УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 68 відвідувачів

Теги
Ющенко Церква і медицина діаспора Церква і політика автокефалія Церква і влада шляхи єднання краєзнавство постать у Церкві забобони милосердя Києво-Печерська Лавра Патріарх Алексій II Доброчинність церква та політика Голодомор Католицька Церква монастирі та храми України 1020-річчя Хрещення Русі педагогіка УГКЦ розкол в Україні Президент Віктор Ющенко церковна журналістика Вселенський Патріархат вибори молодь Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква і суспільство Мазепа конфлікти комуністи та Церква українська християнська культура Митрополит Володимир (Сабодан) секти Археологія та реставрація УПЦ КП Священний Синод УПЦ Предстоятелі Помісних Церков іконопис






Рейтинг@Mail.ru






«Україна молода»: Господиня Всесвіту



«Україна молода», Олена Чебанюк, кандидат філологічних наук, фольклорист, 05.04.2008

Українські жінки просять у Богородиці допомоги в сімейних справах та господарстві і зцілення чоловіків від пияцтва

Мати Ісуса Христа уявляється українцям небесною заступницею і втішницею всіх скривджених і стражденних, милосердною захисницею і рятівницею від бід. Її називають Богородицею й Богоматір'ю, Пресвятою й Пречистою, Царицею Небесною і Найласкавішою Панною. За народними уявленнями, вона перебуває «близько коло Бога і молиться Йому за всіх людей».

 

Щоб ноги не поколола

Культ Богородиці прижився у Київській державі у Х столітті з прийняттям християнства. Утім на українських теренах проявився самобутньо. Якщо у Візантії Діва Марія виглядала вселенською імператрицею, у Західній Європі Мадонна - символ вічної жіночності, оспіваної в закохано-шанобливому лицарському обожненні, то в Україні вона шанується як Мати всерозуміюча, жаліслива, всепрощаюча й милостива. Невипадково саме в Київській Русі популярність здобув іконописний тип Богородиці з Дитям, що пригортається до неї.

У культі Богоматері збереглося чимало рис прадавньої Великої Богині - прародительки і покровительки всього живого на землі, а також слов'янської Матері-сирої-землі. В українському фольклорі Богоматір найперше є господинею, всьому дає лад і дбає про добробут кожної людини. Жінки звертаються до неї при першій нагоді за підтримкою і порадою: «Пресвятая Богородице! Просим собі в поміч!». Народна молитва «Сон Пресвятої Богородиці» й сьогодні є дієвим і універсальним оберегом від усього лихого. Текст цієї молитви заучували напам'ять, переказували і переписували. Список клали під подушку хворому, зашивали в ладанку рекруту, читали на далеку дорогу й під час грози. В народних замовляннях до Богородиці звертаються із проханням зупинити кров, закрити «зуби і губи» лихим заздрісникам, захистити від наклепу й неправедного суду.

«Як ми були малими, ввечері батьки не пускали нас на вулицю гуляти, поки ми все не поприбираємо, підлоги не позамітаємо. Казали, що Божа Мати вночі ходить по хаті і дивиться, чи скрізь порядок. І гріх непрощенний, як стане ходити по брудній підлозі й ноги собі поколе», - розповідає Марія Андріївна Абрамова з містечка Зіньків на Полтавщині. Жінки зверталися до Богородиці, коли влітку збирали трави: «Святий Оврам на зілля поорав, Мати Божа ходила, своїми слізоньками оросила і Бога попросила, щоб сеє зілля зібрати і людям помагати».

Від народження і до останнього подиху відчуває людина заступництво Богородиці. Колись поліщуки вірили, що Божа Мати з ангелами допомагає бабі-пупорізці приймати дитину, купати й колихати її. На Київщині, в селі Рудня, повитуха зверталася до неї з такою молитвою: «Пресвятая Богородиця, стань мені до помочі! Ішла Богородиця містом із золотим хрестом до роділлі Марії помагати і в помочі ставати».

З колоса жменька, а з снопа мірка...

Богородиця в колядках - ніжна і турботлива. Вона пере пелюшки, колише сина в колисці на яворині. Пречиста поганяє волами, якими хазяйську ниву зорює «сам Господь», допомагає господарю засівати, а жінкам збирати врожай.

А в полі, полі сам Бог ходе,

а Божа Мати їсти носе,

Бога просе:

- Уроди, Боже, жито, пшеницю, всяку пашницю.

«Від пожежі» і «від пияцтва»

Божа Матір підтримує закоханих, сприяє шлюбам. На Введення дівчата зверталися в молитвах до Богородиці, випрошуючи собі гарних женихів: «Свята Матінко! Введи мене в той дім, де я буду віку доживать». Богородиця невидимо присутня на кожному весіллі: вона помагає коровайницям бгати коровай, пекти шишки, благословляє молодих і тримає над ними вінчальний вінець.

Ікони Богородиці народ розподілив за впливом. «Одо бачите, ікона «Божа Мати Троєручниця», - каже 97-річна Євдокія Занько із села Піски Бобровицького району на Чернігівщині. - Вона допомагає тим, хто в дорозі. А Семистрільна Матір Божа - од пристріту, як ото хто позавидує. До ікони Казанської Богородиці моляться жінки, які дітей не мають. А Неопалиму Купину колись держали од пожару. І шо ви думаєте? Горить, палає, а обійдеш із нею тричі навкруги і де не візьмись вітер, да такий сильний, такий сильний і все геть потушить».

Образ Божої Матері позбавляє людей поганих звичок, оберігає житло від лиха і ворогів. Так, «Охтирська» - лікує від лихоманки, «Почаївська» - від кульгання. Ікона «Неупиваєма чаша» зцілює від алкоголізму. На ній зображено Богородицю з піднятими до неба руками і Христа по пояс у чаші. Богородиця сповіщає, що чаша небесної допомоги і милосердя є для кожного, хто страждає від пияцтва й потребує підтримки Пречистої Владичиці.

У народному календарі дні вшанування Діви Марії складають цикл Богородичних свят, які позначають початок і кінець кожного сезону. Богородиці також присвячують другий день Різдва і Пасхи.

Воля для птаства

Благовіщення - найбільше із богородичних свят, «таке ж велике, як Пасха», адже, згідно з народними віруваннями, саме в ці дні ранком сонце «грає-виграває», а на тому світі не мучать грішників. Це свято знаменує початок весняно-літнього періоду, пробудження землі від зимового сну. «Працювати на нього - гріх, - розповідає Віра Зєльдіч, родом із села Вільне на Чернігівщині. - На Благовіщення Матір Божа з небес розсипає із «благовіщенська коробки» або росу, або дощ чи сніг чи туман. Як ото будуть якісь опади - чекай врожайного року. Якщо цього дня Божа пташка - ластівка - прилетить, то значить хорошо буде. Моя бабуся казала, що добре, як цього дня голуб на подвір'ї сяде да ще й в парі, да ще й туркоче - Бог помилує і біди не буде».

До початку ХХ століття в містах на Благовіщення зазвичай випускали пташок на волю. У селах до цього дня випікали «жайворонків» - печиво у вигляді пташок.

«Це великий празник, ми нічого не робимо. Навіть птиця гнізда не в'є на Благовіщення. А пташок я і зараз печу для онуків, для дітей сусідських», - каже 70-річна Любов Дувєєва з села Маначинівка на Харківщині. На Житомирщині, Волинському Поліссі, на Холмщині й Підляшші благовіщенське печиво випікають у вигляді бузькової лапи «гальо­пи» або ж борони, плуга, серпа. Побачивши бусла, печенини підкидали вгору, приспівуючи: «Бузько, бузько, на тобі гальопу, а ти мені дай жита копу, на тобі борону, а мені дай жита сторону, на тобі серпа, дай мені жита снопа!».

На Благовіщення хазяїн, прийшовши з церкви, відпускав погуляти всіх домашніх тварин, бджіл, навіть собаку й кота. Частинки благовіщенської проскурки він закопував на чотирьох кутах ниви, щоб дощові хмари її не обходили стороною, але й не зачіпав град. Вважається, що півроку від Здвиження до Благовіщення земля відпочиває й набирається сил, тому її не годиться тривожити: випасати худобу, орати, копати, порати землю, забивати в неї кілки. Якщо ж порушити цю заборону, то влітку не буде дощів. А от на Благовіщення земля-матінка, мовляв, уже готова, аби в неї сіяли. Матір Божа благословляє рослини, і все починає цвісти й рости. Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітку первоцвіту, то скоро вийде заміж. На Харківщині дівчата, які хотіли бути привабливими для парубків, рано-вранці наливали в миску холодну воду, кидали туди проліски і вмивалися.

Утім Благовіщення є не лише святом краси, а й днем важким і небезпечним. На Волині цього дня остерігалися ходити в ліс, бо вірили, що нечиста сила буде «водити-блудити» й може завести в болото. У Карпатах вірять, що з яйця, знесеного на Благовіщення, може вилупитися чорт-«осинавець», тому його слід негайно викинути в річку. На Рівненщині - навпаки, такі яйця освячували в церкві й з'їдали, щоб не боятися грому.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.