УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 83 відвідувачів

Теги
діаспора Католицька Церква Президент Віктор Ющенко церква і суспільство постать у Церкві Ющенко церква та політика українська християнська культура іконопис Голодомор Предстоятелі Помісних Церков забобони молодь церковна журналістика Приїзд Патріарха Кирила в Україну Церква і медицина Києво-Печерська Лавра УПЦ КП Церква і політика педагогіка конфлікти Митрополит Володимир (Сабодан) шляхи єднання Вселенський Патріархат вибори автокефалія Священний Синод УПЦ монастирі та храми України секти краєзнавство УГКЦ Церква і влада розкол в Україні 1020-річчя Хрещення Русі Патріарх Алексій II Мазепа Доброчинність милосердя Археологія та реставрація комуністи та Церква






Рейтинг@Mail.ru






«Львівська газета»: Блаженного Якова Стрепу можуть канонізувати



«Львівська газета», Костянтин Чавага, 15 квітня, 2008

Львівський римсько-католицький митрополит кардинал Мар'ян Яворський звернувся з Пастирським посланням, яке присвячене відкриттю процесу канонізації блаженного Якова Стрепи, галицького латинського митрополита, який жив у 1391-1409 роках і який є покровителем Львівської архідієцезії.

Римо-католики розпочали підготовку до урочистого відзначення 600-річчя народження для неба блаженного Якова Стрепи (що припадає на 20 жовтня 2009 року) й відкриття його канонізаційного процесу. Якова Стрепу беатифікував Папа Римський Пій VI іще 1709 року, однак, як зазначив кардинал Яворський, потім тривалий час не було сприятливих умов для розвитку культу бл. Якова Стрепи і доведення справи до канонізації. Ушанування заслуг бл. Якова Стрепи пожвавилося за часів правління львівського митрополита св. Йосипа Більчевського: у Львові урочисто відзначили 500-річчя від дня смерті бл. Якова, відбувалися відпусти, папа Пій Х проголосив його співпокровителем краківської провінції монахів-францисканців, які служили також на теренах Львівської архідієцезії.

Із Пастирського послання кардинала Яворського дізнаємося, що Яків Стрепа народився близько 1340 року неподалік Кракова. Юнаком вступив до чину францисканців, і його скерували на навчання до Риму. Після повернення його призначили настоятелем монастиря у Кракові, а згодом, від 1385-го до 1388 року, був настоятелем монастиря Святого Хреста у Львові. Залишив після себе добрі спогади сучасників, оскільки залагоджував поважні суперечки і взагалі у своїй діяльності вирізнявся великою розсудливістю й милосердям. Був дуже старанним єпископом. Організовував та зміцнював церковні структури, створював нові парафії, а ті, що вже існували, забезпечував літургійними шатами. У буденному житті відзначався простотою, побожністю і францисканською вбогістю. Наприклад, коли король Владислав Ягєлло подарував йому кам'яний будинок у центрі Львова, він замешкав у скромному дерев'яному будинку, також не відмовився від ношення монашого габіту. Сам навчав віруючих основ віри й катехизував, особливу дітвору (тому його називали "другом дітей"). Відзначався особливою побожністю до Божої Матері. Зокрема, пошаною оточував алебастрову фігурку Божої Матері в костелі домініканців у Львові, яку люди називали Яцковою Божою Матір'ю. Блаженний установив також відпусти за молитви перед тією фігуркою. У Хроніках записано, що одного разу, коли переживав складний період, під час молитви перед цією фігуркою нібито вигукнув: "Покажись мені, Матір Божа!" Тоді з'явилася перед ним Матір Божа з Дитям на руках, і він почув: "Ось Матір та Її Син". Цю сцену Блаженний розташував замість герба в архієпископській печатці.

Яків Стрепа поширював культ Пресвятої Діви Марії через спеціальне вечірнє богослужіння. Був вразливий на потреби бідних і хворих, тому свої єпископські доходи призначав на потреби лікарні Святого Духа й на притулок для бідних і подорожніх. Його дуже любили вірні. Коли римо-католики дізналися, що він має намір перенести столицю митрополії до Львова, мешканці міста дуже жертовно й щедро розпочали будівництво кафедри. Яків освятив її 1404 року. За рік до смерті, 1408 року, отримав від кардиналів запрошення на собор схизматиків до Пізи. Не відповів на це запрошення, чим укотре засвідчив свою відданість Церкві й Папі, тому його назвали "Вірним сином Церкви".

Помер митрополит Яків Стрепа 20 жовтня 1409 року. Заповів, що бажає бути похованим у францисканському монастирі Святого Хреста у Львові. Попросив, щоб продали символи єпископської влади, які йому належали, а гроші передали для бідних і на Службу Божу за його душу. Згодом про гріб львівського Пастиря забули. Його останки знайшли 1619 року. Після того, як відкрили труну, виявили, що Якова Стрепу поховали в єпископському вбранні, а під ним був францисканський габіт. Його тіло перенесли до нового гробівця у львівському костелі францисканців, перед яким почалися чуда. Про це швидко дізналися у Львові й на околицях.

Численні групи вірних почали навідуватися до гробу свого колишнього Пастиря. Чуда відбувалися, коли митрою торкалися тих, у кого боліла голова, - біль припинявся. Тому бл. Яків став покровителем тих, хто страждав від болю й запаморочення голови. Яків мав являтися тим, хто просив про допомогу в нещасних випадках. Отримав ім'я "Посланець миру", тому що являвся людям під час суперечок. Численні чуда допровадили до того, що 11 вересня 1790 року папа Пій VI проголосив його блаженним.

Мар'ян Яворський закликав вірних відновлювати й поширювати культ бл. Якова Стрепи, інформувати місцевих душпастирів про всі ласки й чуда, отримані за його посередництва.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.