УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 45 відвідувачів

Теги
Церква і медицина діаспора постать у Церкві Мазепа церква і суспільство Священний Синод УПЦ комуністи та Церква Церква і політика молодь Приїзд Патріарха Кирила в Україну Патріарх Алексій II Києво-Печерська Лавра автокефалія шляхи єднання Голодомор Предстоятелі Помісних Церков церковна журналістика Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і влада 1020-річчя Хрещення Русі секти вибори педагогіка іконопис Ющенко конфлікти милосердя розкол в Україні Президент Віктор Ющенко Археологія та реставрація УПЦ КП монастирі та храми України Католицька Церква краєзнавство Доброчинність Вселенський Патріархат забобони УГКЦ українська християнська культура церква та політика






Рейтинг@Mail.ru






«Галичина» (Івано-Франківськ): Найбільше щастя — вірити!



«Галичина» (Івано-Франківськ), Михайло Мельник, священик, 01.05.08

"Тоді Ісус промовив до Томи: «Подай сюди твій палець на Мої руки. і руку твою простягни і вклади її у бік Мій. Та й не будь невіруючий - а віруючий!..
Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!"
Великою ейфорією почалися 60-ті роки минулого століття. Вперше людина полетіла в космос. Це була найбільша сенсація і найважливіша тема. Всього година і 48 хвилин польоту і... ура!
- Бога немає! Наскільки примітивним і навіть смішним було це «свідчення», яке лунало тоді навіть з уст деяких «вчених» і високих урядовців.
Окрилені такою ідейно-моральною підтримкою «науковців», комуністи самовпевнено беруться будувати комунізм - щасливе світле майбутнє. Й будову цю обіцяють завершити лише за якихось 20 років. А починають із руйнування, знищення, закриття близько 12 тисяч храмів. Мовляв, ніякої релігії і Церкви при комунізмі не повинно бути і не буде! У цей самий час сталася подія (і таких було у світі чимало) незрівнянно важливіша за політ у космос. Її, образно кажучи, можна назвати польотом поза межі всього видимого космосу чи навіть матерії, який тривав аж три доби. І звершила цей політ жителька м. Барнаула Клавдія Устюжанина. Про це сьогодні свідчить офіційний документ «Свідоцтво про смерть». Зберігся і наступний - «Хвора виписана під нагляд лікарів».
...Весь цей час тіло Клавдії з незашитими розрізами лежало в моргу. Після пробудження Клавдія розповідала, що бачила своє тіло ніби збоку. Під час операції вона стояла між лікарями і з жахом дивилася на свій кишківник, який розклався. Потім її повезли у морг, а вона йшла за своїм тілом і все дивувалася: чому нас двоє? Клавдія бачила, як привели сина. Вона притулила його до себе, поцілувала, але він зовсім не звертав на це ніякої уваги. Потім з висоти побачила свій будинок. Бачила, як сваряться родичі за спадщину і бісів, які раділи кожному їх вульгарному слову. І пригадала вона всі місця, пов'язані з її життям. Накінець Устюжанина побачила, що лежить на якомусь матеріалі темного кольору і квадратної форми. Поряд - алея невисокого чагарника. Місцевість незнайома. З дивно сяючих воріт, які нагадують так звані царські у вівтарі, вийшла гарна висока строга пані. З нею вийшов хлопчик. Пізніше старці-монахи пояснили, що це були Матір Божа і ангел-хоронитель. Він плакав, гладив Її по руці і про щось просив. Але вона зовсім не звертала на нього ніякої уваги, навіть тоді, коли він упав перед Нею на коліна. Потім Клавдія зрозуміла, що Богородиця так строго поставилась до ангела-хоронителя тому, що вона відійшла од віри в Бога і не жила за заповідями. Наблизившись до Клавдії, Вона підвела голову і запитала: «Господи, а куди її?».
Устюжанина здригнулась. Тільки тепер вона зрозуміла, що померла. і враз почула незвичайний голос, який лунав десь згори. Голос був такий милий і приємний, що забути його неможливо: «Її взято на короткий час за добродійства і безперестанні молитви її батька».
У померлої з'явилася надія. Вона зважилася запитати: «На землі кажуть, що тут є рай?». Відповіді не було. Тоді вона сказала: «У мене залишилась дитина».
- Я знаю. Тобі шкода її?
- Дуже.
- А Мені всіх вас втроє більше шкода. Ви Мною живете, Мною дихаєте і Мене ж розпинаєте... - і, звертаючись до Пані, продовжив: - «Вона хотіла побачити рай».
Пані повела рукою і сказала: «Ваш рай на землі, а тут ось який рай». Тут Клавдія побачила велику кількість страшних, чорних, обгорілих людей, і від них розходився нестерпний сморід. Всі дуже просили хоч краплину води як найбільшу милостиню.
Пізніше старці так пояснювали смисл цього видіння: «Якби Клавдію було взято з життя в цей час, то за гріхи її чекав якраз такий рай».
Вона бачила знаки пекла і список своїх гріхів. Господь промовив до неї: «Самі спасайте душі ваші: моліться, бо до кінця віку залишилось мало часу. Не та молитва дорога, яку ви читаєте і яка вивчена, але та, яка від чистого серця. Промовте: «Господи допоможи мені. І Я допоможу вам. Я всіх вас бачу».
Через три дні померла Клавдія подала ознаки життя. Почалась метушня. Її знову взяли в операційну і здивуванню лікарів не було меж. Слідів і ознак раку не було зовсім. Воскреслій багато разів довелося говорити з професорами і дуже високими урядовцями. ЗМІ, звичайно, мовчали. У Клавдії почалося нове життя. Будучи активною комуністкою, вона насамперед здала партійний квиток і стала відкрито проповідувати Бога і вічне життя. За це вона терпіла великі гоніння, пройшла сім судових процесів, на яких її намагались посадити до в'язниці. Але даремно, бо на землі не було сили, яка б злякала і заборонила Клавдії свідчити власне воскресіння. Тисячі людей завдяки їй знайшли відповідь на найважливіше питання про сенс життя, навернулися на дорогу спасіння, до істини, до світла, до Бога.
Вихований побожно воскреслою мамою син Андрій став священиком. Ще 14 років прожила Клавдія Устюжанина після свого воскресіння.
Її історія нагадує випробування віри ап. Томи. І він не вірив, але побачив, доторкнувся, переконався і тоді повірив. А хіба так багато чудесних свідчень в історії Церкви в житті святих і різних знаків нашого часу не достатньо, щоби не просто визнавати, що є Творець, але повністю довірити себе, все своє життя і спасіння нашому Спасителеві.
Воскресіння Христа - основа віри в наше воскресіння. Тому вірити в це і жити згідно з заповітами Господа - воістину найбільше щастя.
   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.