УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 89 відвідувачів

Теги
Священний Синод УПЦ постать у Церкві 1020-річчя Хрещення Русі Голодомор Президент Віктор Ющенко краєзнавство Приїзд Патріарха Кирила в Україну Києво-Печерська Лавра церква та політика українська християнська культура Митрополит Володимир (Сабодан) УГКЦ Церква і політика Доброчинність вибори монастирі та храми України молодь Мазепа іконопис Католицька Церква розкол в Україні комуністи та Церква УПЦ КП забобони церковна журналістика секти діаспора Археологія та реставрація педагогіка шляхи єднання Патріарх Алексій II Церква і влада церква і суспільство Предстоятелі Помісних Церков конфлікти Вселенський Патріархат Церква і медицина Ющенко милосердя автокефалія






Рейтинг@Mail.ru






«Свобода слова» (Буковина): Язичницька писанка на християнському святі



«Свобода слова» (Буковина), Розпитувала Марія Вишневська, № 17, 2008

Сьогодні давнє тлумачення символів і обрядовості пасхального яйця призабуте. Для сучасної людини писанка несе не стільки магічний зміст, скільки викликає естетичні почуття. Люди радіють від зустрічі з писанкою, оскільки вона тісно пов'язана з релігійним святом.

Про багатство та відмінності буковинської писанки розповідає мистецтвознавець, член Національної спілки художників України Тетяна ДУГАЄВА.

- Ми вже звикли на Великдень дарувати писанки. Звідки бере свій початок така традиція?

- Сама традиція поклоніння яйцю дуже давня. Вона існувала ще задовго до прийняття християнства. Обрядове пошанування писанки пов'язують із поклонінням язичницькій богині кохання, краси, весільного вінця Ладі. Від початку це прекрасне розписне яйце створювалося як оберіг роду, емблема сватання, магічний календар, який забезпечував зв'язок часів та поколінь. З прийняттям християнської віри богиню Ладу поступово витіснив з людської пам'яті образ Пречистої Діви Марії - Пресвятої Богородиці, заступниці та спасительки, а писанка стала головним символом Світлого Воскресіння, чудовим Великоднім дарунком, наділеним своїм звичним глибоким змістом.

- Чи усі великодні яйця можна дарувати?

- Писанками та крапанками обмінюються, обдаровують, виявляючи свою прихильність. Вважається, що недбало розписане яйце божественної сили не має. Такий дарунок є образою. Не дозволялося дарувати писанку тим, хто веде кочовий спосіб життя, не дарували писанки і тим, з ким сім'я не бажала родичатися. Писанками не можна було поминати мертвих. Для розговіння і поминання померлих, для ритуальних ігор слугували крашанки.

- За космологічними міфами Всесвіт походить з яйця?

- Таємниця зародження життя цікавила людей здавна. Бентежить вона нас і сьогодні. Космологічні міфи, в яких головну роль відіграє яйце, розповсюджені в усіх куточках Землі і всі вони проголошують ідею походження Всесвіту з яйця. Тому з давніх часів у різних народів існують обряди пов'язані з символікою яйця, як персоніфікацією сонця, життя родючості, багатства, здоров'я, краси, охороною та цілющої сили, відродження та воскресіння. Символіка яйця відігравала велику роль в культових обрядах єгиптян, персів, індусів, китайців, греків, римлян, скандинавських народів, народів Західної Європи та слов'ян. Тому закономірним є розуміння писанки як символу, що поєднує минуле і сучасне та є зв'язком між язичницькою ідеєю відновлення Природи - Життя і християнською ідеєю воскресіння Людини - Ідеї - Духу.

- Про яйце як джерело життя або зародження життя є безліч легенд, казок, міфів. З ним пов'язана також цікава система символів.

- Найбільш давнім мотивом в орнаментах писанок вважається сонячний знак - крапка, кружок, хрест, павучок, свастика, зірки (три-, чотири-, шести- та восьмипроменеві). Ромб в орнаменті вважається символом родючості. Вісім таких ромбів утворюють "грецьку" восьмипроменеву розету. Триверт, тризуб, свастика. Ці знаки в давні часи мали містичне та міфологічне значення, вважалися символами руху сонця, плодючості, вічного продовження життя. В деяких варіантах тризуб відомий і як "древо життя" - батько, мати, дитина. Цей символ був надзвичайно популярний в мистецтві Київської Русі. Наприклад, князі Рюриковичі взяли його своїм гербом. Культ "древа життя" був поширений по всій України в усі часи. Крім "тризуба" він має вигляд троїстої гілочки, квітки з листочками або квітучої гілки у вазоні. Таким же давнім, як культ Сонця є і культ води. В орнаментальну систему він увійшов у вигляді хвилястих ліній і відомий під назвою "меандр", "безкінечник". Був у міфології древніх слов'ян і культ заклинання Змія, що живе на небі і відає заплідненням всього живого. Його зображували у вигляді "сосонки" - зеленої гілочки. Ту ж функцію виконує віночок із хвоща, яким українці огортають паску. Майже весь рослинний орнамент, який зустрічаємо на писанках, здебільшого пов'язаний з лікувальними властивостями трав, квітів, дерев, а писанки, декоровані ним правили за своєрідні амулети, "обереги".

- А які розписані яйця з'явилися перші?

- Вірогідніше за все спочатку з'явилися "крашанки" - яйця пофарбовані в один колір, найчастіше червоний, які у нас називають галунками. Потім "крапанки" - яйце з орнаментом із крапок - кульок одного або кількох кольорів, що виконували краплинами гарячого воску з поступовим зануренням у фарбу. Віск розтоплювали і обтирали. Подібний метод застосовували і при написанні писанки. Різниця полягала в тому, що орнамент наносили "писачком" - тоненькою металевою трубочкою, закріпленою на патичку - "держальці". Писанки писали обов'язково на сирих яйцях, щоб зберегти в них животворну силу, тоді як крашанки перед фарбуванням варили для споживання.

- Чим вирізняється буковинська писанка?

- Поліетнічність нашого краю є джерелом багатої різноманітності розпису великодніх писанок. Адже в різних регіонах Буковини і сьогодні можна побачити писанки, які розписані різною технікою. Тут є крапанки, скробанки, мальованки, крашанки і власне "писанки".

Протягом століть збагачення і розвитку набула орнаментація писанок. Сьогодні вона сягнула справжнього мистецького прояву саме у буковинській писанці. Наша писанка стала справжнім витвором мистецтва і досконалої художньої уяви. У ній зашифровані письмена, які, можливо, для сучасної пересічної людини втрачають зміст, але система розписів набула високого мистецького та естетичного рівня. Тому світ не тільки зачарований нашою писанкою, а й скорений її красою. Буковинська писанка має свої ознаки і сягає в давнину дохристиянських часів. Наприклад, в буковинських писанок геометричний орнамент має значно крупніші форми. Тут переважають смуги та розети на темно-червоному або чорному тлі. Попри те, що восковий метод є давнішим і набув найбільшого розповсюдження в усіх районах нашої області. За технікою виконання буковинські писанки поділяються на власне "писанки" розписані за допомогою воску та "мальованки" - розмальовані пензлем. Писанка була розповсюджена в гірських районах. У південних - зустрічається найчастіше мальованка. Її розмальовували різними фарбами, як правило, аніліновими барвниками. Орнаментація також має своєрідний характер. Тут здебільшого зустрічаються мотиви квітки, грибів, сільськогосподарського реманенту, а також хреста, окремої квітки, лісових ягід, плодів. Надзвичайно цікавими є космогонічні мотиви розпису писанки. Це, власне, ті архаїчні мотиви, які збереглися до наших днів: зображення сонця, місяця та хреста, як знака не тільки біблійного і християнського, а й як символу чотирьох сторін світу. Буковинські писанки відрізняються і за колоритом. Якщо, скажімо, вижницькі писанки стримані за кольором. Вони, зазвичай, такого пригашеного, брунатно-зеленкуватого, дещо з оранжевими спалахами кольору, пригашеного червоного, багато чорного, то писанки з Путильського району більш яскраві. Там можна побачити навіть білі писанки, на яких можуть зустрічатися яскраві червоні і сині кольори. Полюбляють чорну писанку з великою кількістю рослинних мотивів у рівнинній зоні. Ці писанки менш геометризовані, ніж писанки гірського району. На них, як правило, можемо побачити стилізоване зображення квітів, овочів, фруктів, таких як: квасолька, огірочки або метеликів чи пташок. Доволі часто зустрічаються зображення не тільки птахів, а й священних тварин: оленів, з якими пов'язані давні легенди, коней або качок. Можна побачити й зображення храму, хреста чи напису: Христос воскрес.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.