УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 55 відвідувачів

Теги
монастирі та храми України молодь Києво-Печерська Лавра Митрополит Володимир (Сабодан) розкол в Україні УПЦ КП церква і суспільство іконопис комуністи та Церква Мазепа автокефалія конфлікти Доброчинність педагогіка Вселенський Патріархат церква та політика Католицька Церква Священний Синод УПЦ постать у Церкві 1020-річчя Хрещення Русі секти Церква і медицина церковна журналістика забобони Патріарх Алексій II шляхи єднання краєзнавство Приїзд Патріарха Кирила в Україну вибори милосердя Церква і політика Президент Віктор Ющенко українська християнська культура Церква і влада Предстоятелі Помісних Церков діаспора УГКЦ Ющенко Голодомор Археологія та реставрація






Рейтинг@Mail.ru






РІСУ: «Для тих, хто знайомий з реаліями релігійного життя в Україні...» Коментар директора української редакції Радіо «Свобода» Віктора Єленського щодо результатів соціологічного опитування про конфесійні вподобання киян



РІСУ, 16.05.2008

Днями було оприлюднено результати соціологічного опитування про конфесійні вподобання киян, проведеного фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» та компанією «Фонд "Громадська думка - Україна"». Прокоментувати їх ми попросили найвідомішого українського соціолога релігії, директора української редакції Радіо «Свобода», Віктора ЄЛЕНСЬКОГО.

За результатами опитування майже 41% киян у відповідь на питання про конфесійну приналежність заявляють, що вірять у Бога, але не належать до жодної Церкви. Найбільш популярною з конфесій в столиці є Українська Православна Церква Київського Патріархату, про свою належність до якої заявили 18% опитаних. Наступною за чисельністю є група «нерелігійних», яка становить 15,5%. Четверту та п'яту позицію - по 7,3% - розділяють ті, хто не може визначитися, релігійний він чи ні, а також вірні УПЦ (Московського Патріархату).

При чому, у разі, якщо в анкеті немає варіанта відповіді, який дозволяє респонденту зайняти нейтральну позицію щодо тієї чи іншої конфесії і вибір є обов'язковим, - то більш як половина (50,3%) киян асоціюють себе з УПЦ КП, тоді як з УПЦ (МП) асоціює себе уп'ятеро менше (8,8%) киян.


«Перш за все хочу сказати, що дуже мало було опитувань, які б довели інакшу картину, - зазначає Віктор Єленський. - Тобто за всіма опитуваннями, які здійснювалися в Україні, приблизно з 1992 року на питання: «До якої Церкви Ви належите?», завжди Українська Православна Церква Київського Патріархату збирала набагато більше голосів, ніж Українська Православна Церква в єдності з Московським Патріархатом. Винятки становила ситуація, коли в анкеті зазначалась просто «Українська Православна Церква» без уточнення юрисдикції, або зазначалось просто «православний».

Та ми знаємо, що в Києві храмів УПЦ (МП) відсотків на тридцять більше, ніж храмів УПЦ КП. І ці храми не пустують. Тому мені здається, що для тих, хто знайомий з реаліями релігійного життя в Україні, відомо, що коли людина декларує приналежність до Київського, а не Московського Патріархату, вона декларує свою ідентичність. Ідентичність, яка має український вектор.

Причому в переважній більшості випадків респондентів ми, очевидно, маємо справу з не практикуючими православними. Тобто це православні, які свій смисловий простір позначають за допомогою якихось символів, що їм близькі і дорогі. Й одним із цих символів є приналежність до православ'я. Але до православ'я, звичайно, не Московського, а саме Київського.

Про те, що така, так би мовити, версія має право на існування, свідчать результати дослідження, яке здійснювалося в Криму. Там практично немає парафій Російської Православної Церкви, але дослідження завжди фіксують у Криму більше людей, які себе ідентифікують з Російською Православною Церквою, ніж з Українською Православною Церквою (Московського Патріархату). Хоча там знаходиться непорівнянно велика кількість парафій УПЦ (МП) і кілька парафій Російської Православної Церкви. Тому, вважаю, що в цьому випадку ці респонденти також декларують свій російський вектор ідентичності».

На запитання, чи може оприлюднення подібних даних спонукати людей робити вибір на користь якоїсь окремої Церкви, Віктор Єленський сказав:

«В принципі соціологія впливає на вибір громадян. Якщо людину закидають якимись цифрами десь напередодні виборів, то це часто може спонукати її не розпорошувати голосів, а приєднатися до більшості. Проте, гадаю, у випадку ідентичності це може не спрацювати.

Соціологи прагнуть того, щоб їх наука була більш точною. А наука стає точнішою тоді, коли там більше математики. Але релігія і культура дуже слабо піддаються вирахуванню. До релігії і культури не завжди прийнятні ринкові механізми і підходи. Так, наприклад, ринок не терпить монополії. Монополія руйнує ринок. Але з релігійною ідентичністю відбувається не так. Наприклад, людина належить до Католицької чи Православної Церкви і спостерігає «батюшок», які її далеко не влаштовують. І людина знає, що є динамічні, харизматичні пастори, які ведуть серйозну соціальну роботу і т.д. Але ця людина не поспішає міняти свою релігійну приналежність. Тому вона залишається в Церкві, яка, можливо, не є дуже активною і сучасною, але вона пов'язує її із землею, кров'ю, десятками поколінь.

Отож, я думаю, якщо ми оприлюднимо цифри, то це зовсім не означає, що люди побіжать до переможця. Це з одного боку. А з іншого, ці цифри дуже часто стають козирем в руках єрархів. Так, наприклад, Православна Церква Київського Патріархату може сказати: «Нас багато, а церков у нас мало. Ми потребуємо нових ділянок для храмів». Тому тут треба бути обережним. Звичайно, я за те, щоб Церкви на паритетних умовах могли отримувати землю. Але, зауважмо, що й храми УПЦ (МП) не пустують».

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.