемним птахом древніх угрів - турулом. Один із них був установлений у Мукачівському замку. Його офіційно відкрив міністр юстиції Угорщини Шандор Ердиї. А 20 липня 1896 року він же у супроводі численної світи журналістів і місцевої інтелігенції урочисто відкрив відновлений «Березький пограничний стовп» на Верецькому перевалі. Обеліск був виготовлений із граніту й мав висоту 4 метри. На його нижній частині знаходилися 4 мармурові таблиці з надписами. На першій - той же вірш Шандора Короді. На другій було написано: «На пам'ять про завоювання батьківщини з нагоди державного святкування 1000-літнього існування Угорщини у 1896 році». На третій: «Звела за сприяння наджупана Шандора Лоняї, піджупана Дюли Йобсті, під технічним керівництвом королівського головного архітектора Дюли Калді громадськість комітату». І на четвертій: «За часів славного правління короля Франца Йосифа І і за прем'єрства барона Дежева Банффі». Відкриття завершив гучний бенкет, влаштований на честь гостей графом Ервіном Шенборном у Нижніх Воротах. Але свято на Верецькому перевалі викликало неочікуваний резонанс: журналісти й високопосадовці, приїхавши на Верховину, були шоковані злиднями і бідністю місцевого українського населення. Страшна правда стала «надбанням» громадськості. Уряд змушений був започаткувати т.зв. «рутенську», або «верховинську», акцію з метою економічної допомоги верховинському населенню. Її очолив відомий економіст Едмунд Еган.
1939 рік
Після Першої світової війни нинішня територія Закарпаття, згідно з міжнародними угодами, відійшла у 1919 рік під назвою Підкарпатська Русь до Чехословаччини. У нових умовах символи чужих держав не могли залишатися на своїх місцях. Був демонтований мукачівський турул, а з обеліска на Верецькому перевалі зняті мармурові таблиці з надписами. Сам обеліск залишився неторканим. Ситуація змінилася лише у 1939 році, який вписав криваву сторінку в історію нашого краю.
У середині березня 1939 року Гітлер дав сигнал на розшматування Чехословаччини. Чехи без жодного опору здалися німцям, словаки проголосили незалежність і попросилися під опіку Німеччини. Єдині українці у маленькій Карпатській Україні, незважаючи на попередження Гітлера, проголосили в Хусті свою незалежність і зчинили військовий спротив угорським військам. Загони «Карпатської Січі» і ті, хто їм симпатизував, були приречені, але в цьому й полягає історичне значення їхнього спротиву: вони боролися, і цей факт, якби не хотіли його очорнити, применшити, дискредитувати,  замовчати не можна. Угорські війська за декілька днів захопили територію Карпатської України, але партизанські дії тривали ще і в квітні 1939 року. Під час наступу вони жорстоко розправлялися з усіма, хто чинив опір. Так, 16 березня 1939 року біля с.Кам'яниця Ужгородського району перед камерами угорських телевізійників вони розстріляли 10 полонених січовиків. Інших звозили в концентраційні табори, розташовані в Мукачеві, на г.Думен, та у Верховині, вздовж угорсько-польського кордону. Згодом частину з них передали полякам, які або інтернували їх, або ж просто розстрілювали. Про розстріл полонених січовиків на Верецькому перевалі ще й нині пам'ятають люди. Про справжні масштаби і характер трагедії можуть розповісти угорські й польські архіви.
16 березня 1939 року угорці й поляки зустрілися на Верецькому перевалі біля пограничного обеліска. Будапешт і Варшава відзначили цей момент дуже святково. А вже 25 червня того ж року зняті таблиці на «Березькому пограничному стовпі» були знову урочисто відкриті.
1996 рік
Під кінець 1944 року, коли до Карпат наблизилися радянські війська, таблиці з пограничного знаку на Верецькому перевалі знову були демонтовані. Сам гранітний обеліск простояв біля автобусної зупинки до 1960-х років. Здавалося, про пам'ятник усі забули. Але в 1991 році Радянський Союз розпався. Україна стала незалежною державою. В умовах розширення демократії активізувалися і закарпатські угорці. У 1995 році «Всесвітня спілка угорців» висунула ідею звести на Верецькому перевалі пам'ятник на честь 1100-ліття приходу в Карпатський басейн древніх угрів. Їх підтримали Закарпатська реформатська церква і Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ). Відразу ж був оголошений конкурс. Його результати оприлюднили на Верецькому перевалі у березні 1996 року. Автором проекту-переможця став мукачівський скульптор Пийтер Матл. Фінансування будівництва взяла на себе «Всесвітня спілка угорців», а організаційні роботи на місці - ТУКЗ.  Останнє придбало від верб'яжського колгоспу 2000 кв.м землі на Бескидах, за кілька сот метрів західніше того місця, де стояв «Березький пограничний стовп» 1881 року. Відтак розпочалося будівництво пам'ятника, який хотіли відкрити вже 15 серпня 1996 року.  Однак ні автор проекту, ні ТУКЗ не отримали передбачених законодавством дозволів на зведення пам'ятника. Тобто будівництво велося з порушенням українських законів. Але влада як основну причину заборони подальших робіт назвала публікації українських патріотичних сил про розстріл на Верецькому перевалі у 1939 році січовиків. Угорці також усе списали на «крайні українські націоналістичні сили».
До речі, того ж року в кількох населених пунктах Закарпаття все-таки було відкрито пам'ятники  на честь 1100-річчя завоювання угорцями батьківщини. Найбільший із них - парк у с.Чома (Берегівський район) на місці древньоугорського могильника. Тут встановили символічні ворота з турулом, через які древні угри проникли в Карпатський басейн (у 2000 році в парку встановлена також скульптура угорського короля Іштвана Святого).
 А що ж хотіли й хочуть збудувати на Верецькому перевалі? За проектом Пийтера Матла, це повинен бути  7-метровий монумент у формі піраміди із семи масивних кам'яних блоків. Загальна маса всієї конструкції - близько 60 тонн. За розмірами це буде один із найбільших пам'ятників за всю історію Закарпаття. Його може перевершити хіба що інший угорський монумент - мукачівський турул, встановлення якого - також на порядку денному. Символіка верецького монумента, за даними угорської преси, складна й  багатопланова. По суті, в ньому сконцентрована вся історія угорців від найдавніших часів до сьогодення, а не тільки факт їхнього приходу в Карпатський басейн. Місце, де стоятиме монумент, вибране так, аби з нього було видно Угорщину, й заодно, і аби пам'ятник бачили здалека. Піраміда символізує «дерево життя» - мотив, що вказує на корені походження угорців. Сім блоків - це сім древньоугорських племен, які прийшли в Карпатський басейн. Масивний чорний куб у середині піраміди символізує т.зв. «кровний договір» між сімома угорськими вождями. Хрест на камені - це символ прийняття угорцями християнства і створення держави королем Іштваном.
 Навколо піраміди планувалося створити також парк, зовнішні контури якого нібито нагадували  кордони дотріанонської Угорщини.
2008 рік
Після багатьох років затишшя питання добудови угорського монумента на Верецькому перевалі знову стало актуальним. За повідомленнями ЗМІ, його планують відкрити вже цьогоріч - 14 березня. Нагадаємо, що саме цього дня 1939 року угорські війська розпочали наступ на Карпатську Україну. Регент Угорщини Міклош Горті видав із цього приводу спеціальний наказ: «Гонведи! В ім'я Бога і Батьківщини, супроводжувані любов'ю нашого народу, вперед до нашого тисячолітнього кордону, до вершин Карпат, щоб там ви могли простягнути руку своїм польським побратимам». Видаючи цей наказ, Горті навряд чи передбачав, що колись Верецький перевал буде українським. І там стоятиме не скромний «Березький пограничний стовп», а помпезний монумент на честь угорського гонфоглолашу.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.